Результати проведення референдуму в Дніпропетровській області про вихід України із складу СРСР

В статті висвітлюється процесс проведення та результати референдуму про вихід України із складу СРСР, що відбувся 1 грудня 1991 року, у Дніпропетровській області. В статті подані данні голосування по містам та районам Дніпропетровської області.

Референдум 1 грудня 1991 року висвітлюється здебільшого в працях з права (21; 22; 4) та політології (23). У історичному дискурсі питання референдуму висвітлено не достатньо, і розглядається здебільшого в площині публіцистичних або довідникових робіт. Стаття приводить статистичні данні голосування по районам та містам на референдумі 1-го грудня 1991 року у Дніпропетровській області.

Стаття 5 Основного Закону Конституція СРСР 1977 р. закріплювала дві форми безпосередньої демократії – всенародне обговорення та всенародне голосування (референдум СРСР). Всеукраїнський загальнонаціональний референдум щодо проголошення незалежності України відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Для проведення референдуму по всій Україні було створено 34 093 дільниць для голосування. 37 885 555 осіб було внесено до списків громадян, що мали право проголосувати. 31 943 820 осіб або 84,32% тих, хто мав право голосувати, отримали бюлетені для голосування У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них 28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «Так». Громадяни України висловились на підтримку незалежності. Акт проголошення незалежності України було підтримано в усіх 27 адміністративних регіонах України: 24 області, 1 автономна республіка, та 2 міста зі спеціальним статусом. [28; 29]

У Дніпропетровській області проголосувало 2 354 169 осіб, що складає 81,80 відсотків явки на виборчу дільницю. Проголосували «Так» – 2 127 089 осіб, що складає 90,36 відсотків. Проголосували «Ні» 181 529 осіб, що складає 7,71 відсоток. Недійсними виявились бюлетені 45 551 особи, що складає 1,93 відсотка. [26]
Згідно статистичним даним по районам Дніпропетровської області результати голосування на референдумі 1 грудня 1991 року були такими:

Васильківському районі проголосувало 28337 чол. Проголосували «Так» 25999 чол., проголосували «Ні» 1718. Визнано не дійсними 620 бюлетенів.[1]

Верходніпровському район – проголосувало 39600 чол. або 85 відсотків. 36854 виборці проголосували «Так», 2102 проголосували «Ні». [19]

Дніпропетровському районі прийняло участь у голосуванні 82 відсотки виборців, проголосували «Так» 93 проценти виборців, які взяли участь в референдумі.[11]

Криворізькому районі проголосувало 29698 чол., або 92 відсотка. Проголосували «Так» 27477 чол., або 93 відсотка. Проголосували «Ні» 1751 чол., або 6 відсотків. Недійсними визнано 362 бюлетені. [2]

Криничанському районі проголосувало 29332 чол. Проголосувало «Так» 27705 чол., проголосувало «Ні» 1313. Визнано не дійсними 309 бюлетенів.[16]

Магдалинівському районі проголосувало 26951 чол.. Проголосувало «Так» 25400 чол., або 94,2 відсотки. Проголосувало «Ні» 1306 чол. 246 бюлетенів виявилось не дійсними. [3]

Межівському районі проголосувало 22326 чол., або 94,5 відсотка. Проголосували «Так» 20849 чол., або 93,3 відсотка, проти 1071 чол., або 6,7 відсотка.[7]

Нікопольському районі проголосувало 31426 чол., або 91,9 відсотків. Проголосували «Так» 29594 чол. або 94,2 відсотки, проголосували «Ні» 4,5 відсотки. Недійсними визнано 382 бюлетені.[13]

Новомосковському районі проголосувало 61439 чол. Проголосувало «Так» 52959 чол., або 89,5 відсотки. Проголосувало «Ні» 8480 чол. [17]

Павлоградському районі взяли участь у голосуванні 92,4 відсотка громадян включених у списки з них проголосували «Так» 93,65 відсотка.[12]

Синельниковському районі проголосувало 50110 чол. Проголосувало «Так» 45800 чол., або 91,4 відсотків, проголосувало «Ні» 3315 чол. Визнано не дійсними 995 бюлетенів.[25]

