Археологічне зібрання ДІМ містить знахідки майже всіх періодів давньої історії нашого регіону. Однією із основних являється колекція слов’янських старожитностей, до якої віднесені ранньослов’янські пам’ятки черняхівської культури та предмети часів Київської Русі.
Найбільш рання можлива дата формування колекції у музеї — початок XX ст., хоча, безумовно, збирання слов’янських пам’яток шанувальниками почалося ще в XIX ст. Одним із них був О. М. Поль, зібрання старожитностей якого складає основу багатьох колекцій музею, у тому числі і слов’янської. Значна частина слов’янських матеріалів полевської колекції була здобута з території давньоруського городища на Княжій горі, що в Київській губернії. Це землеробські знаряддя, прясла, мідні хрести-енколпіони, наконечники стріл, тощо. Крім того, до колекції Поля входили слов’янські речі, знайдені і на території Катеринославщини (с. Любомирівка, с. Вовніги), і в Північному Причорномор’ї — всього близько 60 предметів. Серед них такі цікаві експонати, як ажурні бронзові застібки до поясу, підвіски у вигляді кинджальчиків, бронзове навершя батога у вигляді голови птаха, підвіска у виді коня та ін.
На початку XX ст. Катеринославський музей, очолюваний Д. І. Яворницьким, комплектував колекції, проводячи археологічні розкопки і розвідки, а також купуючи речі у населення. В музейних каталогах 1905 ї 1910 років зазначається походження багатьох експонатів, слов’янської колекції, знову таки з Київської губернії (Княжа гора, Канівський повіт). Причому частина їх чула придбана музеєм у В. Балашова, колекціонера, «обивателя м. Києва». Таким чином, на початку XX ст.. до колекції надійшли слов’янські прикраси, натільні хрестики, глиняні та шиферні прясла, залізні навісні замки і ключі, сокири, наконечники списів і стріл,— всього зберігається на сьогоднішній день понад 100 предметів.
Значна частина експонатів слов’янської колекції не має легенди, тому що музейна документація в роки Великої Вітчизняної війни була втрачена. Цілком можливо, що частина цих речей надійшла із колекції О. М. Поля або значиться у каталогах 1905 і 1910 рр. Налічується понад 300 експонатів, легенда яких потребує окремого дослідження.
Таким чином, до 1910 року сформувався головний якісний масив колекції давньоруських старожитностей.
Поповнення археологічних колекцій відновилося наприкінці 1920-х років, коли проводилися широкі дослідження на Дніпрі, в зоні будівництва Дніпрогесу. Цікавий і різноманітний матеріал надійшов до музею із розкопок 1929 року поселення і могильника черняхівської культури в селі Привільне Запорізької області. Серед експонатів сіроглиняні миски та горщики, бронзові фібули, кістяні гребінці, залізні пряжки та маленькі відеркоподібні підвіски, мармурове намисто — всього-близько 100 предметів, 40 із яких представлені зараз в експозиції. Матеріали із Привільного можна вважати основою ранньослов’янської колекції.
Незначне кількісне поповнення давньоруської колекції у 1920-ті роки компенсувалося якісним значенням експонатів. До музею надійшли п’ять мечів франкського типу, знайдені при копанні греблі Дніпрогесу біля о. Хортиця. В період німецької окупації чотири меча були вивезені і назавжди втрачені для нашого музею. В колекції лишився один меч X ст., на лезі якого зображено костильний хрест — знак франкської майстерні.
Наступним періодом поповнення слов’янської колекції були надходження 1937 року із Києва. По-перше, це передані із Інституту матеріальної культури АН УРСР речі, знайдені під час розкопок 1933—1935 рр. Райковецького городища XI—XIII ст. (Житомирська обл.). Того ж року до музею надійшли фрагменти фресок і мозаїки із розкопок Софії Київської — всього понад 120 од.
1940-ві роки — час інтенсивного наповнення колекцій, як ранньослов’янської, так і давньоруської. Навіть в роки Вітчизняної війни місцевий археолог О. В. Волинський проводив дослідження на території краю. В результаті його розвідок і розкопок черняхівських поховань до музею надійшли матеріали із с. Волоське і с. Манільське (Дніпропетровська обл.), із с. Федорівка і с. Ново-Олександрівка (Запорозька обл.). Це поховальні урни, прекрасні сіроглиняні глечики, горщики та миски, фрагменти мегарських чаш, тощо. В 1942—43 рр. в Ново-Олександрівці були проведені розкопки. Матеріали розкопок та музейні експонати черняхівської колекції, які німці вважали залишками культури давніх германських племен, вивозились до Німеччини. Декілька експонатів із цих розкопок були передані в ДІМ із Миколаївського музею аж в 1962 р.
Зібрання давньоруських старожитностей в 1940-ві роки поповнилось більш як на 600 од. Крім надходжені, із зборів О. В. Бодянського (с. Лоц-Кам’янка, о. Кам’я-.нуватий, с. Волоське, р-н Звонецького порога), колекцію поповнили матеріали розкопок 1945 р. А. В. Добровольського на поселенні в с. Стара Ігрень (137 експ.) і матеріали розкопок ДІМ 1946 р. під керівництвом К. В. Равич, на поселенні «Ямбург» в с. Дніпровське (450 од.).
Надходження 1950-х років нечисленні. Та значним здобутком для колекції була знахідка 1956 р. в гирлі р. Шиянки на півострові Ігрень скарба залізних рибальських гачків (24 од.).
Значний внесок в комплектування слов’янської колекції музею на рубежі 1960—70-х рр. зробив О. І. Привалов, збори якого на п-ові Ігрень, в с. Волоське, в гирлі р. Сури поповнили колекцію слов’янськими амулетами, намистом, оселками, тощо (до 70 од.).
Надходження з середини 1970-х до середини 1980-х років головним чином пов’язані з територією Самарського району (п-ів Ігрень, Усть-Самарський ретраншемент).
Протягом наступного десятиліття слов’янські колекції майже не поповнювались. Та цього року до музею надійшли матеріали із розкопок ІА АН УРСР 1990-1991 рр. слов’янських землянок на Ігренському п-ові. Надходження місцевого слов’янського матеріалу являється особливо цінними, тому що основу нашої колекції складають знахідки з території Київської, Житомирської, Запорізької областей.
Слов’янська колекція доступна до використання. Тільки в музейній експозиції представлено понад 260 предметів. Експонати використовуються для занять у школах та в музейних виставках, наочно ілюструючи сторінки життя наших предків.
Автор: Сердюк М.Й. – с.н.с. фондів ДІМ
Джерело: встановлюється
