З історії науково-просвітницької діяльності Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького

Ті соціокультурні функції, які в сучасному суспільстві виконують музеї, окреслились ще в епоху античності [249, 3-45], а саме: збір предметів які представляють культурну цінність; їх вивчення; популяризація, чи вірніше, освітньо-виховна функція. Нас цікавить саме освітньо-виховна функція. Нам здається цікавим простежити розвиток науково-просвітницької діяльності музеїв саме на базі нашого музею, який, без удаваної скромності, протягом всієї своєї історії був провідним в багатьох напрямках музейної діяльності.
Головними задачами науково-просвітницької діяльності музею є формування гармонійно розвинутої особистості, естетичне виховання, поглиблення інформованості, освіти. Однією з специфічних задач є виховання “музейної культури”, складовою частиною якої можна вважати прагнення викликати повагу до пам’яток історії і культури, формуванння такого рівня, при якому вандалізм був би не можливим. Ці задачі музей вирішує, інтегруючи дані педагогіки, психології, соціології та інших наук.
Джерелом для нашого дослідження став музейний архів (плани, звіти, накази по Міністерству культури, облуправлінню культури, штатний розклад, книги відгуків, афіші). Його обмеженність (відсутність документів деяких періодів) пов’язана з втратами під час Великої Вітчизняної війни. Але й ті документи, що збереглися, дають можливість проаналізувати тенденції розвитку науково-просвітницької діяльності музею. ДІМ відзеркалює ті риси, які були характерні для всіх музеїв в той чи інший період. Ми можемо простежити, як з’являлись нові форми роботи, змінювались тенденції відвідування, увага до певних категорій відвідувачів, ідеологічне забарвлення.
Важко визначити хронологічні рамки питань, які нас цікавлять. Скоріше це тематико-хронологічні рамки, в які ми намагалися об’єднати певні тенденції на базі режиму роботи, вартості квитків, штатного розкладу, специфіки особливостей науково-просвітницької роботи. На жаль, з причин, про які йшлося вище, ми не маємо документів, які б допомогли нам розглянути тему з 1849 року, коли був створений музей. Тому перші відомості відносяться до 1902 року. Перший розділ може бути окреслений рамками 1902-1935 років. Як відомо, в цей час директором музею був відомий український вчений Д.І.Яворницький (до 1933 р.).
Що стосується графіку роботи музею в той період, то відомості про це до 1917 року можна знайти у збірниках “Весь Екатеринослав”: з 9-ої до 14-ої (15.30) години, крім Різдва Христова, Великодня та Трійці. Плата за відвідування – 10-20 коп., з учнів та нижчих чинів – 10 коп., екскурсія з вчителем – безкоштовно [10,338; 11,244; 12,261]. Після 1917 року графік роботи змінювався з різних причин (сезонні, виїзд співробітників на село, святкові дні, внутрішні потреби музею, для кращого обслуговування відвідувачів): з 10-ої до 15-ої, 16-ої(16-30), 17-ої,18-ої години [13,2; 129,20,37,48; 138,381; 139,10,35; 210,17;].
Щодо вартості квитка в 1917-1924 роках, то її досить важко встановити (в зв’язку з бурхливими подіями тих часів, зміною грошової одиниці), тому що у прибутково-видатковій книзі музею за цей період [209] вказується лише сума, на яку продана певна кількість квитків. Але немає відомостей про вартість квитків по категоріях населення (діти, дорослі і т. ін.). Надалі вартість змінюється: від 5-10 коп. для дітей, 20 коп. для дорослих, до 15 коп. для учнів, студентів, червоноармійців; 30 коп. для членів профспілок, колгоспників, поодиноких відвідувачів; 50 коп. для всіх інших; екскурсійне обслуговування для учнів та червоноармійців безкоштовне, для всіх інших – 3крб. [13,4; 46; 47; 73,145,146; 210,11].
Про науково-просвітницьку роботу музею в цей період мало що відомо. Так, з 1903-1917 рр. збереглися лише загальні щорічні цифри кількості відвідувачів, подані в статті П.Матвієвського до 25-річчя Дніпропетровського Краєвого історично-археологічного музею [61,24-25]:

  • 1903р. – 1240
  • 1911р. – 8291
  • 1904р. – 3280
  • 1912р. – 7893
  • 1905р. – 4230
  • 1913р. – 10099
  • 1906р. – 4335
  • 1914р. – 11533
  • 1907р. – 4994
  • 1915р. – 17395
  • 1908р. – 5717
  • 1916р. – 34639
  • 1909р. – 6180
  • 1917р. – 8041
  • 1910р. – 9306

Спостерігаємо тенденцію збільшення кількості відвідувачів. Крім того, автор зауважує, що організоване відвідування було здебільшого з боку учнів. Серед дорослого населення переважало відвідування індивідуальне [61,34].
Однак вже тоді музей зіткнувся з проблемами, відомими й сучасним музейним працівникам, які гальмували розвиток науково-просвітницької роботи. Ще Д.І.Яворницький писав доповідні про необхідність розширення музейних площ та збільшення штату працівників [18; 130,93; 192,23; 242,77]. Тому хочемо звернути увагу на штат музею. Найменший за кількістю штат був у 1920 році – 6 працівників [139,35]. За 1921-1922 рр. відомостей не знайдено. З 1923 по 1932 роки – в межах 16-17 працівників [13,257,232; 18,1; 73,106,148,285,296,298; 130,92-93; 192,17,40; 215,12-13; 216,17-18; 242,18,49,56-57,61,70]. 1933-34 роки – не має відомостей. В 1935 році – 23 працівника [129,39,75]. Через нестачу наукових співробітників іноді доводилось науковою роботою навантажувати технічний персонал [210,7; 242,77]. Але треба зазначити, що в музеї на той час склалася традиція навіть на технічні посади брати людей з вищою освітою. Тому, вказуючи на кількість музейних працівників цього періоду, ми не розділяли їх на наукових співробітників та техперсонал. В документах 1924 року з’являється посада “керівник екскурсій”. За “Правилами внутрішнього розпорядку… 1928-1929рр.” [13,2] ця посада є аналогом сучасної посади екскурсовода.
Формами ж науково-просвітницької роботи того часу були музейні й позамузейні екскурсії (в т.ч. й в межах області разом з Укртуре), музейні й позамузейні лекції [61,36; 73,498; 129,68-70,142-143; 138,232; 192,11,12,23,24; 210,1,5;], консультації [73,498]. Приділялася увага налагодженню зв’язків з періферією: райкультвідділами, школами, сільбудами [192,11]. Цікаво, “що з метою влаштування відпочивальних пунктів для екскурсантів, музей, за згодою з інспектурою по охороні пам’яток матеріяльної культури, збудував у селі Капулівці на Криворіжжі запорозького куреня, там, де могила й надгробок кошового отамана І.Сірка” [61,36]. Нам здається, дуже цікавою ця інформація з огляду на те, що зараз дуже популярні різні історичні реконструкції, а Д.І.Яворницький вже тоді втілив цю ідею в життя.
З 1923 року з’являється розподіл відвідувачів на категорії [61,37; 73]: робітники, селяни, учні, службовці, червоноармійці, інші (іноді з’являється окремою графою “утриманці”). З документів видно, що робиться акцент на екскурсійному обслуговуванні відвідувачів. Найбільш активними відвідувачами є в 1923-25рр. робітники, а вже у 1926-32рр. – учні. Як відомо, ця тенденція зберігається і нині. Вже тоді радіо і преса були задіяні в інформуванні населення про роботу, зміни в роботі й заходи музею[138,381; 192,12; 211,4].
Наступний етап в роботі музею можна окреслити 1945-1959 роками. Відомостей про графік роботи музею в цей період не знайдено. Вартість квитків до музею за документом 1958 року [137, 9] для дорослих – 1 крб., для дітей – 50 коп. Кількість наукових співробітників коливається в межах 13-18 (загальна кількість – 36). Науково-просвітницького відділу не існувало [63,64; 64,2; 69,3; 70,1,28-29; 71,10; 82,6; 83,38; 92,2-3; 123,4; 128,139; 137,75; 208; 218,3;]. Науково-просвітницька діяльність музею розширюється в порівнянні з попереднім періодом. Крім екскурсій і лекцій в документах цього періоду ми вже знаходимо: консультації для учнів, студентів та вчителів, виставки (стаціонарні і пересувні), екскурсії по Дніпру, відомості про допомогу в організації краєзнавчих гуртків, музейних кімнат, виставок у школах, вузах, військових частинах, колгоспах, населених пунктах. Робиться акцент на лекціях та бесідах з колгоспниками. З’являються пропозиції від Міністерства культури про розширення показу фондів музеїв через відкрите збереження фондів [205, від 9.02.59]. Разом з тим саме в цей час посилюється атеїстична пропаганда: створюються виставки, кімнати, куточки атеїста, в яких читаються атеїстичні лекції [126,80]. Активно впроваджують музейники в свою діяльність пропаганду музею через пресу та радіо. Виготовляються і встановлюються по місту рекламні об’яви, видаються афіші, видається путівник по Дніпропетровську (1959 р.) Щодо кількості відвідувачів, картина виглядає так:

