Музейна галузь Дніпропетровської області налічує 131 музей (у 2011 р. – 139), з них 22 комунальних, 1 державний (Металургійний музей України) і 108 музеїв на громадських засадах на підприємствах, в учбових закладах, клубах. Мережа комунальних музеїв області (було 21, стало 22 музеї) за 2012 р. поповнилась 1 музеєм — колишнім громадським – Комунальний заклад П’ятихатський районний історико-краєзнавчий музей.
Порівняно з 2011 роком (було 117 громадських музеїв) у 2012 р. було знято з обліку 10 музеїв на громадських засадах (1 вищезазначений комунальний музей і 9 музеїв при школах, на промислових та сільськогосподарських підприємствах, що ліквідувалися) і взято на облік 1 новий громадський музей підприємства – Музей історії трудової слави ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”. Таким чином, 5 музеїв Синельниківського району, розташованих в приміщенні шкіл, було переведено на облік Міністерства освіти та науки України, а саме:
- Музей історії с. Роздори;
- Музей історії с. Славгород;
- Музей освіти с. Варварівка;
- Історико-краєзнавчий музей с. Варварівка;
- Музей історії с. Миролюбовка.
В звязку з ліквідацією і реорганізацією підприємств у Дніпропетровську — комбайновий ВАТ та лакофарбовий ВАТ – ліквідовано 2 музеї історії цих підприємств; у Дніпродзержинську ліквідовано Музей трудової слави Державного підприємства “Смоли”, а також у Покровському районі — КСП “Перемога” – ліквідовано музей історії КСП. Всього 4 музеї.
В області на сьогоднішній день наявні музеї історичного (2), комплексного (123) (краєзнавчого, етнографічного та природознавчого), художнього (2), природного (2), науково-технічного профілів (2), серед них є меморіальні музеї, присвячені видатним діячам краю (Д. Яворницькому, Ф. Решетнікову, В. Щербицькому, О. Блаватській, Г. Світличній, Г. Синиці).
У 2012 році ряд музеїв області відзначили свої ювілеї: Музей історії м.Дніпродзержинська — 80-річчя; Павлоградський історико-краєзнавчий музей — 50-річчя, Меморійальний художній музей Ф.П. Решетнікова (с. Сурсько-Литовське) — 50-річчя, Народний музей ПАТ ДТЕК ЄВРАЗ Металургійний завод ім. Г. Петровського — 50-річчя, Орджонікідзевський міський історико-краєзнавчий музей ім. М.А. Занудька — 45-річчя.
10-мільйонного відвідувача зустріла у 2012 р. діорама “Битва за Дніпро” (структурний підрозділ ДНІМ ім. Д.І. Яворницького), відкрита у 1975 р. до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
Провідним музеєм області, науково-методичним та координаційним центром її музейної галузі і краєзнавчої роботи є Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького, до якого на правах відділів входять п‘ять окремих музеїв – історичний музей та діорама “Битва за Дніпро”, меморіальний будинок-музей академіка Д.І. Яворницького, музей “Літературне Придніпров‘я”, музейний центр О.П. Блаватської та її родини, музей історії та розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області (в будинку Облради). Наукові співробітники музею (62 чол.) досліджують 122 наукові теми з історії, культури, літератури краю. У 2012 р. науковими працівниками музею підготовлено й опубліковано 71 наукова стаття у різних наукових збірниках, видані 15 музейних наукових та науково-популярних книг. Організовано і проведено регіональну наукову конференцію, присвячену 80-річчя заснування області і Міжнародному дню музеїв – “Музейний предмет: атрибуція, систематизація, евристичні можливості” – на базі ДНІМ 17-18 травня 2012 р. – 54 доповіді і повідомлення (взяли участь музейники з Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Києва, Львова, Харкова, Луганська, Запоріжжя).
Музеї області зберігають, вивчають та популяризують 953538 музейних предметів основного фонду і 129 тисяч науково-допоміжного фонду — разом 1 млн. 80 тис. музейних предметів (з них — 680 тисяч предметів зберігають — комунальні музеї, 400 тисяч — музеї на громадських засадах) – цінних пам‘яток природи, археології, етнографії, історії, техніки, культури та мистецтва краю, України й світового значення. Серед них – 8951 одиниця предметів із золота, платини та срібла, половина яких з фондів ДНІМ ім. Д.І. Яворницького.
