На українському грунті (книжкова графіка М. Погрібняка у зібраннях ДІМ, ДХМ та приватних колекціях)

Дніпропетровський художник Микола Степанович Погрібняк був яскравою постаттю тієї генерації українського пореволюційного відродження, що майже вся була знищена за часів тоталітарного режиму. Він був серед тих митців, які повірили в революційне оновлення і своєю творчістю, глибоко національною, намагалися підтримати Радянську владу. Паралельно із видатними художниками книги Нарбутом, Бойчуком, Падалкою, Седляром, Касіяном працював у галузях монументального і станкового живопису, станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва [6].
Разом з катеринославськими художниками І. Страховим, Д. Євсевським, В. Смирновим, М. Сапожниковим М. Погрібняк революційними лозунгами та плакатами оформлював будинки, вулиці та площі міста. Його плакати таврували, попереджали, закликали, стверджували: «Дезертир – ворог Радянської влади» (1919), «Допоможіть голодним дітям» тощо. За проектом І. Страхова в 1919 р. для зустрічі Першої кінної армії була споруджена тріумфальна арка, для якої Погрібняк зробив плакат (3 х 20 сажнів) «Червона Армія не знає перепон». Привертало до себе увагу й панно 1920 р. «Засійся, чорна ниво, волею ясною» (ескіз зберігається в Дніпропетровському худо-жньому музеї).
Створюючи виставки, що висвітлювали літературно-мистецьке життя Придніпров’я першої половини ХХ ст., музей «Літературне Придніпров’я» неодноразово експонував видання в оформленні Миколи Погрібняка. Його книжки завжди відрізнялися своїм національним підґрунтям, мали давню українську традицію книгодруку і були невеличкими шедеврами своєї доби. Під час революції 1917 р., громадянської війни книжечки в оформленні М. Погрібняка виходили маленьких розмірів, у дешевих тоненьких обгортках, на сірому газетному папері.
До 120-річчя з дня народження М. Погрібняка спільно з Дніпропетровським художнім музеєм, де зберігається його фонд, залучений свого часу відомим мистецтвознавцем, поеткою, науковцем ДХМ Лідією Яценко, у травні 2006 р. у Літературному музеї відбулася виставка «На українському ґрунті». З фондів ДІМ експонувалися книжкові та періодичні видання в оформленні М. Погрібняка, зразки етнографії ХІХ – поч. ХХ ст.; з фондів ДХМ – живопис митця, близько 50 мотивів українського орнаменту, змальованих на Київщині (батьківщині художника), Полтавщині, Сумщині, Дніпропет-ровщині, а також – малюнки М. Погрібняка та книжкові видання з приватних зібрань професора А. К. Фоменка та доцента В. В. Бінкевича [1].
М. Погрібняк народився 5 грудня 1885 р. в селі Козацькому Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкаської області) в селянській родині. Після закінчення двокласної школи протягом 1903-1908 рр. навчався у Миргородській промислово-художній школі. Його вчителями були відомі українські художники Фотій Красицький та Опанас Сластьон, які виховали у свого учня любов до українського народного мистецтва. Цих настанов М. Погрібняк ретельно дотримувався в довгорічній творчості та педагогічній діяльності. Ще будучи учнем художньо-промислової школи, він захопився ілюстративною графікою і брав участь в оформленні українського сатиричного журналу «Шершень», що видавався в Києві (1906) [9].
Після закінчення художньо-промислової школи із званням вченого рисувальника М. Погрібняк одержав призначення в Катеринослав на посаду викладача графічних мистецтв, де й працював до кінця свого життя в різних учбових закладах. Зокрема, з 1908 по 1917 рр. викладав у міському чотирьохкласному училищі (тепер приміщення музею «Літературне Придніпров’я»), в школі ім. Риндовської (1914), Дніпропетровському художньому училищі. Вчив книжкової графіки і малярства. Був учителем славетної української художниці Галини Мазепи (1910-1995) [4]. Він гармонійно поєднував у собі якості життєлюба-живописця, вдумливого графіка, вчителя й наставника молоді. Завжди дотримувався того, що перш за все потрібно навчити бачити і знати закони зорового світу. Любив повторювати: «Хто вивчає закони зорового світу, той одночасно вивчає закони живопису».