  • 1945р. – 44086 за півроку (?);
  • 1946р. – 31180;
  • 1947р. – 68844;
  • 1948р. – 32253;
  • 1949р. – 26836;
  • 1950р. – 41826;
  • 1951р. – 25120 (за півроку);
  • 1952р. – 48589;
  • 1953р. – 61630;
  • 1954р. – 67377;
  • 1955р. – 81264;
  • 1956р. – 40265 (ремонт);
  • 1957р. – 73234;
  • 1958р. – 72940;
  • 1959р. – 69513 (ремонт)

[58,4; 63,121; 66,198; 67,23; 80,23-25,27,29; 81,8; 82,10,12,16; 83,44,48-49; 84,29,32,34-35; 85,33; 86,4-5; 87,6,9; 88,11; 89,6; 90; 91,5-6; 92,13-14; 93,12,14; 128,75; 132,26; 151,3,8,18; 152,3; 153,9,13-14; 154; 155,8-9; 156; 157,7; 158,4-5; 161,8; 191,6; 203,13; 204,11,16, 45,75; 205,от 28.12.47, от 15.07.47; 207,81,92-94; 218; 229,45-46,81-83].
Наступний етап в роботі музею – 1960-1988рр. Щодо графіку роботи, то з документів видно, що він досить стабільний: з 9-ої до 17-ої або з 10-ої до 18. Змінювався вихідний – неділя, середа, понеділок. Змінювався час роботи (9-17 на 10-18, 10-19) у вихідні, святкові дні, на літній сезон. Ціни на вхідні квитки після грошової реформи 1961р. для дорослих – 10 коп., для дітей – 5 коп. Була спроба для зручності мешканців і гостей міста продавати квитки до музею через мережу кіосків “Союздруку”. В 1977 році в зв’язку з відкриттям нової експозиції музею з’являється клопотання до обласного управління культури про встановлення плати за екскурсійне обслуговування, хоча розміри цієї плати не оговорюються [131,31; 135,2,152; 136,19; 141]. Кількість співробітників зростає: 1960-74рр. – 12-29 наукових співробітників (33-50 – загальна кількість); 1975-86рр. – 28-69 наукових співробітників і екскурсоводів (87-152 – загальна кількість) [70,18,20; 79; 94,1; 95,1; 96; 98; 99; 100,108; 102,72; 103; 104; 105,35; 106; 107,2; 108; 109,4; 111,3; 112,36; 113; 114,11; 115; 116; 124; 136,35,41,57; 140; 141; 143; 145; 221; 243,37; 244,1; 245,1; 787,2;].
Науково-просвітницька робота зазнає значних змін. В 1963 році створено на громадських засадах відділ по організації масової роботи. В 1970 році з’являється науково-просвітницький відділ, в 1975 році – штат екскурсоводів при діорамі “Битва за Дніпро”; розширюються форми роботи з відвідувачем: зустрічі з діячами культури і мистецтв, ветеранами революції, громадянської та Вітчизняної війн, Героями соцпраці, ударниками виробництва, делегатами з’їздів; творчі вечори; дні відкритих дверей; спеціальні дні обслуговування робітників, військовослужбовців, учнів, трудівників села; дні і тижні музею в школах та на підприємствах; участь у роботі вагону-клубу; зустрічі представників трудових колективів для укладання соцдоговорів; проведення в музеї прийому в жовтенята, піонери, комсомол; піонерські лінійки; посвячення у піонервожаті; уроки мужності; день пам’яті Героїв (на меморіальному цвинтарі); свята вулиць; дні лектора; літературні читання; наукові конференції; краєзнавчі гуртки “Юний слідопит”, “Юний історик”, “Юний атеїст”, “Пошук”. В 1961 році музею для “культурного обслуговування … населення глибинних районів” надано автомашину “Пересувний музей”, обладнану “кіноапаратурою та наочним приладдям для іллюстраціїї лекцій, проведення бесід на науково-атеїстичні теми, організації тематичних вечорів, усних журналів та інших форм масово-політичної роботи силами наукових працівників музеїв.”[56,6-8]. У 1962 році створено краєзнавчий актив. В 1977 році в новій експозиції музею починає діяти поліекран. В 1979 році проводяться конкурс на краще використання експозиції музею в учбових та виховних програмах [180,1] і вікторина про пам’ятки історії і культури. В 1970 році музей святкував 115-річчя з дня народження Д.І.Яворницького. Серед заходів до цієї дати проводилися: засідання ради музею; виступи в обласній пресі, по радіо та ТБ; здійснено випуск наукового збірника “Наш край”, в якому частково опубліковане листування Д.І.Яворницького; в меморіальному будинку-музеї організовано зустрічі з людьми, які знали чи працювали з Д.І.Яворницьким, і поповнена експозиція меморіальної кімнати-музею.
1980-ті роки не можна виділити, як окремий етап в розвитку науково-просвітницької діяльності музею, але треба вказати на деякі нюанси. Активно впроваджуюються: вікторини, диспути за різною тематикою; вечори запитань та відповідей; дні професій; дні атеїзму; ділова гра “Зістріч віруючих з комсомольцями”; школа громадських екскурсоводів (учнів) для діорами “Битва за Дніпро”; вручення паспортів; урочисті проводи в армію; свято “Добридень, музей!”; розробляються програми “Музей – школі”, “Музей – технікуму”, “Музей – вузу”; дні відкритих дверей до Міжнародного дня музею 18 травня; міські семінари для вчителів [16; 17; 112; 113; 114; 115; 116; 117; 118; 119; 120; 147; 148; 181; 182; 183; 184; 185; 186; 187; 188; 223; 228; 240]. Переважна більшість відвідувачів, особливо колективних, – це учні шкіл, ПТУ, технікумів, студенти вузів.
Треба зазначити, що протягом всього цього періоду особлива увага приділялася роботі з сільським населенням. Продовжується атеїстична пропаганда. Дуже багато документів контролюючих і направляючих роботу музею. Наприклад: “Заходи по поліпшенню ролі музеїв в світі рішень ХХІІ з’їзду КПУ на 1962 р.”, “Заходи управління культури по виконанню рішень грудневих Пленумів ЦК КПРС і ЦК КПУ про прискорений розвиток хімічної промисловості”, “Мероприятия ДИМ им. Д.И.Яворницкого по пропаганде материалов апрельского (1973 г.) Пленума ЦК КПСС и доклада Генерального Секретаря ЦК КПСС Л.И.Брежнева «О международной деятельности ЦК КПСС по осуществлению решений ХХІV съезда партии»”, “Формы и методы пропаганды ДИМ книг Генерального Секретаря ЦК КПСС, Председателя Президиума Верховного Совета СССР Л.И.Брежнева «Малая земля», «Возрождение», «Целина» і т. ін. Навіть формулювання тем цих документів показує наскільки далекі вони від музейних предметів і наскільки однотипною була робота всіх музеїв СРСР.
Музейники активно залучають до роботи ЗМІ: крім виступів на ТБ, радіо, в пресі, ведуться тематичні передачі із залів музею, телевізійні екскурсії, готуються сценарії до телепередач, видаються буклети-путівники по місту, експозиції музею, діорамі. Для інформування населення про заходи музею друкуються афіші. Об’яви про роботу музею розміщуються також в кіосках “Союздруку”. Кількість відвідувачів музею в цей період така:

