У науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита чергова книжкова виставка. Вона присвячена важливій історичній даті, пов’язаній з історією закладів освіти Придніпров’я.
Рік тому, в жовтні 2024 року, наукова бібліотека ДНІМ представила виставку книжкових раритетів, присвячену 125-річному ювілею першого вищого навчального закладу Придніпров’я. Це засноване у 1899 р. Катеринославське вище гірниче училище, а нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».
Нова виставка книжкових раритетів приурочена до 150-річного ювілею з дати відкриття Катеринославського першого реального училища. Ювілей училища – чудовий привід нагадати про провідний заклад професійно-технічної освіти Придніпров’я в останній чверті ХІХ – першій чверті ХХ століть.
Розвиток системи «реальних училищ» (фактично закладів професійно-технічної освіти) припадає на 1870-і роки, як один із результатів буржуазно-демократичних реформ у тодішній Російській імперії, які розпочалися з відміною кріпосного права у 1861 р. 15 (27 за н.ст.) травня 1872 р. було затверджено «Устав про реальні училища» – головний документ, який визначав організацію, структуру, функції та порядок діяльності цих закладів освіти. У документі головною метою реальних училищ визначалося «доставити юнацтву, яке навчається в них, загальну освіту, пристосовану до практичних потреб та до набуття технічних пізнань». Офіційно затверджений список предметів для викладання в реальних училищах був надзвичайно широким: 1) Закон Божий, 2) російська мова та словесність, 3) історія, 4) географія, 5) математика: арифметика, алгебра, геометрія, тригонометрія, нарисна геометрія та додаток алгебри до геометрії, 6) фізика, 7) космографія, 8) іноземні мови (німецька та французька), 9) природнича історія, 10) хімія, 11) малювання, 12) креслення, 13) механіка, 14) листівництво та книговодство, 15) комерційні обчислення в зв’язку з комерційною економією, 16) бухгалтерія, 17) землемірство та нівелювання, 18) будівельне мистецтво, 19) хімічна технологія, 20) моделювання, 21) практичні заняття в лабораторії, 22) чистописання.
Рішення про необхідність відкриття в тодішньому Катеринославі першого реального училища та про клопотання щодо його відкриття Міська Дума ухвалила ще 7 (19) травня 1874 р. Але фактичне заснування та відкриття училища відбулося наступного, 1875 року.
Думка про необхідність відкриття Катеринославського реального училища належала попечителю Одеського навчального округу таємному раднику Сергію Платоновичу Голубцову. Він, через губернатора, 5 (17) січня 1875 р. запропонував міському голові відкрити реальне училище. 23 квітня (5 травня) 1875 р. Державна Рада ухвалила рішення про відкриття нових реальних училищ у семи містах, у тому числі «в Катеринославі – чотирьохкласне з основним та комерційним відділеннями». На утримання училища було виділено 11140 крб. на рік.
25 липня (6 серпня) 1875 року було призначено першого директора реального училища Олександра Афанасійовича Соколова, який до того був інспектором Херсонської класичної гімназії, а вже після Катеринослава став директором Одеського реального училища. 12 (24) вересня 1875 р. розпочалися приймальні іспити. 24 вересня (6 жовтня) 1875 року господарський комітет училища приймав у ведення будинок Горовиця, взятий в найм Міською управою для розміщення училища.
Нарешті, Катеринославське реальне училище було урочисто відкрито 28 вересня (10 жовтня за н.ст.) 1875 р. Урочисту церемонію очолював губернатор І.М. Дурново, в ній взяли участь представники губернського та повітового земств, міста, військового, судового, навчального, адміністративного відомств, викладачі та майбутні учні училища. Молебень та освячення всіх навчальних приміщень училища відслужив єпископ Катеринославський та Таганрозький Феодосій (Макаревський), до речі, видатний дослідник та історіограф краю. У 1875 році в двох перших класах училища (31 учень) нарешті розпочалися заняття.
Спочатку Катеринославське реальне училище містилося в малопристосованих для навчання приміщеннях приватних домовласників Горовіца та Штейна. Згодом на кошти Міської Думи й Катеринославського губернського земства, а також заповідані персонально князем О.Ф. Кудашевим, у 1890-1891 рр., було споруджено спеціальний будинок для реального училища на Катерининському проспекті (нині просп. Яворницького, 36) за проєктом архітектора Ф.А. фон Гагена. Цікаво відмітити, що на цій ділянці у першій половині ХІХ століття розташовувався дерев’яний будинок катеринославських губернаторів із садом. Після збудування училища вулиця, яка проходила поруч, отримала назву Кудашевська (замінена радянською владою й донині носить назву Барикадна).