У березні 1913 р. М. Погрібняк був обраний членом катеринославського українського літературно-артистичного товариства «Просвіта». Він стояв біля витоків друкування української книжки на Катеринославщині, ілюстрував і оформлював майже всі видання письменників-просвітян (відомо більше 50 видань). Був під наглядом жандармів від 6 травня 1915 р., вони ж дали йому «кличку наружного наблюдения» – «Гривач» [10].
Як митець книжкової графіки, М. Погрібняк працював переважно над українською дитячою книжкою, оформлював дешеві книжечки для народного читання, «книжки-копійки», які виходили в Катеринославі. Протягом 1916-1925 рр. він художньо оформив обкладинки і проілюстрував «Кобзар»        Т. Шевченка (1919), казку І. Франка «Коваль Бассім» (1918), твори Олени Пчілки (орнаментальні малюнки-заставки до книжки «Байки для сім’ї і школи. 1918» вико-нав М. Погрібняк, ілюстрував книжку О. Сластьон), збірку «Поезії» Т. Романченка (1916), «Словник української мови. Том І.» (1920) та історичне оповідання «Як жило славне запорозьке низове військо» (1913; 1918) Д. Яворницького, низку видань А. Кащенка, зокрема «Історія України» (1916), переклади з чеської Ольги та Михайла Кривинюків «Чеських оповіданнь для дітей» (1918), перекази народних казок І. Труби «Дурень із ступою» (1917), «Пан Коцький» (1917), «Як гриби збирались воювати з жуками» (1917 – написана спільно з М. Кузьменком), в тому числі упорядковану ним читанку «Стежка додому» у 3-х частинах (1917-1918; 1924), літературознавчий нарис Л. Жигмайло (Біднової) «Михайло Коцюбинський» (1915), оповідання В. Олександріва «Чижикове весілля» (1917), серію народних казок про звірів (біля 20 найменувань; 1920), які упорядкував П. Єфремов (В. Юноша), «Народні казки» І. Рудченка (1917), альбом для розмальовування «Малюйте, діти!» (1918), збірник дитячих пісень «Барвінок» (1920) та ін.
М. Погрібняк брав активну участь в художньому оформленні та ілюструванні літературних, громадських та дитячих журналів, що видавалися в Дніпропетровську в 20-30-і рр.: «Чарівні квіти» (1923); «Сільськогосподарський журнал» (1924); часопис «Зоря» (1925); «Штурм» (1936), «Дружна ватага» (1936). Він є автором не тільки художнього оформлення, а й текстів дитячих книжок: «Дід та баба» (1924); «Пісня про гарбуз» (1924); «Казка про павука, горобця та шуліку» (1925); «Сім’я тварин» (1925); «Омелькова сім’я» (1925)» «Ті, що не сіють» (1926); «Коза-дереза» (1926); «Посуд: казка» (1926)». Державне видавництво України видало 16 дитячих книжок з його ілюстраціями.
У 1927 р. він брав участь у виставках, організованих в Києві, Москві та на Міжнародній виставці дитячої художньої літератури в Парижі. Високою оцінкою журі була відзначена його книжка «Посуд».
На початку 1929 р. у Дніпропетровську відбулася велика Окружна художня виставка, в якій брав участь і М. Погрібняк. Ось як цю подію висвітлював часопис «Зоря»: «Дніпропетровські художники не повинні пасти задніх в процесі будування української нац. культури. Поки що, лише в скульптурі Тенера, особливо в прекрасній, високоталановитій постаті «Махновця», в малюнках Погрібняка та в деяких технічних засобах окремих картин Резніка ми відчуваємо це» [2].
У 1941 р. в Дніпропетровську відбувся творчий звіт М. Погрібняка. «На звітній виставці були експоновані праці: «Рідний край», у якій показана радісна весняна пора з розквітлими садами, «Діти з пташкою» – це любовно виконана жанрова картинка, на якій зображені діти, що з цікавістю розглядають пійману пташку. Картина насичена світлом. «Алея в парку» – картина про один з мальовничих куточків Дніпропетровського центрального парку імені Т. Г. Шевченка.» [8].