  • 1960р. – ?;
  • 1961р. – 76791;
  • 1962р. – 83808;
  • 1963р. – 69782 (реекспозиція);
  • 1964р. – 65560;
  • 1965р. – 101579;
  • 1966р. – 104861;
  • 1967р. – 114522;
  • 1968р. – 151396;
  • 1969р. – 131243;
  • 1970р. – 130575;
  • 1971р. – 142091;
  • 1972р. – 146618;
  • 1973р. – 148496;
  • 1974р. – 137454;
  • 1975р. – 403281 без музею (реекспозиція);
  • 1976р. – 512632;
  • 1977р. – 543428;
  • 1978р. – 710000;
  • 1979р. – 652782;
  • 1980р. – 613700;
  • 1981р. – 613800;
  • 1982р. – 644,6;
  • 1983р. – 619422;
  • 1984р. – 612,3;
  • 1985р. – 642,0;
  • 1986р. – 553,3;
  • 1987р. – 440,7;
  • 1988р. – 477,9

[22; 38,5,8; 35,38,64; 37,3,10,40,45; 39,7-9,17-19,20-22,25-30; 72,56; 79; 94,15,17,19,21,22; 95,13; 96; 97; 98; 99; 100; 101,29,34,45; 102,59-61; 103; 104; 105,34; 106; 107,5; 108; 109; 110; 111,12; 135,71,228; 140; 141; 142; 143; 144; 145; 162,7; 163,3-5; 164; 165; 166; 167; 168; 169; 170,40,48,52,137-142,153; 171; 172; 173; 174; 175; 176; 177,1; 178; 179; 180; 194,11-13,19,22-23,27,33-34; 200,1,4,20-21,27,31,35; 219; 225,1-2,7,11,23,28,43-44; 226,2, 4,7,16,29,37,41-44; 230,11-12,41-43,51-54,58;].
Нарешті, сучасний період – 1989-2005рр. В середині 1990-х років музеї зазнали великого скорочення штатів. Так, у 1989-1996рр. в ДІМ працювало 63-85 наукових співробітників і екскурсоводів (123-172 – загальна кількість), а вже у 1997р. – 46 н.с. і есккурсоводів (99 – загальна кількість), 1998-2004рр. – 43-49 н.с. і екскурсоводів (84-90(112 – лише в 2004р.) – загальна кількість).
В зазначений період в наше життя активно увірвалися система багатоканального ТБ, різноманітна преса, розважальні установи, мережа Інтернет. Вони стали серйозною конкуренцією музейним закладам. Крім того змінився і якісний склад відвідувачів, а виходить і їх попит, зацікавлення, побажання, сприйняття музею. Головна ж проблема початку 90-х років – це катастрофічне зменшення відвідувачів музею в результаті руйнації туристичної системи. В цій ситуації музеї вимушені були шукати різноманітні форми роботи саме з місцевим населенням.
В першу чергу музей звернув увагу на школу. Адже, на наш погляд, музейного відвідувача потрібно виховувати. З цією метою було розроблено програму “Музей і діти”(музейний збірник “Музей і майбутнє”, 1998р.), до складу якої входять заняття, які знайомлять з культурою та побутом рідного краю і заняття, присвячені загально світовим цінностям. Ця програма розрахована на школярів з 1 по 11 клас. Ставка робиться на системність роботи з музеєм (за нашою пропозицією – 4 зустрічі на рік, але школа, за бажанням, може формувати свій графік), на ускладнення інформації (від простого до більш складного). Окрім системи занять, музей вдається і до інших засобів. Розроблені та проводяться театралізовані екскурсії з використанням ляльки, яка у казковій, ігровій формі допомагає дітям відчути атмосферу минулих часів.
Існує в музеї і така спроба музейного виховання, як дитяча студія з ліплення “Жива глина”. Методика її роботи фактично єднає у собі три елементи – експонат, слово і глину. Перша частина заняття проходить у залах музею, де йде розповідь про історичне минуле, розповідаються легенди, міфи, казки, головним чином, з опорою на експонати залів музею. Іноді демонструються фондові експонати. У другій частині заняття діти відтворюють предмети матеріальної культури давніх часів. Тобто дитина сама стає творцем “історичних пам’яток”. Таким чином кінцева мета студії – це інтегрування елементів культури у структуру особистості дитини.
Пошуку нових форм сприяли також соціологічні дослідження “Музей і молодь”, “Музей і відвідувач” (музейний збірник “Музей на межі тисячоліть”, 1999р.). В результаті цієї роботи співробітники розробляють різноманітні музейні заходи.
Довгий час в музеї працював “Сімейний музейний абонемент”, куди ми запросили батьків з дітьми. Програма абонементу розписана на весь рік. Це, як правило, 4-5 зустрічей. Поки з дітьми проводиться заняття, батькам пропонують в супроводі наукового співробітника оглянути одну з музейних виставок, або прослухати тематичну екскурсію, що обов’язково поєднується за тематикою з дитячим заняттям.
В 1989 році вперше проводиться музейне свято просто неба “Чисті джерела”, головна мета якого познайомити мешканців і гостей міста з народними ремеслами. І не тільки з виробами майстрів, а з самим процесом роботи. Учасниками нашого свята стали гончарі, вишивальниці, різьбярі, плетенкарі, майстри петриківського розпису, гобеленниці, писанкарі, ткалі та ін. Це свято музей проводить донині.
Увага приділялася і роботі з дорослою аудиторією. Традиційна, здавалося б, форма науково-просвітницької роботи “музейний вечір” набуває нового змісту. Розроблена низка музейних музичних вечорів, мета яких познайомити відвідувачів з музейними колекціями. Відомо, що більша частина експонатів знаходиться в фондах, і , на жаль, дуже рідко з’являється на виставках. А тут тільки на один вечір з фондів музею дістають експонати! Нехай, навіть, і невеличку колекцію. До того ж цікаво прослідкувати історію предмету, його розвиток, зміни від епохи до епохи, вплив моди й часу. Крім того, в ході вечора використовується поезія, музика минулих епох (музейний збірник “Скарбниця ріднокраю”, 1993р.). З часом “музейний вечір” трансформується у “музейну вітальню”. На вітальні ми запрошуємо наших друзів, які протягом багатьох років в складних економічних умовах допомагають втілювати в життя наші ідеї. Організовуючи вітальні, ми готуємо невеличке частування, що надає заходу особливе тепло, душевність, сприяє невимушеності атмосфери.
Ми помітили, що в 1990-х роках зріс інтерес відвідувачів до музейних виставок. І запропонували нашим гостям “презентації музейних виставок”, які стали своєрідним синтезом музейних вечорів і віталень. Під час презентацій також використовуємо “живу” музику, поезію, театралізацію, конкурси, жартівливі аукціони, розіграші і т.ін. До речі, і музейні вечори, і вітальні, і презентації є своєрідним засобом залучення спонсорів до музею (як не дивись, а ринкова економіка!!!).
В 2005 році вперше в Україні в нашому музеї було проведено “нічні екскурсії”, яки викликали неабиякий інтерес не тільки серед мешканців міста, а й всієї України. Таку форму роботи запропонувала Французька Асоціація музеїв, яка проводила акцію “Світло вночі. Ніч музеїв.” 14 травня 2005 року. Ми підтримали пропозицію. Спеціально для цієї події було розроблено сценарій. Екскурсії проводилися о 21.30 і 23.30. В експозиції змінювалося освітлення, обиралися в кожному залі 2-3 експонати, які були об’єднані єдиною темою, використовувалася театралізація, спецефекти, музичне супроводженя. Показники кількості відвідувачів в цей період такі:

  • 1989р. – 532,7;
  • 1990р. – 599,0;
  • 1991р. – 477,9;
  • 1992р. – 265,5;
  • 1993р. – 410,1;
  • 1994р. – 434,8;
  • 1995р. – 365,3;
  • 1996р. – 302,0;
  • 1997р. – 205,4;
  • 1998р. – 268,3;
  • 1999р. – 309,7;
  • 2000р. – 290,7;
  • 2001р. – 338,4;
  • 2002р. – 308,7;
  • 2003р. – 322,9;
  • 2004р. – 305,2

[25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33].
Підсумовуючи проведене дослідження, можна зазначити, що музей як соціальний інститут є відображенням того конкретного часу, в якому він існує. Протягом тривалого часу, особливо в радянський період, характерними були заполітизованість, заорганізованість роботи, повторення однієї й тієї ж форми діяльності в іншій з різницею лише в назвах, спроби використати музей як “культурно-просвітницький комбінат”. Музейний предмет і музей ставав додатком ідеологічної роботи. І все ж таки ми бачимо, як змінювалися і накопичувалися форми науково-просвітницької діяльності, особливо це характерно для 1960-1988 рр. А зміни в суспільстві на початку 90-х років дали можливість музею повернутися до першооснови – музейного предмету. Зростає, за деякими виключеннями (революція, війни, політичні зміни), кількість відвідувачів.
Важливою складовою зворотнього зв’язку музею з відвідувачем є книга відгуків. Гортаючи її, ми ще раз можемо прослідкувати деякі позначені нами тенденції. По-перше, складається враження, що доступність цієї книги в різні часи для широкого кола відвідувачів була різна. В 1919, 1920-х роках переважають записи відомих людей, інтелігенції. Можливо це пов’язано з рівнем освіти переважної більшості населення країни. У 1945-90-х роках книги відгуків заповнювались досить активно, але багато записів схожі між собою як близнюки, написані нещиро, формально [41; 42; 43; 44; 45; 48; 49;51; 52; 53; 54; 55]. І тому дуже приємно зустріти записи, що підкреслюють те захоплення в сприйнятті музею, яке є необхідною складовою людського життя, розуму й духовної потреби (якими б вони не були наївними і несли на собі яскравий відбиток часу)(друкується зі збереженням орфографії і стилю оригіналу):

  • “Я уже привык к музеям, примелькались экспонаты… Но “роба” или “спецовки” горняков Селиванова и Буряка изъеденая ржавчиною руд – хорошо! Да проститься мне нескромность, но вдруг ощущаешь: “историю творишь ты.” Ценность этих экспонатов будет расти с годами. Студент. Москва. 23.12.63”;
  • “Смотрели, видели, довольны, хорошо. Учащиеся. Декабрь 1964г.”;
  • “Музей великолепен. Хвалить неудержно многие другие музеи после Вашего – грех. Спасибо. Гости из Москвы.19.09.65г.”

Цікаво, що книга відгуків дає можливість побачити, хто з відомих людей відвідував наш музей, відчути їх враження [50]. Це політичні діячі: генерали Денікін та Шкуро (1919р.); Г.І.Петровський (1927р.); Народний Комісар Освіти А.Луначарський; генерал-лейтенант Конєв (1953р.); діячі культури та мистецтв: актор цирку Анатолій Дуров (1919р.); завідуючий відділом України, Білорусії та зарубіжних слов’ян Руського музею в Ленінграді Б.Крижановський (1924р.); художник М.Струнніков (1925р.); Павло Тичина, Остап Вишня (1926?); О.М.Толстой(1928р.); М.М.Тарновський (1958р.); І.Коцюбинська – директор Чернігівського літературно-меморіального музею М.М.Коцюбинського (1963р.); народний артист УРСР Андрій Сова (1970р.); В.Лановий; Тараторкін; Талашко; О.Малінін…(1980-90-ті р.); космонавти: Г.Тітов, Джанібеков, Арцибарський (1970-90-ті р.).