За 2012 р. музеї Дніпропетровщини відвідало понад 950 тисяч мешканців і гостей області (в тому числі: комунальні музеї — 760 тис. чол; громадські – 190 тис. чол.), з них 500 тисяч учнів і студентів.
У 2012 р. діяльність музейної галузі області проходила під знаком святкування 80-річчя заснування Дніпропетровської області, проведення в Україні футбольної першості “Євро-2012”. За 2012 рік музеї Дніпропетровщини значно поповнили свої фондові зібрання, тільки предметів основного фонду надійшло за рік майже 10000 одиниць (з них у комунальних музеях — 7120 одиниць). Музеї збирають матеріали шляхом проведення археологічних та етнографічних експедицій, здійснення відряджень в різні міста і сільські райони області, закупівлі раритетних та антикварних речей в антикварних магазинах, у старожилів міст та сіл області, дарунків меценатів-колекціонерів, здійснення безоплатних передач з різних виробничих, аграрних, медичних, освітніх, спортивних, культурних закладів та організацій, видатних діячів краю, мешканців області.
Маючи численні і цінні музейні колекції, музеї області проводять активну виставкову роботу, здійснюють удосконалення існуючих стаціонарних музейних експозицій. Наприклад, ведеться робота по створенню експозиції в новому приміщенні Криворізького міського історико-краєзнавчого музею. В Дніпродзержинському музеї проведена реекспозиція розділу «Дніпродзержинськ на карті світу», а в Нікопольському музеї — розділ історії сучасності. Проведено докорінну реекспозицію відділу сучасності в Народному музеї історії Відкритого Товариства “Інтерпайп Нижньо-Дніпровський трубопрокатний завод”, що сприяло значному поповненню музейної збірки експонатами сучасності. Удосконалена експозиція сучасного періоду в музеї історії ПАТ ДТЕК Євраз Металургійний завод ім. Г. Петровського
В музеях впроваджуються сучасні комп’ютерні технології для відвідувачів. Зокрема, в Дніпроопетровському національному музею запроваджено комп’ютерний аудіотогід (у вестибюлі Історичного музею), який знайомить відвідувачів з історією, музейними експозиціями всього музейного комплексу, виставковою та іншими видами музейної діяльності.
Перша 3D-відеогалерея в Україні відкрилася в Кривому Розі, в павільйоні найбільшого у світі “Квіткового годинника”, як окремий зал Криворізького міського історико-краєзнавчого музею. Вона займає площу 282 кв.м, по периметру має 7 великих екранів для відтворення у 3D-форматі і один 12-метровий екран, на яких демонтруються документальні історичні фільми про Кривбас і Придніпров’є, видатних діячів краю, відеороліки до визначних історичних подій та державних свят.
За 2012 рік організовано і проведено біля 1000 різноманітних виставок (в тому числі в комунальних музеях 549). Виставки були присвячені 80-річчю заснування Дніпропетровської області, проведенню чергових виборів до Верховної Ради України, Євро-2012, Дню Перемоги і визволенню Дніпропетровщини та населених пунктів області в Великій Вітчизняній війні, Чорнобильській трагедії, Дню Соборності і Свободи України, Дню Незалежності України, а також знаковим подіям в конкретних регіонах області, експонувались вироби петриківськиї народних майстрів живопису та народних майстрів різних жанрів і напрямків районів області, професійних художників Дніпропетровщини та інших областей України, фотографів, приватні колекції та інші.
