Військовий одяг у фондах Дніпропетровського історичного музею

Колекція військового одягу, яка склалася у Дніпропетровському історичному музеї, невелика в кількісно­му відношенні, але дає можливість простежити той дов­гий шлях, безліч змін і реформ, тобто головні етапи розвитку військової форми, в якій своєрідно відбиваєть­ся епоха з її соціально-політичними, економічними, культурними особливостями.
Хронологічно колекція охоплює період з XVII століття до сьогодення.
До найбільш ранніх відносяться речі, які складали обладунок руського дружинника та воїна східного походження: кольчуги — 9 одиниць та 4 фрагменти; «юшман» зразка XVII ст. та штани кільчані. Більш різноманітні головні убори тих часів — 9 одиниць: «місюрки» XVII ст., шоломи східні XVI—XVIII ст., шапка кільчана XVI ст., шапка єріхонка (копія). В колекції є предмети, які були призначені захистити окремі частини тіла воїна: наручі, налокотники, поножі та рукавичка кільчана (копія).
Одяг доби запорізького козацтва представлений жупанами – 3 одиниці, різних за кроєм та тканиною. Шаровари та курточка, багато прикрашені срібним гаптуванням. Пояси домоткані та шовкові. Доповнюють цей одяг живописні картини Василя Хитька, ілюстрації з літографій С. Васильківського та М. Самокиша, та літографії «Типи козаків».
Наступний етап в історії збройних сил Украї­ни тісно пов’язаний з військовими реформами, які про­ водили Російські імператори в армії взагалі і на тери­торії України зокрема. З цих часів збереглися лише окремі предмети одягу: головний убір гренадера другої половини XVIII ст., заввишки 24 см, прикрашений ве­ликою мідною бляхою; ківер гренадера XIX ст. і два гусарських. Мундир та пояс нижчих чинів Кінгбургсько-го гренадерного полку передано з музею артилерії м. Ленінграда. Маємо два головних убори уланів різних полків та три неповних комплекти обладунка кірасіра (3 спинки і 2 нагрудника), на яких зображено двуголового орла та ініціали Катерини II. Головний убір кірасіра — каска, на жаль, не зберегла свою прикрасу з пір’я.
Невеликий перелік предметів, які відносяться до знаків розрізнення та спорядження XVIII—XIX ст. Це спо­рок та фрагмент еполета катерининських часів, погон Ямбурзького полку з бронзових пластинок XIX ст., по­гони синього сукна, фрагмент аксельбанта з срібної ка­пітелі і галуна XIX ст., поясний ремінь, анінська стрічка до шпаги та ін.
Найбільша в колекції група одягу часів радянської влади. Тут маємо зразки майже усіх різновидів військо­вої форми, пов’язаних з численними реформами, які були проведені в армії за 70 років. Перші зразки одягу було введено в 1919 р. Це шинель з планками на гру­дях, на жаль, лише копія, а головні убори — шоломи, які в народі називали будьонівками, представлені зраз­ками 1919 р. М. М. Білогуня, уродженця м. Нікополь та 1929 р., а також копією. У 1935 р. було змінено крій військового одягу. Ми маємо два комплекти повсякден­ної форми одягу офіцерів з відзнаками політпрацівника і «строєвого» офіцера, декілька гімнастерок. Для жінок які служили в штабах, у 1940 р. була введена сукня. А на фронтах Великої Вітчизняної війни жінки майже півтора року носили одяг чоловіків і лише в січні 1943 р. отримали одяг, який підкреслював особливості другої половини людства. В колекції ДІМу один повний комплект жіночого одягу: гімнастерка, спідниця, чоботи, пілотка, шинель та два літніх, тобто гімнастерки та спідниці. Найбільше в ДІМі зберігається повсякденного та польового одягу офіцерів зразка 1943 р. Треба підкреслити, що цей одяг, всупереч нормати­вам, різний за відтінками кольору та структурою тка­нини.
Гордістю музею є комплекти одягу видатних вій­ськових полководців І. С. Конєва, М. В. Захарова, Ю. Г. Пушкіна, В. А. Судця. У 1943 р. вперше було ство­рено парадний одяг для офіцерів і рядових, але вже у 1945 р. для вищого командного складу та генералів його було змінено. Мундир став двубортний, із «кастора» кольору морської хвилі, з двома рядами великих золочених з гербом ґудзиків. На стоячому комірці та об­шлагах рукавів, кашкеті золоте чи срібне гаптування. З двох комплектів, які є в музеї, один мундир належав учаснику оборони міста у 1941 р. Я. П. Дзеніту, дру­гий — Герою Радянського Союзу Г. С. Здановичу, учаснику визволення краю від фашистів.
Реформа 1954 р. змінила вигляд повсякденної і па­радної форми одягу офіцерів. Кітелі і мундири стали відкритими з відкладним комірцем. Під ними носили сорочку і краватку. Повний комплект зразка 1954 р. передано в музей родиною Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського.
В колекції представлено одяг офіцерів зразка 1972 р. та 1986 р., коли проводились великі реформи військової форми. На жаль, в колекції мало одягу ВМФ. Є повний комплект одягу рядового та молодшого командира скла­ду часів війни. Великий перелік знаків розрізнення, предметів спорядження рядового, молодшого командно­го складу та офіцерського складу Радянської армії різ­них часів. Слід зазначити, що в колекції музею є зразки одягу, який не був широко розповсюджений в армії,, тобто нетиповий одяг, але ним користувалися окремі групи військових і він є характерною рисою свого часу Це, наприклад, бурки, які носили на початку XX ст. в роки громадянської війни вищі офіцери, куртки та штани з шкіри — одяг комісарів Червоної Армії; одяг, який створювався для окремих кліматичних зон, зокрема куртка та штани з хутра вівці унтера, які носив наш земляк Герой Радянського Союзу Б. Б. Глінка, коли служив у Заполяр’ї. Спеціальний комбінезон льотчика-висотника було передано в музей командуванням місце­вого гарнізону у 1976 р. Неможливість поповнити ко­лекцію тими чи іншими зразками одягу змушує задо­вольнятися копіями. Крім уже названих, маємо копію головного убору січового стрільця 1918—1920 рр. та кі­тель вояки УПА 1942—1944 рр.
Останні надходження в колекцію військового одягу ДІМу — це одяг армії незалежної України, введений в 1995 р.

Автор: Сацута В.М. – с.н.с. ДІМ