  • Ще в ті часи, коли музей очолював Д.І.Яворницький, відвідувачі захоплювалися його завзятістю, наполегливістю, працездатністю, талантом, про що й свідчать записи у книзі відгуків (друкується зі збереженням орфографії і стилю оригіналу):
  • “Большое спасибо дорогому профессору за доставленныя чудныя минуты. Глубоко счаслив, что пришлось прикоснуться к родной Запоріжской старине. Генерал Антон Григорьевич Шкуро. 18.06.19г.”;
  • “1926 року 12 червня був і з насолодою отдивлявся своєрідну Українську старовину зібрану і збережену задля майбутнього покоління професором Еварницьким, якому повинні всі скласти велику дяку. Артист М.Садовський.”;
  • “Віце-президент Української Академії Наук Кость Григорович Воблий з дружиною Раїсою Гурівною відвідав музей 6-ого червня 1929 року. Враження надзвичайно велике; видко, що багацько праці вкладено в збірку археологічних та історичних речей.”

Хочеться вірити, що сьогодні музеї, в якійсь мірі, виходять з завороженого кола і звільняються від ідеологічного та політичного пресу. Стають не культурно-просвітницькими комбінатами, а саме МУЗЕЄМ, який здатен творити з нами дива. Він змінює наш внутрішній світ, і ми по-іншому відчуваємо минуле, розуміючи його психологію та життя. Завдяки музею людина може відчути себе складовою частиною людської історії і культури. Як кажуть філософи, музей – це місце, де минуле не розминулося з майбутнім.