Під час війни М. Погрібняк залишився в Дніпропетровську. Влітку 1942 р. брав участь як художник у науково-археологічній експедиції на порожисту частину Дніпра, якою керував професор Павло Козар [3]. З 13 по 25 грудня 1942 р. в музеї відбулася виставка художників міста. На ній були представлені твори відомих не лише в Україні художників В. Коренєва, Т. Максименка, М. Погрібняка та інших. «Дніпропетровська газета» від 26 січня 1943 р. писала: «Твори М. С. Погрібняка збудовані цілком на українському ґрунті. Художник любить свою країну, її вечори і ранки, її засніжені села. Художник однаково добре володіє пастеллю, аквареллю, олією».
М. Погрібняк автор власного автопортрету (1910), жанрових картин, пейзажів, серед яких полотна «Захід в степу» (1909), «Після дощу» (1912), «На Київщині» (1913), «Зимовий пейзаж» (1929), «Вечір» (1937), «Метелиця» (1945), «Колгоспна отара» (1949, «Самарські плавні» (1948) та ін. Він зібрав багату колекцію зразків українського орнаменту, який прикрашав ужиткові речі (настінний розпис, вишивку, кераміку, різьблення по дереву) і мріяв видати альбом «Мотиви українського орнаменту». У 1936 р. збіркою мотивів українського орнаменту брав участь у виставках народної творчості в Києві, Москві, Ленінграді [7]. У 1950-1951 р. до 40-річчя творчої діяльності художника та у 1965 р. до 80-річчя з дня народження і 50-річчя його творчості у Дніпропетровському художньому музеї відбулися персональні виставки. Помер і похований у Дніпропетровську. На його могилі встановлено пам’ятник.
Творчість М. Погрібняк є великим внеском в історію розвитку українського образотворчого мистецтва ХХ ст. Він – неперевершений майстер книжкової графіки, який вклав свій талант в розвиток і популяризацію української книжки. Історичний музей має невелику колекцію книжкових та періодичних видань, дбайливо оформлених і проілюстрованих художником. Нині у фондах музею виявлено 12 книжкових та більше 10 найменувань періодичних видань. Більшість з них збиралася і зберігалася ще Д. Яворницьким. Велика кількість періодичних видання надійшла до фондів музею завдяки пошуковій роботі співробітників Літературного музею.
Підсумком науково-дослідної роботи є бібліографічний ката-лог книжкових та періодичних видань, ілюстрованих і художньо-оформлених М. Погрібняком, який ще потребує доповнень й упорядкування, а з часом має стати й окремим виданням.

ПЕРЕЛІК КНИЖКОВИХ ВИДАНЬ

1. Л. Жигмайло. Михайло Коцюбинський. Спроби характеристики. Катери-нослав. Друкарня К. А. Андрущенка. 1915. Художнє оформлення обкладин-ки.
2. Т. Романченко. Поезії. Катеринослав. Друкарня К. А. Андрущенка. 1916. Художнє оформлення обкладинки та заставки.
3. А. Кащенко. Історія України. Катеринослав. Друкарня К. А. Андрущенка. 1916. Ілюстрації.
4. А. Кащенко. Оповідання про Славне Військо Запорозьке Низове: Коротка історія Війська Запорозького. З малюнками й картами. – Катеринослав, 1917. Малюнки (Татари женуть жіночий ясир; Запорозький табір; Морський бій запорожців з турками; Уманський полковник Ганжа на герці; Козак Нечай по народній думі; Морозенка беруть у браму; Кошовий Сірко з військом у степах; Кримський хан з ордою тікає од Запорозької Січі; Сірко переводе військо через Гниле море; Сірко у Чорній долині; Кошовий отаман Мороз випливає в Чорне море). (ДІМ. КН – 5628).
5. І. Манжура. Трьомсин Богатир. Казка. З малюнками І. Стеценка. – Катеринослав. Друкарня І. Вісман та Мордхилевич, 1917. Художнє оформлення обкладинки. (ДІМ. КН-6919).