Чимало виставок було створено за межами музеїв — в освітніх закладах, клубах, просто неба на святах місл і сіл — комунальними музеями 206 виставок. Виставка Дніпропетровського національного історичного музею “Україна — Бельгія: історія взаємовідносин ХІХ — ХХ ст.” експонувалась за межами України – в Посольстві України в Бельгії, в Брюсселі. Найбільшим попитом населення краю користувались виставки: “Речі повернені до життя” (нові надходження та відреставровані речі), “Спортивна слава Дніпропетровщини”, “Хід за ходом” (з історії шахів Дніпропетровщини) та юнацька художня виставка з шахової тематики, “Петриківський дивоцвіт”, “Подорож Катерини ІІ і наш край” (останні три виставки отримали міжнародний резонанс — у світі, Росії), Уніформа СРСР”, “Новорічні листівки та іграшки” – у Дніпропетровському національному музеї; “Нормандія в живописі” (художні твори з Франції) – у Дніпропетровському художньому музеї; “Музею історії міста – 80»; «Кам’янське – Дніпродзержинськ: етапи розвитку», “Козак душа правдивая…» (живописні копії картин “Козак Мамай”), «Україна у знаках і символах», “Музей шоколаду «АВК» (м. Львів) – у Музеї історії міста Дніпродзержинська; “Кольорові візерунки — твори народних майстрів Павлоградщини” у Павлоградському історико-краєзнавчому музеї та інші
Щоб в нашу постмодерну добу залишатись на належному рівні, бути цікавими відвідувачам, користуватись широким попитом мешканців краю, музеї області впроваджуються новітні форми менеджменту і маркетингу, рекламно-інформаційні технології, інтерактивні заходи для учнів різних вікових груп, дорослої аудиторії тощо. Наукові співробітники музеїв розробляють актуальні для сьогодення теми з історії краю, а саме: з історії розвитку місцевого самоврядування, історії геральдики і сучасної герботворчості, впровадження комп”ютерних технологій в музейну справу, з історії розвитку взаємозв”язків області з різними країнами світу (Польща, Бельгія, Франція, Грузія), з історії дитинства та виховання дітей, розвитку спортивних досягнень краю, біографічні дослідження про видатних земляків — діячів у різних галузях життя суспільства та інші.
У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї на основі реалізації туристсько-екскурсійного проекту (грантовий проект — 144112,93 грн.) розроблено і впроваджується новий туристичний маршрут “Рідний Павлоград”.
За звітний рік в області відбулись цікаві культурологічні масові заходи, які були організовані музеями і в яких брали участь музеї області, а саме:
- 2-й Дніпропетровський міський конкурс “Сузір”я муз Дніпропетровська 2011” (брали участь музеї міста Дніпропетровська) — березень;
- традиційне музейне фольклорно-етнографічне свято просто неба “Чисті джерела” на базі Дніпропетровського національного історичного музею – травень;
- 3-й регіональний музейний фестиваль на базі Нікопольського краєзнавчого музею до Міжнародного дня музеїв по темі “Україна — козацька держава”— травень;
- обласний фестиваль-ярмарок “Петриківський дивоцвіт” (вересень);
- VІ Міжрегіональне мистецьке свято майстрів декоративно-прикладної творчості “Павлоград збирає друзів” ( вереснь);
- V Мистецький фестиваль “Мамай-фест” з науковим симпозіумом на базі Музею історії м. Дніпродзержинська – 1-4 червня та інші.
Музеї області проводять значну видавничу роботу. За звітний рік музеями підготовлені і видані майже 30 видань (книги, ілюстровані каталоги, брошури, комплекти листівок, буклети, календарі) за рахунок бюджетних коштів, спонсорів, підприємств-засновників музеїв тощо. А саме:
- Дніпропетровський національний історичний музей — книга, кольоровий каталог “Геральдика Дніпропетровщини. До 80-річчя заснування Дніпропетровської області”(Д.: АРТ-ПРЕС, – 193 с. з іл.), 6-й випуск збірника листів “Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького”: Листи друзів, приятелів і знайомих до Д.І. Яворницького (Д.: АРТ-ПРЕС, – 848с.); ілюстрований каталог музейної колекції “Вотиви в зібранні ДНІМ” (Д.: АРТ-ПРЕС, 70с.); книга В. Лазебник “Неизвестная Екатеринославщина” (Д.: Днепрокнига), буклет виставки “Ход за ходом. История шахмат на Днепропетровщине 1902-2012 гг.”, каталог юнацької художньої виставки з шахової проблематики “Я жизнь сравнил бы с шахматной доской”, буклет виставки “Україна — Бельгія” (англ. мовою); брошура Л. Маркової “Перша десятирічка Дніпроптеровщини. До 80-річчя заснування Дніпропетровської області» (Д.: ДОУНБ-ДНІМ); 2 біобліографічні брошури про провідних працівників та ветеранів музею С. Мартинову (до 50-річчя) та Г. Монастирну (до 75-річчя) та інш.;
- Музей історії міста Дніпродзержинська видав монографію Н. Буланової «Зачарований Словом» (Життя та творчість Олекси Коваленка), книгу Н. Буланової «Берег життя» (науково-популярний нарис з історії с. Карнаухівки); та ілюстрований каталог “Скарби Музею історії м. Дніпродзержинська”;
- Нікопольський краєзнавчий музей — третє доповнене видання брошури М. Жуковського “Слава за життя — безсмертя після нього” (Іван Сірко) та брошуру М.Жуковського “Прорив. Коротка історична довідка про бойові дії 8-ї гвардійської армії взимку 1943-1944 рр.”;
- Павлоградський історико-краєзнавчий музей — 2 комплекти (по 20 штук у кожному) старовинних листівок “Павлоград. Старе місто”, книга Т. Ведмідь, Л. Губаревої, Е. Шальської “Война и мир Михаила Кутузова” (Д.: ІМА-прес, 88 с.);
- Криворізький міський історико-краєзнавчий музей – під авторством наукових співробітників О. Мельника, І. Стеблини вийшли з друку наукові видання «Криворіжжя в 1932-1933 роках. Хронологічний довідник.», «Кургани Криворіжжя», ІІІ том «Історичної енциклопедії Криворіжжя»;
- Музей шахтарської слави шахти Західно-Донбаська Павлоградвугілля — ілюстрований настінний календар на 2013 р.;
- КЗ Народний меморіально-художній музей Ф. Решетнікова — буклети музейних художніх виставок;
- Народний музей ПАТ Євраз ДМК ім. Г. Петровського” – до 50-річчя музею — буклет по музею;
- Музей трудової слави ПАТ Північний ГЗК — книга «Мій комбінат – моє трудове життя» та інші.
Для 951 тисячі відвідувачів працівники музеїв області провели 19028 оглядових, тематичних, виїзних та інтерактивних екскурсій. На базі музеїв працюють краєзнавчі і мистецькі гуртки для учнів, клуби за зацікавленнями, творчі об”єднання народних майстрів. Музеї постійно проводять презентації виставок, книг, мистецьких творів, зустрічі з цікавими людьми, конференції, семінари, тематичні і музичні вечори, концерти тощо. Дніпропетровський національний історичний музей впроваджує цікаві інтерактивні заходи – нічні театралізовані сеанси, квести для старшокласників до 80-річчя області, які користуються великим попитом школярів.
За звітний рік в музеях проведено відповідні заходи щодо зміцнення матеріально технічної бази, здійснено ремонт господарчих приміщень, кабінетів історичного музею і виставкового залу та холу будинку-музею Д. Яворницького (Дніпропетровського національного історичного музею); ремонт залів третього поверху, освітлення залів – Дніпропетровського художнього музею; ремонт фундаменту стіни виставкової (була аварійна ситуація) зали у Павлоградському історико-краєзнавчому музеї; обладнано охоронною сигналізацією із виводом на пульт Управління ДСО УМВС Марганецький міський краєзнавчий музей; музеями придбано різні технічні засоби (лічильники тепла, комп’ютери тощо).
У Верхньодніпровському районному краєзнавчому музеї за рахунок спонсорів проведено ремонт приміщення і створено великий експозиційний зал (як окремий музей) з сучасним обладнанням и технікою, присвячений життю і діяльності земляка, видатного урядового і громадського діяча В.В. Щербицького (відкриття відбулося у травні 2012 р.).
У звязку з проведенням ювілейних заходів здійснені ремонтні роботи і зміцнено матеріально-технічну базу в громадському музеї ДТЕК Євраз ПАТ “Металургійний завод ім. Г.І. Петровського” (120-річчя підприємства і 50-річчя музею) та комунальному закладі культури Меморіальному художньому музеї Ф. Решетнікова (с. Сурсько-Литовське Дніпропетровського району, до 40-річчя музею).