Джерела та література

1. Анализ расстановки кадров в музее по состоянию на 1.10.86 г. // Оп. 1п. Од.зб. 1180.
2. Афиши, изданные в 1973г. //Оп. 1(п). Од.зб. 691
3. Афиши, изданные в 1978г. // Оп. 1п. Спр. 853
4. Афиши и плакаты, изданные в 1977г. // Оп. 1п. Спр. 814
5. Афиши, плакаты, изданные музеем в 1968-1969г. //Оп. 1(д). Од.зр. 11
6. Афиши, плакаты, изданные музеем в 1970-1972г. //Оп. 1(д). Од.зб. 19
7. Афиши, плакаты, изданные в 1974г. //Оп. 1(п). Спр. 723
8. Афиши, плакаты, изданные в 1979г. //Оп. 1п. Спр. 888
9. Афиши, плакаты, изданные в 1980г. //Оп. 1п. Спр.931
10. Весь Екатеринослав. – Екатеринослав, 1905.
11. Весь Екатеринослав. – Екатеринослав, 1910.
12. Весь Екатеринослав. – Екатеринослав, 1913.
13. Выписка из протоколов собраний сотрудников музея, заявления о приёме на работу, справки, выданные сотрудникам и списки сотрудников музея за 1928-1929г. //Оп. 1. Арх. 29а
14. Директивные указания и распоряжения вышестоящих органов по вопросам работы музея за 1965 год. // П. 21а.
15. Директивы, указания, постановления и др. вышестоящих органов. 1969 г. // Кн. 45.
16. Доклад директора музея на тожественном собрании, посвящённом вручению музею переходящего Красного Знамени Министерства культуры СССР и ЦК профсоюза работников культуры 30.03.81. // Оп. 1п. Од.зб. 952.
17. Доклад на республиканском совещании на тему «Роль Днепропетровского исторического музея в военно-патриотическом и интернациональном воспитании трудящихся», состоявшемся в Ивано-Франковске в сентябре 1981г. // Оп. 1п. Од.зб. 95.
18. Докладная записка о восстановлении штатов музея на 1927-28 год. //Оп. 1. Арх.№ 24
19. Документы и др. о научно-исследовательской, культурно-просветительной, методической работе музея за 1976г. //Оп. 1п. Спр. 769
20. Документы о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея за 1977г. //Оп. 1п. Спр.788
21. Документы (справки, информации, переписка) о научно-исследовательской работе музея за 1978г. //Оп. 1. Спр.829
22. Заходи музею // Там само. Б/н
23. Заявления, приказы, справки по личному составу 16.07.77-1.01.78 // Там само. Б/н
24. Звіт Дніпропетровського історичного музею за І півріччя 1974 р. // П. 58
25. Звіт про роботу за 1991 рік //Там само. Б/н
26. Звіт про роботу за 1992 рік //Там само.Б/н
27. Звіт про роботу за 1993 рік //Там само. Б/н
28. Звіт про роботу за 1994 рік // Там само. Б/н
29. Звіт про роботу за 1995 рік // Там само. Б/н.
30. Звіт про роботу за 1996 рік // Там само. Б/н.
31. Звіт про роботу за 1997 рік // Там само. Б/н.
32. Звіт про роботу за 1998 рік // Там само. Б/н.
33. Звіти про роботу за 1999-2004рр. // Там само. Б/н
34. Информации, справки о научно-массовой работе музея за 1967-1968 г.//Оп.1(д). Од.зб. 5.
35. Информации, справки, переписка и др.материалы о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея за 1973 г.// Оп.1(п).Од.зб. 679
36. Информации, справки, переписка о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея за 1975 г. . // Оп. 1(п). Од.зб. 737.
37 Информации, справки, переписка о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея и другим вопросам за 1974 г. // Оп. 1(п). Од.зб. 704.
38. Информация и справки о научно-массовой работе за 1970-1971. . // Оп. 1(д). Од.зб. 15.
39. Информация, справки, переписка о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея за 1972 г. // Оп. 1(д). Од.зб. 31.
40. Квартальные планы музея за 1978г. //Там само.Б/н.
41. Книга відгуків Дніпропетровського історичного музею ім. академіка Д.І.Яворницького. Розпочато 5.11.65. // Б/н.
42. Книга відгуків Дніпропетровського історичного музею ім. академіка Д.І.Яворницького. Розпочато 5.11.67. // Б/н.
43. Книга відгуків Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького. 1970-1971. // Оп. 1пр. Од.зб.629.
44. Книга відгуків та побажань. 1964-65рр. //Б/н.
45. Книга впечатлений и предложений за 1956-1959г. // Оп. 1. Арх. 286.
46. Книга для регистрации посетителей музея. 1924 год. // Оп. 1. Арх. 12.
47. Книга для регистрации посетителей музея. 1925 год. // Оп. 1. Арх. 14.
48. Книга отзывов. 1968г. // Б/н.
49. Книга отзывов. 1970г. // Б/н.
50. Книга отзывов и пожеланий. // Оп. 1. Арх. 3.
51. Книга отзывов и пожеланий. 23.05.52-26.03.56. // Оп. 1. Арх. 228.
52. Книга отзывов и пожеланий за 1954-56г. //Оп. 1. Арх. 256.
53.Книга отзывов и пожеланий посетителей музея. Февраль 1947-май 1949г.//Оп.1. Арх.139.
54. Книга отзывов и пожеланий посетителей музея. 1950-1952г. // Оп 1. Арх.197.
55. Книга отзывов и посетителей музея за 1959-61г. // Оп. 1. Арх. 345
56. Копии приказов, инструкций и распоряжений Министерства культуры УССР и облуправления культуры. Переписка. Начато 17.09.59. Закончено 19.10.63. // Кн. 16. Б/н.
57. Копии приказов, инструкций, распоряжений и переписка Министерства культуры УССР и облуправления культуры. Начато 16.12.63-5.11.64. // Кн. 20. Б/н.
58. Копии приказов, инструкций и распоряжений управления культуры УССР и облуправления культуры за 1958 г. // Кн. 13.Б/н.
59. Копия приказов, инструкций и распоряжений управления культуры УССР и облуправления за 1960 г. //Кн. 18. Б/н.
60. Копии приказов, распоряжений Комитета по делам культпросветучреждений при Совете Министров УССР, переписка с музеями, комитетами, облотделом культуры и др. организациями. 1947г. // П. 1.
61. Матвієвський П. 25-річчя Дніпропетровського Краєвого історично-археологічного музею.// Дніпропетровський Краєвий історично-археологічний музей. Дніпропетровське, 1929. – С.5-43 .
62. Материалы за 1968-1970 годы о проведении смотра работы музеев, посвящённого 100-летию со дня рождения В.И.Ленина. // Оп. 1. Од.зб. 572.
63. Материалы о работе музея за 1945г. //Оп. 1. Арх. 111.
64. Материалы о работе музея за 1945-1946г. // Оп. 1. Арх.112.
65. Материалы о работе музея за 1946г. // Оп. 1. Арх.121
66. Материалы о работе музея за 1949г. //Оп. 1. Арх.171
67. Материалы о работе музея за 1950г. //Оп. 1. Арх.192
68. Материалы о работе музея (информация, справки, переписка) за 1954-1965г. // Оп. 1. Арх. 251.
69. Материалы о работе музея (отчёт, информация, доклад, записки, списки, переписка) за 1957г. // Оп. 1. Арх. 294.
70. Материалы о работе музея (отчёт, списки, переписка) за 1958-1960г. // Оп. 1. Арх. 316.
71. Материалы о работе музея (план, распоряжения, акт, списки сотрудников, переписка) за 1959-1961г. //Оп. 1. Арх. 335.
72. Материалы о работе музея (планы, отчёты, мероприятия, справки и др.) за 1964-66г. // Оп. 1. Арх. 420.
73. Материалы о работе музея (справки, заявления, переписка) за 1932год. //Оп. 1. Арх. 67.
74. Материалы о работе спецмашины музея (план, справки, сведения) за 1965г. //Оп. 1. Арх. 445.
75. Материалы о работе (справки, переписка) за 1965г. // Оп. 1. Арх. 441.
76. Материалы по социалистическому соревнованию (протоколы, рев.договоры, переписка) за 1929-30г. // Оп. 1. Арх. 33.
77. Мероприятия музея за 1967г. /Там само. Б/н.
78. Отчёт за 1976 г. //П. 65. Б/н.
79. Отчёт музея за 1974 год. // Оп. 1(п). Од.зб. 702.
80. Отчёт о работе Днепропетровского Государственного исторического музея за 1950г. // Оп. 1. Арх. 201.
81. Отчёт о работе музея за 1946г. // Оп. 1. Арх. 126.
82. Отчёт о работе музея за 1947г. //Оп. 1. Арх. 140
83. Отчёт о работе музея за 1948г. //Оп. 1. Арх. 158