6. І. Труба і М. Кузьменко. Як гриби збирались воювати з жуками. Дитяча бібліотека. №2. Катеринослав. 1917. Художнє оформлення обкладинки та ілюстрації.
7. Г. Комарова. Роксолана. Катеринослав. Друкарня І. Вісмана. 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки (Босфор затих, і своєю  владною рукою розкоші їй і перла дав).
8. Дурень із ступою. Переказ І. М. Труби. Катеринослав. 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки.
9. Пан Коцький. Народна казка. Переказ І. М. Труби. Дитяча бібліотека. №3. Катеринослав. 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки. (ДІМ. Арх.-33301).
10. Чижикове весілля. Скл. В. С. Олександрів. Дитяча бібліотека. №1. Кате-ринослав. Видав-во «Слово». 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки (Сидить сумно на камінні, та й думку гадає…; На весілля всіх за-кликали бідних і багатих…; Порадились, надумались, старостів послали…; Юлка, Сойка та Іволга діжу замісили…; А сорока з ластівками коровай міси-ли…; По хазяйству клопоталась там перепелиця…; А ворони, чесні жони, гостей частували…; А журавель із цаплею пішли танцювати…; Танцювали, танцювали, сіли спочивати…; Голуб волохатий турчить, бурчить до горлиці…; Гості схаменулись любо попрощались…).
11. Народні казки. Із збірника Рудченка. Українське видавництво в Катери-нославі. Друкарня Медведовського. 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки (Вона пішла кишечок помити – до казки «Рись-мати»; Так вони й стали собі в лісі жити… – до казки «Брат і сестра в лісі»; От і поїхали всі три брати… – до казки «Попович Ясат»; Іде та йде, коли зустрів діда на дорозі… – до казки «Летючий корабель»; Хата на курячій ножці, очеретом підперта… – до казки «Царівна-жаба») М. Погрібняка та І. Стеценка. (Дніпроп-ка обл. універсал. наук. бібліотека).
12. Малюйте, діти! Альбом для розмальовування. Книжка 1. Укр. видав-во в Катеринославі. 1917. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. (ДІМ, б/н).
13. Стежка додому. Початкова читанка. Складена і пристосована для українських початкових народних шкіл Катеринославською спілкою вчителів під редакцією і орудою І. М. Труби. Частина І. Видання Шкільного Відділу Катеринославського Губерніального Земства. Катеринослав. 1917. Художнє оформлення обкладинки та малюнки.
14. Стежка додому. Початкова читанка. Складена і пристосована для українських початкових народних шкіл Катеринославщини під редакцією і орудою І. М. Труби. Частина ІІ. Видання Шкільного Відділу Катеринославського Губерніального Земства. Катеринослав. 1918. Художнє оформлення обкладинки та малюнки. (ДХМ).
15. Стежка додому. Початкова читанка. Складена і пристосована для украї-нських початкових народних шкіл Катеринославською спілкою вчителів під редакцією і орудою І. М. Труби. Частина ІІІ. Видання Шкільного Відділу Катеринославського Губерніального Земства. Катеринослав. 1918. Художнє оформлення обкладинки. (ДІМ. КН – 7436).
16. І. Франко. Коваль Бассім. Арабська казка. Вид. 2. Катеринослав. Видав-во «Слово». Друкарня І. Вісмана та І. Мордхілевич. 1918. Худ. оформлення обкладинки. (ДІМ. КН – 7948).
17. Ернест Томпсон-Сетон. Бінго: Оповідання. Переклав М. Кривинюк. Ка-теринослав. Друкарня І. Вісмана. Художнє оформлення обкладинки та малюнки (Нащадок благородного пса Бінго; Бінго й рябий кіт; Бінго пастух; Бінго висвободив з пастки господаря). 1918.
18. Казка Яна Карафіята. Про те, як один хлопець розповідав казку та й не скінчив її. Переклав з чеської М. Кривинюк. Катеринослав. Видав-во «Сло-во». 1918. Художнє оформлення обкладинки та заставки.