Солоняньський район – у референдумі взяли участь 21792 чол., або 94,7 відсотка. Проголосували «Так» 20601 чол. або 94,5 відсотки. Голосували проти 1080 чол., або 4,9 відсотки. Недійсними визнано 111 бюлетенів.[6]

Софіевському районі в списки виборців було внесено 23009 чол., з них проголосували 94,7 відсотків (21792). Більша кількість голосуючих висловилась за незалежність України.[10]

Царичанському районі проголосувало 41415 чол., або 95,6 відсотка. Проголосували «Так» 39374 чол., або 95,1 відсоток, проголосували «Ні» 1316 чол., або 3,2 відсотка. Недійсними визнано 325 бюлетенів. [8]

Широковському районі проголосувало 22842 чол., або 91,82 відсотків. Проголосували «Так» 21139 чол., або 92,5 відсотків, проголосували «Ні» 1361 чол., або 6 відсотків. Недійсними визнано 342 бюлетеня.[14]

Юрївському районі взяли участь у голосуванні 97,9 відсотка громадян включених у списки з них проголосували «Так» 95,7 відсотка.[12]

Згідно статистичним даним по містам Дніпропетровської області результати голосування на референдумі 1 грудня 1991 року були такими:

Вільногірськ – у списках виборців було внесено 18544 виборців. Взяло участь у референдумі 82 відсотки виборців. З них 91,7 відсотків підтвердили Акт проголошення незалежності України. Проти проголосувало 8,3 відсотки вільногірців. [19]

Дніпродзержинськ (Каменське) – кількість громадян які внесені до списків виборців 217532, кількість громадян які взяли участь у голосуванні 167861, 77,17 відсотків. Кількість громадян які відповіли «Так» 151010, (89,97) відсотків. Кількість громадян які відповіли «Ні» 12657, (7,54) відсотки. Кількість бюлетенів визнаних не дійсними 4185, (2,49) відсотків.[18]

Жовті Води – в голосуванні взяли участь 41440 чоловік, що становить 83,5 відсотків усіх занесених у списки виборців. «Так» відповіли 37389 жителів, а це 90,2 відсотка.[20]

Марганець – загальна кількість виборців 40815 чоловік, взяли участь у голосуванні 33460 чоловік, або 81,8 відсотка від загальної кількості. Акт проголошення Незалежності України підтримали 30506 чоловік, 91,7 відсотків від тих хто голосував.[24]

Нікополь – Акт проголошення незалежності підтримали 91,9 відсотків тих хто прийшов на виборчі дільниці. Всього у референдумі взяли участь 91111 чоловік, або 77 відсотків від тих хто має право голосу.[5]

Новомосковськ – у голосуванні взяли участь з 56738 громадян взяли участь 45606 громадян. Підтримали Акт незалежності України 41534 громадянина, або 90,5 відсотків. [17]

Павлоград – у голосуванні взяли участь 71 відсоток виборців. Підтримали Акт незалежності України 87,6 відсотків, проголосували «Ні» 12,4 відсотки.[9]

Першотравенськ – у голосуванні взяли участь 73 відсотки виборців. Підтримали Акт незалежності України 86,1 відсоток, проголосували «Ні» 13 відсотків.[9]

Синельникове – у списках виборців значилося 27783 чоловіка, з яких участь у голосуванні взяли 21389 чоловіка. Було визнано не дійсними 514 бюлетнів.[25]

Тернівка – у голосуванні взяли участь 72,7 відсоток виборців. Підтримали Акт незалежності України 86,1 відсоток, проголосували «Ні» 11,5 відсотка.[9]

Після проведення всеукраїнського національного референдуму 1 грудня 1991 року Україна стала по-справжньому суверенною державою Тепер незалежність країни була волею мільйонів, а не тільки 346 депутатів які це рішення підтримали із 450-ти, 363 з яких були у залі. Суверенність та незалежність України визнавати інші країни світу. 2 грудня – Канада і Польща, 3-го – Угорщина, 4-го – Латвія і Литва. 5-го – Російська Федерація, Аргентина, Болгарія та інші. Упродовж лише одного місяця – грудня 1991 року Україну визнали 57 держав світу. [27]

Всеукраїнський референдум 1991 року став виявом найвищої форми легітимності української незалежної держави. Був закладений надійний фундамент суверенності. Ідея щодо підтвердження на всеукраїнському референдумі бажання українців жити в незалежній та суверенній державі виявилась доцільною.