84. Отчёт о работе музея за 1949г. //Оп. 1. Арх. 176
85. Отчёт о работе музея за 1950г. //Оп. 1. Арх. 202
86. Отчёт о работе музея за 1952г. //Оп. 1. Арх. 231
87. Отчёт о работе музея за 1953г. //Оп. 1. Арх. 245
88. Отчёт о работе музея за 1954г. //Оп. 1. Арх. 255
89. Отчёт о работе музея за 1955г. //Оп. 1. Арх. 266
90. Отчёт о работе музея за 1956г. //Оп. 1. Арх. 287
91. Отчёт о работе музея за 1957г. //Оп. 1. Арх. 307
92. Отчёт о работе музея за 1958г. //Оп. 1. Арх. 327
93. Отчёт о работе музея за 1959г. //Оп. 1. Арх. 347
94. Отчёт о работе музея за 1961г. //Оп. 1. Арх. 378
95. Отчёт о работе музея за 1962г. //Оп. 1. Арх. 391
96. Отчёт о работе музея за 1963г. //Оп. 1. Арх. 409
97. Отчёт о работе музея за 1964г. //Оп. 1. Арх. 430
98. Отчёт о работе музея за 1965г. //Оп. 1. Арх. 461
99. Отчёт о работе музея за 1966г. //Оп. 1. Арх. 489
100. Отчёт о работе музея за 1966-67г. // Оп. 1. Арх. 490
101. Отчёт о работе музея за 1968г. //Оп. 1. Од.зб. 570
102. Отчёт о работе музея за 1969г. //Оп. 1. Од.зб. 594
103. Отчёт о работе музея за 1970г. //Оп. 1пр. Од.зб. 615
104. Отчёт о работе музея за 1971г. //Оп. 1пр. Од.зб. 636
105. Отчёт о работе музея за 1972г. //Оп. 1пр. Од.зб. 658
106. Отчёт о работе музея за 1973г. //Оп. 1(п). Од.зб. 676
107. Отчёт о работе музея за 1975г. //Оп. 1(п). Од.зб. 735
108. Отчёт о работе музея за 1976г. //Оп. 1п. Спр.768.
109. Отчёт о работе музея за 1977г. //Оп. 1п. Спр.827.
110. Отчёт о работе музея за 1978г. //Оп. 1п. Спр. 787
111. Отчёт о работе музея за 1979г. //Оп. 1п. Спр. 862
112. Отчёт о работе музея за 1980г. //Оп. 1п. Спр. 902
113. Отчёт о работе музея за 1981г. //Оп. 1п. Од.зб.947
114. Отчёт о работе музея за 1982г. // Оп. 1п. Од.зб.997
115. Отчёт о работе музея за 1983г. // Оп. 1п. Од.зб.1044
116. Отчёт о работе музея за 1984г. // Оп. 1п. Од.зб.1089
117. Отчёт о работе музея за 1985г. // Оп. 1п. Од.зб.1132
118. Отчёт о работе музея за 1986г. // Оп. 1п. Од.зб.1172
119. Отчёт о работе музея за 1987г. //Там само. Б/н
120. Отчёт о работе музея за 1988г. // Оп. 1п. Од.зб.1258
121. Отчёт о работе музея за 1989г. // Оп. 1п. Од.зб.1290
122. Отчёт о работе музея за 1990г. // Оп. 1п. Од.зб.1321
123. Паспорт музея за 1959 год. // Оп. 1. Арх. 332
124. Переписка музея 7.01.69-6.07.72 //Б/н
125. Переписка музея 4.03.72-6.05.72 // Б/н
126. Переписка с Министерством культуры УССР, музеями, управлением культуры, частными лицами по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов за 1959 год. //Оп.1. Арх. 338
127. Переписка с Комитетом по делам кульпросветучреждений при Совете Министров УССР, облотделом культуры, музеями и др. организациями по вопросу работы музея. 1952г. // Оп. 1. Арх.223
128. Переписка с музеями, Комитетом по делам кульпросветучреждений и др. организациями по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов за 1946г. // Оп. 1. Арх.123
129. Переписка с музеями, Наркомом просвещения, частными лицами по вопросу работы музея и приобретению экспозиционных материалов за 1935г. // Оп. 1. Арх.90
130. Переписка с музеями, Народным Комиссариатом просвещения о работе музея и приобретении экспонатов за 1929-31г. // Оп. 1. Арх. 34
131. Переписка с музеями, союзом советских писателей, частными лицами и др. организациями по вопросу работы музея и приобретении экспозиционного материала за 1960 год. // Оп. 1. Арх.357
132. Переписка с музеями, школами, редакциями и частными лицами по вопросу работы музея и приобретении экспозиционных материалов за 1960 год. // Оп. 1. Арх.355
133. Переписка с музеями, художественным фондом, частными лицами по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов за 1960г. // Оп. 1. Арх. 356
134. Переписка с Народным Комиссариатом просвещения, музеями, финотделом по вопросу работы музея за 1924 год. //Оп. 1. Арх. 11
135. Переписка с Обкомом партии, музеями, частными лицами о работе музея, приобретении экспозиционного материала и др. вопросам за 1963-1964г. // Оп. 1. Арх. 404
136. Переписка с облуправлением культуры, управлением музеев и охраны памятников по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов за 1960г. // Оп.1. Арх. 354
137. Переписка с облуправлением культуры, управлением музеев по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов за 1958г. //Оп.1. Арх. 319
138. Переписка с предприятиями по вопросу работы музея и приобретения экспозиционных материалов и справки, выданные сотрудникам музея за 1931г. // Оп. 1. Арх.50
139. Переписка с уездными земскими управами, частными лицами о работе музея и приобретении экспозиционных материалов за 1917-23г. // Оп. 1. Арх .1
140. Переписка с управлением культуры 2.01.69-20.10.70. //Б/н 141. Переписка с управлением культуры 16.02.72-4.12.73. //Б/н
142. Переписка с управлением культуры 25.05.76-1.06.77. //Б/н
143. Переписка с управлением культуры 20.04.76-27.02.78. //Б/н
144. Переписка с управлением культуры 7.07.77-18.12.79 //Б/н
145. Переписка с управлением культуры г.Днепропетровска 17.11.70-5.02.72. //Б/н
146. Перспективный план работы музея на 1972-1975 г. // Оп. 1(д). Од.зб.. 28
147. Перспективный план работы музея на 1976-80г. // Оп.1(п). Спр. 760
148. План массовой научно-просветительной работы музея на 1980-1981г. // Оп. 1п. Спр. 896
149. План работы и отчёты за 1975г. //Папка 60.Б/н
150. План работы І кв.1977 и 1977г. // Папка 62,Б/н
151. План работы музея на 1946-1947г. // Оп. 1. Арх. 119
152. План работы музея на 1948г. // Оп. 1. Арх. 145
153. План работы музея на 1950г. //Оп. 1. Арх. 191
154. План работы музея на 1951г. //Оп. 1. Арх. 207
155. План работы музея на 1952г. //Оп. 1. Арх. 220
156. План работы музея на 1953г. //Оп. 1. Арх. 239
157. План работы музея на 1955г. //Оп. 1. Арх. 261
158. План работы музея на 1956г. //Оп. 1. Арх. 271
159. План работы музея на 1957г. //Оп. 1. Арх. 290
160. План работы музея на 1958г. //Оп. 1. Арх. 311
161. План работы музея на 1959г. //Оп. 1. Арх. 333
162. План работы музея на 1962г. //Оп. 1. Арх. 379
163. План работы музея на 1963г. //Оп. 1. Арх. 394
164. План работы музея на 1964г. //Оп. 1. Арх. 412
165. План работы музея на 1965г. //Оп. 1. Арх. 434
166. План работы музея на 1965г. и социалистические обязательства сотрудников в честь 50-летия Великого Октября. //Оп. 1. Арх. 435
167. План работы музея на 1966г. //Оп. 1. Арх. 465
168. План работы музея на 1967г. //Оп. 1. Арх. 492а
169. План работы музея на 1969г. //Оп. 1. Од.зб. 592
170. План работы музея на 1970г. //Оп. 1пр. Од.зб. 613
171. План работы музея на 1971г. //Оп. 1пр. Од.зб. 634
172. План работы музея на 1972г. //Оп. 1пр. Од.зб. 656
173. План работы музея на 1973г. //Оп. 1(п). Од.зб. 672
174. План работы музея на 1974г. //Оп. 1(п). Од.зб. 698
175. План работы музея на 1975г. //Оп. 1(п). Од.зб. 732
176. План работы музея на 1975-76г. // Папка 61.Б/н
77. План работы музея на 1976г. // Оп. 1п. Спр. 767
178. План работы музея на 1977г. // Оп. 1п. Спр. 782
179. План работы музея на 1978г. // Оп. 1п. Спр. 823
180. План работы музея на 1979г. // Оп. 1п. Спр. 858
181. План работы музея на 1981г. //Оп. 1п. Од.зб. 944
182. План работы музея на 1982г. // Оп. 1п. Од.зб. 994
183. План работы музея на 1983г. // Оп. 1п. Од.зб 1041