Однак, у звітному періоді в деяких музеях на громадських засадах залишились невирішеними проблемні питання, слабкий матеріально-технічний стан (потребують ремонту зали музеїв, відсутні опалення приміщення музеїв, пожежо-охоронна сигналізація, застаріла експозиція, відсутні технічні засоби, не вирішено питання про фінансування кадрів):
- ТОВ ”Відродження” смт. Покровка Нікопольського району;
- музей історії с. Новоолександрівка Синельниківського району;
- музей історії ВАТ Дніпропетровський завод ім. “Комінтерна”;
- Покровський районний історико-краєзнавчий музей ( потрібно зробити ремонт стін в звя”зку з пошкодженням грибком, заміна покрівлі, даху реконструйованої сільської хати);
- Томаківський районний історико-краєзнавчий музей (потребує ремонту приміщення, сторожової охоронно-пожежної сигналізації, опалення музею);
- КЗ П’ятихатський районний історико-краєзнавчий музей (гостро стоїть питання по капітальному ремонту покрівлі, даху, стін, відрізано опалення музею, не має охоронної, протипожежної сигналізації);
- В’язовський народний історико-краєзнавчий музей (гострою проблемою є питання капітального ремонту приміщення та оформлення експозиції, відсутність ком”ютерної техніки, необхідної для повноцінного функціонування музею);
- Народний краєзнавчий музей с. Великомихайлівка Покровського району (потрібно оновлення експозиції, сторожова охорона, охоронно-пожежна сигналізація);
- Музей бойової і трудової слави с. Лошкарівка Нікопольського району (не вирішені питання по ремонту та опаленню приміщення музею, по заміні електропроводки, відсутня протипожежна та охоронна сигналізація, комп”ютерна техніки).
Решта громадських музеїв історії підприємств і установ (музей історії ВАТ”Дніпропрес” /підприємство ліквідоване/, меморіальний будинок-музей Г.І. Петровського, музей історії Обласної лікарні ім. І. Мечнікова, музей спортивної слави ПС “Метеор”), які знаходяться на реекспозиції, тимчасово не функціюють, експозиції демонтовано, в зв”язку з ліквідацією підприємств, невирішенням питання про подальших власників будівель, або відсутністю необхідних приміщень і коштів на їх фінансування тощо.
В цілому в музеях області проведена значна робота по всіх напрямках музейної діяльності, а також певні заходи щодо укріплення материально-технічної бази, але існує багато проблемних питань, які здебільшого пов”язані з відсутністю фінансування (конкретні проблеми по кожному музею викладені у таблиці-додатку), узагальнюючи можна назвати такі:
- необхідність проведення ремонту приміщень експозиційних залів, фондосховищ, господарчих служб;
- нагальна потреба удосконалення протипожежної та охоронної сигналізації;
- створення сучасної системи опалення і кондиціонування музеїв;
- проведення реекспозицій, художнього оформлення застарілих стаціонарних музейних експозицій, оснащення музеїв сучасним, досконалим експозиційним обладнанням (вітрини, стенди, подіуми);
- оснащення музеїв сучасною оргтехнікою (факс, телефони, ксерокс) та комп”ютерами (робоче місце музейного працівника), а також програмним забезпеченням;
- впровадження комп”ютерних технологій в експозиції музеїв для користування відвідувачами;
- створення музейних сайтів в Інтернеті і веб-сторінок на сайтах міст і сіл області;
- кадрові проблеми, підвищення заробітної плати працівників музеїв, введення виплат за шкідливі умови праці;
- виділення коштів на придбання предметів музейного значення у населення, в антикварних крамницях;
- виділення коштів на видавничі справи, рекламу музеїв та інші.
Для порівняння надаємо загальну інформацію по музеям України:
Упродовж 2012 року в Україні працювало 592 музеї, що на 3,9% більше порівняно з попереднім роком. Статус національного мали 48 музеїв. У музеях України зберігається 12,5 млн. експонатів основного фонду, у тому числі 12 млн., або 96%, належать до державної частини Музейного фонду України. На виставках та експозиціях музеїв 22,4 млн. відвідувачів мали можливість ознайомитись з 1,5 млн. експонатів, що становить 12,1% від загальної кількості предметів основного фонду.
