УДК 008(477.63) Б32 Бекетова В.М. ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ ТВОРЦЯМ МУЗЕЮ 1979 РОКУ: ВІХИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ОНОВЛЕННЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ Зроблена спроба реконструювати події під час докорінного […]
УДК 930.85 Чирич Л.М. ТЕАТРАЛЬНІ ДІЯЧІ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ – ЛАУРЕАТИ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УРСР ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА (1978 р.) Висвітлюються біографічні відомості, творчий шлях, досягнення лауреатів Державної […]
ВАСИЛЕНКО Н.Є., старший науковий співробітник, відділ-музей “Літературне Придніпров’я” Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького Поема-казка І. Манжури “Трьомсин Богатир” (сучасний погляд на твір) […]
На виставці будуть презентовані 85 творчих робіт, виконаних в різних живописних та графічних техніках за номінаціями
Віяло, що складається, було завезено до Європи з Китаю в ХVІ ст. і тоді ж воно з’явилося в Росії, але постійно увійшло в побут після петровських змін. Під час царювання Катерини ІІ воно стає невід’ємною частиною парадного та вечірнього туалетів. Віяло використовується вже не стільки для навівання прохолоди, скільки стає знаряддям вишуканого кокетства. Воно було незамінним при таємних діалогах закоханих. Було винайдено спеціальну багату мову віяла. Вона називалась «маханням». З часом цей термін став синонімом залицяння. Ті, хто володіли цією мовою, мали спілкуватися без слів.
Новорічна виставка стала традиційною в нашому музеї. Ялинкові прикраси з різноманітних матеріалів (скла, паперу, вати, пластмаси) подаровані музею жителями нашого міста десять років поспіль ставали «героями» музейних виставок. Персонажі улюблених казок та мультфільмів, скляні та паперові дари лісу, різноманітні тварини, птахи, комахи та «ідеологічно витримані» прикраси з державною символікою занурювали дорослих гостей у світ безтурботного дитинства, а маленьким «розповідали» про історію країни, життя та мрії їхніх мам і татусів, бабусь та дідусів, прабабусь та прадідусів.
Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького презентує фотовиставки «Родинний портрет: з минулого з любов`ю» в рамках масштабного міського артпроекту «Портрет від класики до сучасності», в якому беруть участь 2 спілки – художників та архітекторів, історичний та художній музеї, студентська молодь, учні шкіл естетичного виховання, спілка фотохудожників, майстри декоративного мистецтва.
11 грудня 2015 року в Дніпропетровську стартував марафон масштабного міського артпроекту «Портрет від класики до сучасності», в якому приймають участь 2 спілки – художників та архітекторів, історичний та художній музеї, студентська молодь, учні шкіл естетичного виховання, спілка фотохудожників, майстри декоративного мистецтва.
Микола Степанович Погрібняк (5 грудня 1885 р., с. Козацьке Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкаської обл. – 30 травня 1965, Дніпропетровськ) – український художник, педагог. Учень Ф. Красицького та О. Сластіона.
Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького на міні-виставці в залі №7 презентує кілька оригінальних фотографій І.С. Гвая з рідними, друзями; документи про його навчання та високі нагороди за конструкторські винаходи реактивної зброї, листи друзям. Особливу увагу привертає листування І. Гвая з його другом – В. Тверітіним. Ці листи люб’язно надані для тимчасового експонування з музею історії Дніпропетровського технічного університету залізничного транспорту.