19. Чеські оповідання для дітей. Переклади з чеської мови Ольги та Михайла Кривинюків. Катеринослав. Видав-во «Слово». 1918. Худ. оформл. Обклад. та заставки. (ДІМ. КН – 7947).
20. Байки Олени Пчілки. Для сім’ї і школи. Вид. 2. Катеринослав. Видав-во «Слово». Друкарня І. Вісмана. 1918. Орнаментальні малюнки-заставки М. Погрібняка. Малюнки О. Сластьона. (ДІМ. КН – 7938).
21. Д. І. Яворницький. Як жило славне запорозьке низове військо. Друкарня І. Вісман та І. Мордхілевич. Катер-слав. 1918. Худ. оформлення. (ДІМ. КН – 7769).
22. Д. Мамин-Сибіряк. Старий горобець. Укр. видав-во. Катеринослав. 1919. Художнє оформлення обкладинки та малюнки.
23. Д. Мамин-Сибіряк. Поганий день Василя Івановича. Укр. видав-во. Катеринослав. 1919. Художнє оформлення обкладинки та малюнки.
24. Т. Шевченко. Кобзар. Українське видавництво в Січеславі (далі УВС). 1919. Художнє оформлення обкладинки. (ДІМ. КН – 5597).
25. Лев – цар звірів: народні байки. Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. Ч. 1. Видання Катеринославського Союзу Споживчих Това-риств (далі КССТ). Катеринослав. 1919. Художнє оформлення обкладинки та малюнки.
26. Лисичка-сестричка й кум Лис (народна байка). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. Ч. 2. Видання КССТ. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
27. Зайчик-побігайчик (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. Ч. 5. Видання КССТ. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
28. Медвідь-косолап (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. Видання КССТ. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
29. Мишка-шкряботушка (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. Видання КССТ. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
30. Сорока-білобока (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. УВС. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
31. Горобець – добрий молодець (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Серія народних байок і казок. УВС. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки та малюнки (Горобець – добрий молодець; Горобина помста; Як горобці віддячили лисові; Горобець і пес; Горобці й голуби; Нев-дячні горобці; Як скупий отруївся через горобців; Як горобець п’яного вдавав; Горобина доля; Горобчиха й шпак; Горобець, половик і кіт; Горобець і синиця). (Приватна колекція В. В. Бінкевича).
32. Сизокрилий орел (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Дитяча бібліотека. Серія народних байок і казок. Ч. 26. УВС. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.
33. Дурна ворона (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Дитяча бібліотека. Серія народних байок і казок. УВС. Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки.(Приватна колекція В. В. Бінкевича).
34. Журавель цибатий і синиця-вдовиця (народні байки). Упорядкував В. Юноша. Дитяча бібліотека. Серія народних байок і казок. УВС. Катеринослав. 1920. Худ. оформл. обкладинки.
35. Д. І. Яворницький. Словник української мови. Том І: А-К. Видання видав-ва «Слово». Катеринослав. 1920. Художнє оформлення обкладинки. (ДІМ. КН – 5963).
36. Барвінок. Збірник дитячих пісень. Видання Катеринославського Губерніального відділу народної освіти. Катер-в. 1920. Худ. оформл. обкладинки, шрифти. (ДІМ, наук. біб-ка № 17529).
37. Стежка додому. Початкова читанка. Під редакцією І. М. Труби.  Державне видавництво України (далі ДВУ). Х., 1924. Художнє оформлення та малюнки.
38. Дід та баба. Казка. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1924.
39. Нашим дітям загадочки. Текст, худ. оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1924.
40. Пісня про гарбуз. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1924.
41. Казка про павука, горобця та шуліку. Текст, художнє оформлення об-кладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1924.
42. Сім’я тварин. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1925.
43. Омелькова сім’я. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1925.
44. Ті, що не сіють. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1926.
45. Коза-дереза. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1926.
46. Посуд. Казка. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1926. (ДХМ).
47. Про бабусю та курчат. Казка. Текст, худ. оформ. обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1926.
48. Казка про зайчика. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1926.
49. Казка про курочку рябу. Текст, худ. оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1927.
50. Казка про павука. Текст, художнє оформлення обкладинки та малюнки. ДВУ. Х., 1930.
