Дніпропетровський національний історичний музей

400 років з часу походу гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву

Видатним козацьким ватажком початку XVII ст. є Петро Конашевич-Сагайдачний – гетьман прославлений серією найбільш вдалих морських походів, який за свій воєнний талант правомірно вважається одним з найкращих полководців не лише української історії, а й світового значення. Найславнішою сторінкою його життєпису вважається Хотинська битва (1621), однак не менш значимим є похід на Москву 1618 р.

Козаки були активними учасниками польсько-московських конфліктів початку XVII ст. Як говорить відома українська дослідниця Наталія Яковенко: «… широким поле козацької активності стали події так званої Московської смути та пізнішої інтервенції Речі Посполитої до Росії». Зокрема у компанії 1611–1613 рр. лише на офіційній королівській службі нараховувалося біля 30 тис. козаків.

Відповідно до Смоленського московсько-польського договору 1610 р. спадкоємцем московського престолу визнавався польський королевич Владислав IV. Щоправда обов’язковою умовою цього дійства мало стати прийняття майбутнім царем православ’я. Подальший розвиток подій смути вилився у державний заколот та прихід у Москві до влади Михайла Романова. У таких умов аби зайняти московський престол Владислав відправляється у воєнний похід. У 1615 р. було проведено глибокий рейд. Повноцінна воєнна кампанія розпочалася у 1617 р. Однак королівська армія під Москвою потрапила у оточення. Аби врятувати ситуацію польський уряд звернувся з проханням по допомогу до Війська Запорозького. У червні 1618 р. 20-ти тисячне військо під проводом Петра Конашевича-Сагайдачного рушило у похід. Шляхом вони здобули чимало значимих московських міст та фортець. Після об’єднання козацько-польських військ у жовтні 1618 р. була здійснена атака на Москву.

Важка воєнна ситуація змусила московську владу піти на переговори, проте вони набули затяжного характеру. Тим часом козаки продовжили захоплювати укріплення Московського царства. Велике значення у цьому контексті мав похід на стратегічно важливе та добре укріплене місто Калуга. Цей рейд став шоком для московської влади, яка зрештою пішла на значні поступки у процесі переговорів.

11 грудня 1618 р. у було укладене так зване Деулінське перемир’я, що стало найбільшим успіхом Речі Посполитої у протистоянні з московською державою. Польща отримала білоруські й українські землі, які до того були під владою Москви (Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську), всього 29 міст.

За свою участь у московському поході запорожці отримали грошову винагороду в розмірі 20 000 золотих. Королевич Владислав, що у подальшому став польським королем, особисто знаючи про воєнні таланти українських рицарів, ще не раз після цього використовував козацьку зброю.

У зібранні Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького зберігаються матеріальні свідчення, що нагадують нам про героїчну добу української історії. Образ гетьмана представлений в серії зображень.

  1. Листівка поштова. Петро Конашевич Сагайдачний. Видання Г. Маркевича. Полтава. 1904 р.
  2. Гетьман Петро Сагайдачний. Літографія. ХІХ ст.
  3. Унікальним експонатом є булава польського полковника ХVІІ ст. На її головці є два барельєфи: перший – це чоловічий портрет коронованої особи, ймовірно короля Владислава IV – саме йому на виручку рушили загони П.Сагайдачного; другий – одноголовий орел і 3 зірки на стрічці.

IMG_20181120_150401.jpg IMG_20181120_150338.jpg 1-002.jpg 1-001.jpg


Hosting Ukraine Creative Commons