На виставці представлені: книга «Г.И. Петровский. Очерки. Воспомининия», копія постанови про перейменування Катеринослава, Конституція редакції 1936 р., фотографії Г. Петровського в різні періоди його життя та особисті речі (ручка кулькова, окуляри, записна книжка, плащ та шляпа).
Наприкінці ХХ століття декілька художників об’єдналися в так звану «Ігренську школу». Митців поєднує не тільки географічне місце проживання, а особливе світовідчуття, вірність традиціям і відданість натурі, яка стала їх головним вчителем.
На виставці представлені всі названі примірники «Порогів». Кожний — унікальний, ручної роботи: тексти друковані під кальку на машинці, вклеєні фотографії, аркуші зшиті і вкладені в обкладинку. У 2009 році київський «Смолоскип» на 600 сторінках видав вибране цього літературно-мистецького і громадсько-політичного самвидаву, який, написала в передмові Раїса Лиша — одна із засновників, поетеса, лауреат премії імені Василя Стуса, і зараз «несе ідеї й енергію відкриттів».
В роботах автора відображена сучасна інтерпретація історичного національного та російського костюмів за мотивами творів М. Гоголя та картин О. Васнецова.
На виставці буде представлено біля 30 робіт та 9 костюмів, в яких зображені персонажі на фотографіях.
Наближається свято Нового року.. – одне з найулюбленіших свят не тільки дітей, але й дорослих. Головним атрибутом цього свята є прикрашена яскравими іграшками ялинка. За традицією Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького не залишається осторонь цього свята.
Музей «Літературне Придніпров’я» презентує мистецький проект «Графічні техніки» Дніпропетровської дитячої художньої школи № 1,який проводиться в рамках виставки-конкурсу учнівської майстерності вихованців художніх шкіл міст Дніпропетровська, Кривого Рогу, Дніпродзержинська, Полтави, Кременчука, Херсону.
Під час роботи Дніпробудівської експедиції (1927-1932 рр.) на території сучасного міста Запоріжжя археологом В.А.Грінченком у 1932 р. був розкопаний Вознесенський поминально-поховальний комплекс (кін.VII – поч. VIII ст.). Це оригінальний пам’ятник як по своїй архітектурі, так і по зробленим там знахідкам. Являв майданчик (62х31 м), оточений валом із каміння та землі, розташований на височині. В східній його частині знаходилось кам’яне кільце діаметром 29 метрів, всередині якого були дві ями. В одній з них знайшли деталі поясних наборів із позолоченої бронзи (1400 одиниць); срібні фігурки орла і лева; кінську залізну збрую, а саме: вудила (40 од.); стремена (58 одиниць); пряжки (60 одиниць); залізні ножі; наконечники стріл (7 одиниць); шматки кольчужної сітки. Ці предмети були проткнуті трьома залізними палашами. На всіх речах залишились сліди вогню. В другій ямі знаходилися шматки каміння, перемішані з обгорілими кістками коней, черепками посуду, стременами,шматочками обгорілої землі та дерева. Навколо другої ями знаходилося понад 800 уламків кісток коней і фрагментів глиняного посуду.
До 69-ї річниці визволення Дніпропетровська та 68-ї річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників в ДНІМ, в залі, присвяченій Великій Вітчизняній війні, експонується фото-вернісаж “Вони визволяли наш край”. Автори фото-портретів ветеранів: Ілля Ратман і Микола Лєгостаєв, фотостудія Prostudio.
Михайло Федорович Пушний з 1964 по 1988 рік керував студією образотворчого мистецтва Палацу студентів,яка є однією з найстаріших в Україні.
На цій же виставці переважно представлені полотна студійців, створених уже в незалежній Україні. Виставка сформована як з творів минулих років, так і з сучасних картин колишніх студійців. Вона надзвичайно розмаїтна як за тематикою, так і за формально-художнім спрямуванням, в чому і полягає її привабливість.
Яна Фефелова народилася 25 лютого 1987 року в місті Дніпропетровську. У 2004 році закінчила школу і вступила на архітектурний факультет Придніпровської академії будівництва та архітектури, який закінчила в 2010 році. Після закінчення навчального закладу художниця, як це буває у багатьох творчих людей, зайнялася реалізацією своїх ідеї і задумів і вирішила присвятити цьому заняттю весь свій час. Своїми картинами ілюструє поему про загублені країні в її фантастичному світі, світі туману і мрії. Шерехи, запахи, фарби світла і півтони відчуттів – це річка часу, поточна в долині життя. Міркує про устрій світу і законих в життя, про відносність цінностей і бажань, про складність простого і простоті складного, про нас в нас самих. Все ілюзорно, все тече в часі, якого немає, немає майбутнього, немає минулого, є точка перетину.