51. Зроби сам. Текст та художнє оформлення . ДВУ. Х., 1930.
52. Сосунок у лісі. Текст та художнє оформлення . ДВУ. Х., 1930.

ПЕРЕЛІК ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ

1. Шершень. Український сатирично-гумористичний тижневик. – Київ. 1906. № 1-26. (ДІМ, наукова бібліотека. № 10793 ).
2. Чарівні квіти. (Дитячий журнал). – Катеринослав. 1923.
3. Сільськогосподарський журнал. – Катеринослав. 1924.
4. Зірка (?). Селянська газета. – Катеринослав. 1924-1925. (ДІМ, наукова бібліотека).
5. Зоря. Літературно-науковий та політично-громадський ілюстрований місячник. – Катеринослав. 1925. (ДІМ. НВ-24282-24289; НВ-25529-255311931); 1926 (ДІМ, наукова бібліотека. № 7426); 1929 (ДІМ. Арх.-4974); 1931 (ДІМ. Арх.-47663).
6. Звезда (?). Орган Екатеринославского губкома КП(б)У и ГУП Профсовета. 1920-е. (ДІМ).
7. Знамя рабфаковца (?). Ежемесячній журнал. Орган отдела и студенчества рабфаков. – 1922, травень. – № 1.(ДІМ. Арх. -13724).
8. Красный слон (?). Сатиричний журнал. – Катеринослав. 1925 – 1926. (ДІМ).
9. Будь напоготові (?). Неплатний додаток до газети «Звезда». – Дніпропет-ровськ. 1926 (Арх.-4573); 1927 (Арх.-45734).
10. Мартен. Литературно-художественный и популярно-научный журнал. – Екатериносла . 1925. – № 3 ( ДІМ. КН – 7704); № 4 (ДІМ. КН – 7705); №№ 6, 7 (ДІМ. КН – 7700, 7698); № 11 (ДІМ. Арх.- 15897); 1926. – №№ 1-5, 7, 8 (ДІМ. КН – 7701, 7706,7702, 7699, 7703, 7708, 7707, Арх.- 45582); 1927.- № 11 (ДІМ. Арх.- 45728).
11. Дружна ватага. Обласний ж-л літературно-художньої самодіяльності школярів.1936 (ДІМ. Арх.- 45994); 1937 (ДІМ. Арх.- 45995).
12. Штурм. Щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал. – Дніпропетровськ. 1935-1937; 1937 (ДІМ. Арх.-50269).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Василенко Н., Мазуренко І. На українському грунті: До 120-річчя від дня народження українського художника Миколи Погрібняка (1885-1965), пам’яті Лідії Яценко (1940-2005) // Січеслав. – 2006. – №10. – С. 149-174.
2. Вельмін В. Округова художня виставка // Зоря. – 1929. – Ч. 2-3. – лютий – березень. – С. 20.
3. Козар П. Цінні знахідки // Дніпропетровська газета. – 1943. – 6 квітня.
4. Мазепа Галина. Спогади. – Торонто, 1993. – С. 15-16.
5. Миколаєнко М. Недокінчена розмова // Борисфен. – 1992. – № 10. – С. 25-28.
6. Мистецтво України. – Київ, 1997. – С. 479.
7. Митці України: Енциклопедичний довідник. – Київ, 1992. – С. 464.
8. М. С. Погрібняк: До 40-річчя творчої діяльності художника. Каталог ви-ставки. – Дніпропетровськ, 1955. – С. 7 – 8.
9. Скрипник М. Життя і творчість М. С. Погрібняка. У кн.: Каталог виставки творів М. С. Погрібняка. – Дніпропетровськ, 1966. – С. 5-13.
10. Чабан М. П. Діячі Січеславької «Просвіти» (1905-1921): Бібліографічний словник. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 368-370.

Автори: Василенко Є.В. – с.н.с. ДІМ, Мазуренко І.В. – с.н.с. ДІМ

Джерело: Видатні особистості: музейна персоналістика. (Матеріали обласної музейної конференції до Міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області). – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. Вип. 10. – 338 с.