У 1887 р. Катеринославське реальне училище нарешті стало семикласним. У ньому вже навчалися 170 учнів, із них дітей дворян і чиновників – 87, купців і духовного звання – 19, міщан – 42, сільських учителів та інших станів – 14. В училищі були обладнані фізичний, природничий і механічний кабінети, працювали фундаментальна і учнівська бібліотеки. Функціонувала також метеорологічна станція, в якій з 1887 по 1900 рр. заняття з учнями старших класів проводив відомий місцевий учений і громадський діяч, викладач природознавчої історії та фізичної географії Іван Якович Акінфієв.
Реальне училище мало власну колекцію мінералів, основу якої – у вигляді дарунка училищу – заклав Олександр Миколайович Поль. Відзначимо що саме цей видатний промисловець, громадський діяч та меценат із 1883 року і до смерті в 1890 р. був почесним попечителем реального училища.
З 1893 р. у будівлі реального училища розташовувалась домова церква Св. Апостола Йоанна Богослов, будівлю увінчував православний хрест.
Після революційних подій 1917 р. перше реальне училище, на жаль, припинило свою діяльність. Але будинок училища назавжди зберіг освітні функції. До 1924/1925 навчального року в будівлі діяла трудова школа. Туди ж наприкінці 1920 р. було «підселено» факультет професійної освіти (Профоб / Профос) Інституту народної освіти, реорганізованого з відкритого 1918 р.
Катеринославського університету (згодом ДДУ, нині ДНУ імені Олеся Гончара), учительського інституту (1910 р.) та Вищого педагогічного інституту (1917).
З 1923 р. факультет професійної освіти (Профос) складався з 5 відділень: математики, природознавства, хімії, історії, мови та літератури. На них у 1923/1924 навч. році навчалося 723 студенти.
Протягом 1920-х років на Профосі, як і на другому факультеті ІНО – соціальної освіти, відбулися неодноразові реорганізації, які закінчилися перетворенням ІНО з 1 жовтня 1933 р. в державний університет (ДДУ) із математичним, хімічним, біологічним і геологічним факультетом.
Через недостатню навчальну площу будинок колишнього реального училища, який уже належав ДДУ, було в 1937-1939 роках капітально реконструйовано за проєктом відомого архітектора О.Л. Красносельського та його учня В.В. Самодриги. Було надбудовано два поверхи на всій площині будівлі. Попередній архітектурний декор було майже повністю ліквідовано. Центральний фасад отримав лаконічне рішення в стилі італійського ренесансу. Надалі будівля була відома як другий корпус ДДУ – ДНУ. У цій будівлі довгі роки також розміщувалася університетська бібліотека (згодом для неї побудована власна велика будівля на території Ботанічного саду ДНУ). Також у будівлі колишнього реального училища розташовується Зоологічний музей ДНУ.
Будівля колишнього Катеринославського реального училища (просп. Д. Яворницького, 36) пов’язана з десятками відомих історичних персоналій, передусім, вчених та письменників, які вчились або працювали в ній. Це, зокрема, О.М. Поль, І.Я. Акінфієв, Д.І. Яворницький, Л.В. Писаржевський, Л.В. Рейнгард, Д.О. Свіренко, В.П. Підмогильний, О.Т. Гончар та ін.
Книжкова виставка складається передусім із раритетів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Це рідкісні видання, пов’язані саме з процесом заснування та становлення реального училища. Передусім, це випуски звітів про стан та навчальну діяльність училища за різні роки. Зокрема «Отчет о состоянии Екатеринославского реального училища в 1881-82 учебном году» (1882), «Отчет о состоянии Екатеринославского реального училища в педагогическом и материальном отношении за 1885-86 учебный год» (1886), аналогічні звіти за 1886/1887, 1887/1888 та 1915/1916 навчальні роки. Складені звіти секретарями Ради училища І.А. Невським та Ф.М. Поповим.
Неабиякий науковий інтерес складають історичні нариси першого реального училища, складені І. Невським та С. Тимощенко. Це «Исторический очерк Екатеринославского реального училища со дня открытия по 1881 год» (1882) та «Исторический очерк Екатеринославского реального училища за двадцать пять лет его существования. 1875-1900» (1901). Також на виставці представлені статті сучасних краєзнавців, зокрема нарис А.К. Фоменка із книги «Дніпропетровськ: минуле і сучасне» (2001).
Книжкова виставка працює до кінця 2025 р. у приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
Максим Кавун, кандидат історичних наук, зав. відділом ДНІМ
«Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»,
Ірина Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ
