Перші сарматські поховання досліджені на території Дніпропетровщини в кінці XIX на – початку XX століття.
Археологічні розкопки біля сіл Котовка і Мала Котовка в 1896 році, біля сіл Сужене, Афанасівка, Хорошево, Богодар в 1903 і 1891 роках привели до відкриття комплексів, які Д. І. Яворницький відніс до пам’яток після Різдва Христова — тобто перших століть нової ери. В територіальному відношенні вони знаходились в сучасному Магдалинівському, Новомосковському, Синельниківському та Покровському районах. Розкопки проводились в рамках самостійних досліджень та в плані підготовки до XII і XIII Археологічних з’їздів, останній з яких проводився в Катеринославі.
Наукового обґрунтування знайдені комплекси не одержали тому, що Д. 1. Яворницький мав своєрідну методику польових робіт і свою точку зору на кургани, які класифікував по формі насипу. З хронологічної точки зору теж не було новацій. Як і його попередники, вчений відносив поховання до часів нашої ери — після Різдва Христова.
Дослідження колекцій Дніпропетровського історичного, музею дали цікаві результати. Деякі речі: бронзові дзеркальця, фібули, глиняний посуд кваліфікуються, як знахідки з розкопок Яворницького біля сіл Борисівки, Шандрівки, Любомирівки на Нікопольщині. Детальне вивчення каталогів 1905 і 1910 років, матеріалів 1893 року та нумерації експонатів поки що ситуацію не прояснили. Невдача спіткала дослідників і при вивченні письмових звітів вченого.
Матеріали з розкопок Яворницького не знайшли також чинного відображення в наукових дослідженнях, монографіях: В. А. Городцова та М. І. Ростовцева.
Сучасний погляд на ці матеріали показує, що вони датуються І—III ст. н. е. Поховання біля сіл Котовка та Мала Котовка можна віднести до сарматського кругу умовно. Відомо тільки, що в одного скелета був деформований штучно череп, а біля іншого знайшли точильний камінь та вапняне прясло. Комплекси біля с. Афанасівка та Сужене мають більш чіткі сарматські риси. Скелети лежали в прямокутних ямах на спині з витягнутими кінцівками, головою на північ і захід. В першому було жіноче поховання з бронзовою сережкою, дзеркалом, заколкою та бусами. В чоловічому за головою знайдено залізний ніж та гончарний світло-глиняний глек з орнаментом на тулові та ручці. Датуються комплекси І—II ст. н. е. До цього часу відноситься і хорошевське поховання, в якому поруч з витягнутим на спині з прямими кінцівками, головою на захід скелетом знайдено два гончарних червоноглиняних глеки І ст. н. е. Цікава ситуація з матеріалами розкопок біля с. Михайлівка Там в кургані № 3 і 6 розкопані поховання, які умовно можна віднести до сарматських. В першому знайдено посудину (курильницю?), а в другому залізні пряжки, ножі, кільця і бронзову стрілу. Це дуже цікаво. Можливо, що це одне з найбільш ранніх сарматських поховань в області, але це поки що тільки припущення.
Добре вивчено І. І. Гущиною поховання біля с. Богодар. Його матеріали зберігаються в Дніпропетровському історичному музеї і в Москві. Вони чітко датуються першою пол. III ст. н. е. До цього часу можна віднести і ряд бронзових дзеркал з колекції нашого музею, зв’язаних з ім’ям Д. І. Яворницького. їх вивчав В. С. Драчук і відніс до II—III ст. н. е.
Автор: Костенко В. І., кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського державного університету.
Джерело: Вчений-подвижник: Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І.Яворницького. (Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого). Дніпропетровськ, 1991. – 78 с.