184. План работы музея на 1984г. // Оп. 1п. Од.зб 1087
185. План работы музея на 1985г. // Оп. 1п. Од.зб.1129
186. План работы музея на 1986г. // Оп. 1п. Од.зб 1171
187. План работы музея на 1987г. // Оп. 1п. Од.зб 1204
188. План работы музея на 1988г. // Оп. 1п. Од.зб 1256
189. План работы музея на 1989г. // Оп. 1п. Од.зб 1289
190. План работы музея на 1990г. // Оп. 1п. Од.зб 1320
191. План работы на 1949г. //Оп. 1. Арх. 164
192. Планы и отчёты о работе музея за 1927-28г. // Оп. 1. Арх.18
193. Планы мероприятий на 1973 год по выполнению приказов Министерства культуры УССР, областного управления культуры по подготовке к знаменательным датам. //Оп. 1(п). Од.зб. 674
194. Планы мероприятий на 1974 год по выполнению приказов 198. Министерства культуры УССР, областного управления культуры по подготовке к знаменательным датам. //Оп. 1(п). Од.зб. 699
195. Планы мероприятий на 1975 год по выполнению приказов Министерства культуры УССР, областного управления культуры по подготовке к знаменательным датам. //Оп. 1(п). Од.зб. 734
196. Планы мероприятий на 1976-1977г. //Оп. 1(п). Спр. № 766
197. Планы мероприятий по достойной встрече ХХVI съезда КПСС, работе с сельским населением, атеистическому воспитанию детей и молодёжи и др. на 1980г. // Оп. 1п. Спр. 894
198. Планы мероприятий, посвященных 35-летию освобождения Украины от немецко-фашистских захватчиков, 62-й годовщине Великого Октября, массово-воспитательной работе детей в связи с Международным годом ребёнка на 1979 год. //Оп. 1п. Спр. 857
199. Планы мероприятий по превращению музея в образцовое учреждение культуры, пропаганде и утверждению советского образа жизни на 1977 год. //Оп.1п. Спр. 785
200. Планы-мероприятия работы музея на 1957-1964г. // Оп. 1. Арх.291
201. Планы работы и отчёты за 1974г. //П. 57.Б/н
202. Планы работы и отчёты за 1975г. //П. № 59.Б/н
203. Планы работы музея на 1960г. //Оп.1. Арх. 350
204. Планы работы музея на 1956-1961г. // Оп. 1. Арх. 272
205. Приказы Министерства культуры 24.02.59-17.10.57. //П.14. Б/н
206. Приказы, постановления и распоряжения Министерства культуры, облуправления культуры и исполкома 1960-61г. //Кн.17.Б/н
207. Приказы, распоряжения, инструкции (копии) Министерства культуры УССР, облуправления культуры 1954 г. // Кн.10. Б/н
208. Приказы, указания, заявления по Днепропетровскому историческому музею (распоряжения вышестоящих организаций). // Кн.12. Б/н
209. Приходно-расходная книга. 1.01.17-1.03.24. // Оп. 1. Арх.2
210. Протоколы заседания Совета музея. 23.05.25-25.09.26. // Оп. 1. Арх. 13
211. Протоколы общих собраний научных сотрудников музея. 9.12.29-1932г. // Оп. 1. Арх.30
212. Протоколы общих собраний сотрудников исторического музея совместно с сотрудниками антирелигиозного музея. 8.03.33-8.10.33г. //Оп.1. Арх.83
213. Развёрнутые планы обзорных экскурсий, разработанные в 1979г. //Оп. 1п-д. Од.зб.36
214. Рекламные материалы музея (обращения, объявления, список памятных мест города) за 1957г. //Оп. 1. Арх. 297
215. Смета административно-хозяйственных расходов ипереписка с Народным Комиссариатом просвещения о работе музея за 1927-28г. // Оп. 1. Арх. 23
216. Смета расходов музея на 1923 год. // Оп.1. Арх.4
217. Справка за 1982г. о формах музейной работы с трудовыми коллективами, пропаганде партийных документов, организации общественных музеев. // Оп. 1п. Од.зб 1007
218. Справка о работе музея за 1951 год. //Оп.1. Арх. 217
219. Справка о работе музея за период с 1972 по 1974 год. //Оп. 1п. Од.зб. 703
220. Справки за 1969 год о связи музея со школами города и области, количестве экспонатов музея, отражающих историю Великой Отечественной войны. // Оп. 1. Од.зб 596
221. Справки, заявления, приказы 1.12.70-19.09.75.Б/н
222. Справки, заявления, приказы 8.10.75-4.09.76.Б/н
223. Справки, заявления, приказы 17.07.79-24.03.80.Б/н
224. Справки, информации, о культурно-просветительной работе, выполнении плана совместных работ по усилению охраны музеев и выставочных залов, связи трудящихся г.Ленинграда и др. вопросам за 1989г. // Оп.1п. Од.зб. 1294
225. Справки, информации, отчёт, переписка за 1972 год о работе автомузея, подготовке музея к празднованию 50-летия освобождения города от немецко-фашистских захватчиков, шефской работе в сёлах Софиевского района и др. вопросам. // Оп. 1пр. Од.зб. 660
226. Справки, информации, переписка за 1970г. о выполнении приказов Министерства культуры УССР и областного управления культуры, работе по обслуживанию сельского населения области, подготовке экспонатов по пропаганде решений ХХІV съезда КПСС и др. вопросам. // Оп. 1пр. Од.зб. 617
227. Справки, информации, переписка и др. о научно-исследовательской и методической работе музея за 1979г. // Оп.1п. Спр. 868
228. Справки, информации, переписка о научно-исследовательской, культурно-просветительной и методической работе музея за 1980г. // Оп. 1п. Спр. 906
229. Справки о работе музея за 1951-1959г. // Оп. 1. Арх.218
230. Справки о работе музея за 1978г. // Оп. 1п-д. Од.зб.25
231. Справки о работе музея за 1990г. //Оп. 1п. Од.зб. 1323
232. Статистический отчёт о численности работников аппарата управления и распределении всех работающих по занимаемым должностям за 1972 год. // Оп. 1(д). Од.зб. 32
233. Статистическое обследование музея на 1932 год. // Оп. 1. Арх. 68
234. Статьи, отчёты, рецензии, планы, замечания по экспозиции советского отдела. 1957г. // Кн. 25.
235. Сценарии проведения тематических вечеров(1990г.). //Оп. 1п. Од.зб.1328
236. Сценарии тематических вечеров, разработанные сотрудниками музея в 1985г. // Оп. 1п. Од.зб.1161
237. Сценарии школьных вечеров (1989г.). //Оп. 1п. Од.зб.1305
238. Сценарий вечера для учащихся по теме «Общество, дети, религия», разработанного отделом истории религии и атеизма в 1979 году. // Оп. 1п-д. Од.зб.39
239. Сценарий тематического вечера из цикла «Мы – интернационалисты», посвящённого 30-летию освоения целины (1989г.). // Оп. 1п. Од.зб.1304
240. Тезисы выступления директора музея тов. Ватченко А.Ф. на тему «Формы и методы пропаганды Днепропетровского исторического музея книг Генерального Секретаря ЦК КПСС, Председателя Президиума Верховного Совета СССР тов. Л.И.Брежнева «Малая земля», «Возрождение», «Целина», подготовленные для республиканского совещания, состоявшегося в г.Чернигове в сентябре 1980г. //Оп. 1п. Спр. 904.
241. Тематика лекций для лектория по истории местного края на 1964 год. // Оп. 1. Арх. 422.
242. Штатное расписание и смета административно-хозяйственных расходов на 1927-1929г. и переписка по этому вопросу. // Оп. 1. Арх. 21.
243. Штатное расписание и смета административно-хозяйственных расходов на 1967 год. // Оп. 1. Од.зб.502
244. Штатное расписание и смета административно-хозяйственных расходов на 1971 год// Оп. 1пр. Од.зб.651
245. Штатное расписание и смета административно-хозяйственных расходов на 1972 год. // Оп. 1пр. Од.зб.668
246. Шубравська М.М. Д.І.Яворницький. К.: Наукова думка, 1972.
247. Экскурсионная работа и нормы экскурсий// Архів ДІМ, б/н.
248. Юбилей 1812 г. в краеведческих музеях (методическое пособие).- М. – 1962. // Кн. 67.Б/н
249. Юренева Т.Ю. Музееведение. Москва, 2003.

Автори: Капустіна Н.І. – директор ДІМ, Гайда Л.О. – зав. відділом ДІМ

Джерело: встановлюється