Скіфський курганний могильник поблизу с. Глухого на Дніпропетровщині

З 1983 по 1992 рік археологічна експедиція Дніпропетровського історичного музею працювала на півдні області за угодою з Марганецьким гірничо-збагачувальним комбінатом. Район робіт визначається водорозділом Дніпра та його правого притоку р. Томаківки. На протязі десяти років тут досліджено 96 курганів, 59 з яких відносяться до скіфського часу.

Скіфський могильник витягнувся ланцюгом в 7 км між балками Грушівською та Басанською на південний схід від с. Глухого. За виключенням одного кургану висотою 2,5 м, всі останні невисокі – від 1 до 0,2 м, або зовсім знищені оранкою. Скіфи зводили свої кургани поряд з курганами епохи енеоліту – бронзи і тільки в п’яти випадках (1984, к. 2, к. 5, к. 12; 1988, к. 6, к. 7) використали вже існуючі насипи.

В основному архітектура насипів традиційна. 80% мають рівчак з перемичками на захід та схід від центру. В плані рівчаки овальні, круглі, підквадратні. У рівчаках, особливо біля західної перемички – залишки тризни: кістки коня, фрагменти амфор, інколи фрагменти ліпних горщиків.

Характерна особливість могильника – наявність каміння в насипах. У переважній більшості камінь використовувався для викладки кам’яних кілець навкруги поховальної споруди. Два кургани обнесені крипідою (1985, к. 4; 1986, к. 16). Під насипом одного кургану (1984, к. 19) на рівні стародавнього горизонту – кладка складної конструкції: кільце, викладене над рівчаком з шматків ракушняка та вапняка діаметром 13 м, ширина кладки – 0,8 м. У південній та південно-східній частині від кільця викладені промені. У північно-східній частині до кільця примикає трикутний в плані майданчик, викладений з ракушняка.

Типи поховальних споруд могильника: ями квадратні, видовжені, овальні, катакомби з камерою примикаючою до торцевої стінки. Всі поховання, за незначним винятком, пограбовані. Там де положення похованого просліджується, воно визначається як витягнуте на спині, головою, за невеликим винятком, на захід-північний захід.

Супроводжуючий матеріал рядовий та одноманітний, але склад його залежить від статі та віку похованих. Це бронзові наконечники стріл, намисто, бронзові серги, бронзові та кістяні ворворки, залізні браслети, каміння для пращі, залізні ножі. Серед імпортних речей, в основному, фрагменти амфор. У трьох курганах знайдені фрагменти чорнолакового посуду (1984, к. 8; 1986, к. 10, к. 12, п. 2). Великий інтерес представляє бронзова лита каблучка, на щиту якої гравіроване зображення козла з вершником.

Аналіз поховального обряду та супроводжуючого інвентаря дозволяє констатувати, що скіфський могильник біля с. Глухого був зведений рядовим населенням Степової Скіфії у IV–III ст.ст. до н. е.

Л. М. Голубчик (Дніпропетровськ)

Джерело: Регіональне і загальне в історії: Тези міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з’їзду (9 листопада 1995 р.). Дніпропетровськ, 1995. — 328 с.