З історії зв’язків національної гірничої академії України та Дніпропетровського історичного музею (До І00-річчя НГАУ)

  1. Національна гірнича академія України та Дніпропетровський історичний музей ім. Д. І. Яворницького пов’язані з одним і тим же процесом дослідження природи краю та використання земних надр (добування солі, селітри в козацьку добу). Вивчаючи природні багатства краю, вчені-природознавці принагідно або спеціально здійснювали краєзнавчі дослідження.
  2. НГАУ та ДІМ опосередковано зобов’язані своєю появою у організаційно оформленому вигляді одному з нащадків українського гетьмана П. Полуботка, археологу, колекціонеру і громадському діячеві, що «оживив край і воскресив Катеринослав» повторним відкриттям; Криворізької руди та її промисловою розробкою,, О. М. Полю. Розвиток гірничорудної та металургійної промисловості обширної Катеринославської губернії призвів до зростання потреби в кваліфікованих інженерних: кадрах і в підсумку — до відкриття 4 червня 1899 р.. Катеринославського Вищого гірничого училища. А багатюща колекція мінералів та старожитностей (від предметів кам’яного віку до етнографічних матеріалів-XIX ст.), тільки до першого тому опису якої включено 4770 експонатів, лягла в основу природничо-краєзнавчого (пізніше — історичного) музею.
  3. Розвиток кам’яновугільної, гірничорудної та металургійної промисловості в Катеринославській губернії і будівництво залізниць (в тому числі Катерининської залізниці) викликали необхідність в археологічних дослідженнях в зоні будівництва. Матеріали археологічних розкопок в значній кількості після створення музею осідали в його експозиції та фондах. Наукова вартість цих знахідок була оцінена вже під час проведення Археологічних з’їздів (у Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі, Чернігові).
  4. Викладачі Катеринославського Вищого гірничого училища щойно після його виникнення ініціювали створення Катеринославського Наукового Товариства (С. М. Сучков, Я. І. Грдина, Д. М. Синцов, С. М. Усатий, В. В. Курилов, П. Г. Рубін, В. Є. Загулін, О. Е. Штебер) весною 1901 р. і стали його ядром. Історична секція КНТ в свою чергу поставила питання про створення в губернському місті природничо-краєзнавчого музею як самостійного культурно-освітнього і наукового закладу (на відміну від колись існуючого музею старожитностей губернатора А. Я. Фабра, створеного на приватно-любительській основі). У травні 1902 р. такий музей було відкрито в приміщенні Катеринославського комерційного училища.
  5. Катеринославське Наукове товариство, створене на базі КВГУ, запросило на посаду директора природничо-краєзнавчого музею відомого вже на той час археолога і знавця запорозької історії професора Московського університету Д. І. Яворницького, який обіймав цю посаду протягом трьох десятків років.
  6. Похідною від КВГУ, КНТ та природничо-краєзнавчого музею структурою була Катеринославська губернська Вчена архівна комісія, затверджена МВС Росії «6 листопада 1902 р. Серед учасників організаційного засідання Вченої Архівної Комісії 16 березня 1903 р. були: директор КВГУ С. М. Сучков, професор В. В. Курилов, викладач В. Я. Загулін, асистент Е. А. Штебер. Члени БАК зробили велику справу по збереженню пам’яток історії і культури губернії та дослідженню історії краю.
  7. Протягом трьох десятиліть в КВГУ періодично читав публічні лекції з історії краю директор музею професор Д. І. Яворницький. Аудиторію слухачів складали як студенти і співробітники КВГУ-КГІ, так і вчителі губернії, які влітку приїжджали на загальноосвітні курси («курси перепідготовки»). Про ці лекції, читані Д. І. Яворницьким в різний період, збереглися спогади діячів науки і культури.

Майже за столітню історію співпраці НГАУ та ДІМ їм. Д. І. Яворницького змінювалися форми їх зв’язків, але незмінною залишилася суть цієї співпраці, спрямо¬вана на збереження і використання багатих духовних надбань нашого народу.

Автор: Г.К. Швидько – професор Національної гірничої академії України

Джерело: Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. (Збірник тез доп. та повід. міжнародної наук. конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). – Дніпропетровськ, 1999. – 177 с.