Список використаної літератури:

  1. Виборці Васильківщини підтвердили Акт незалежності України // Васильківський вісник, 3 грудня 1991 р. , стр. 1.
  2. Всеукраїнський референдум і вибори Президента у нашому районі // Сільський трудівник, 3 грудня 1991 р. , стр. 1.
  3. Волевиявлення магдалинівців // Наше життя, 3 грудня 1991 р. , стр. 1
  4. Дерев’янко С. М. Конституційно-правовий інститут референдуму в системі ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства // Актуальні проблеми Держави і права. Збірник наукових праць. – Одеса 2008 р. с.- 236-241
  5. З Днем Народження, Україно // Нікопольська правда, 3 грудня 1991 р., стр.1.
  6. З позицією визначились // Вперед, 4 грудня 1991 р. , стр. 1
  7. Народилась нова Україна // Червона зірка, 7 грудня 1991 р., стр.1.
  8. Наслідки голосування // Приорільська Правда, 3 грудня 1991 р. , стр. 1.
  9. Несподіванок не сталося // Западный Донбасс, 3 грудня 1991 р. , стр. 1
  10. Підсумки Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України в районі // Сільське Життя, 3 грудня 1991 р., стр.1.
  11. Підсумки Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України // Дніпровська Зоря, 5 грудня 1991 р. , стр. 1
  12. Переконливі цифри // Світло жовтня, 3 грудня 1991 р. , стр. 1
  13. Повідомлення // Південна Зоря, 3 грудня 1991 р. , стр. 1.
  14. Повідомлення районної комісії з референдуму // Прапор Леніна, 5 грудня 1991 р. , стр. 1.
  15. Повідомлення виборчих комісій //Червоний гірник, 5 грудня 1991 р. , стр. 1
  16. Про результати // Нові рубежі, 3 грудня 1991 р. , стр. 1
  17. Повідомлення виборчих комісій // Новомосковська правда, 4 грудня 1991 р. , стр. 1
  18. Повідомлення // Дзержинець, 3 грудня 1991 р.
  19. Придніпровський Комунар, 3 грудня 1991р., стр.1
  20. Української держави, жовтоводці! // Жовтоводські вісті, 7 грудня 1991 р., стр 1.
  21. Федоренко В.Л. Всеукраїнський референдум: проблема теорії і практики // Право України. – 1998. – № 11. – С.136-141.
  22. Федоренко В.Л. Референдум чи опитування? Повернімося у 1991 рік // Віче. – 1998. – № 7. – С.133-142.
  23. Хаврук І. Розпад СРСР і референдум про незалежність України 1 грудня 1991 р. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. Випуск 3. – Рівне: РДГУ, 2004. – С. 35-38.
  24. Як проголосували в Марганці // Шахтар Марганця, 10 грудня 1991р.,
    стр 1.
  25. Як ми зробили вибір // Ленінські заповіти, 3 грудня 1991 р. , стр. 1
  26. Відомість про результати Всеукраїнського референдуму, 1 грудня 1991 р. // ЦДАВО України. — Ф. 1. — Оп. 28. — Спр. 144. — Арк. 6. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.archives.gov.ua/Sections/15r-V_Ref/index.php?11
  27. Олег К. Романчук. Про Всеукраїнський референдум. І не тільки. // Інтернет журнал «Універсум», [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://universum.lviv.ua/previous-site/journal/2011/6/rom.htm
  28. Постанова Верховної Ради України N 1660-XII: Про проведення всеукраїнського референдуму в питанні про проголошення незалежності України. 1991-10-11 // [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1660-12
  29. Референдум за Незалежність 1 грудня 1991-го. Агітація і бюлетені // науково-популярне видання “Історична Правда” [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/

Рангно Ю.С., с.н.с. відділу історії України і краю сучасного періоду