Бельгійські трамваї на вулицях українських міст

Частина 4. Миколаївський кінний, Кременчуцький та Бердичівський електричні трамваї

Миколаївський кінний трамвай.

9 березня 1896 р. бельгійське акціонерне товариство придбало концесію на будівництво та експлуатацію кінного трамваю і створило “Акціонерне товариство Миколаївських трамваїв” з капіталом 1,25 млн. франків і штаб – квартирою у м. Льєж. Головою Правління акціонерного товариства був Ад. Лалу, членами: Л. Колліне, П. Ван Гоегарден та ін. Відповідальним агентом призначили інженера Чезидіо Дель Пропосто. Розпочалося будівництво депо і стаєнь на 200 коней у лютому 1897 року, рух відкрито 25 липня 1897 р. Діяли три лінії, що об’єднали вокзал, базар, воєнний ринок і заводи. На початок ХХ ст. довжина конки становила 13,8 км. У 1905 р. змінився власник — конку придбало бельгійське “Генеральне товариство трамваїв та застосувань електрики”. Новий власник запропонував місту проект перевлаштування конки на електричну тягу, але міська дума відмовила.

У 1910 р. конка перевезла 3,6 млн. пасажирів. На цей час довжина колій трамваю становила 12, 65 км працювало 30 літніх і 20 зимових вагонів, 172 коні, депо біля заводу «Наваль». На початку 1913 р. місто викупило конку із майном за 380 тис. руб. і відразу розпочало переобладнання її на електричну тягу. У 1918 році через нестачу палива на маршрути знову вийшли вагони з кіньми. Відновлено рух трамваїв за бельгійськими маршрутами у 1922 році.

Кременчуцький трамвай.

З 1887 по 1899 рік міська управа зробила декілька спроб на улаштування в місті трамваю на кінній та електричній тязі, але жодна не завершилась будівництвом.

У лютому 1899 р. у місті Люттіх (Бельгія) було зареєстроване акціонерне товариство “Кременчуцькі трамваї” із капіталом у 3 млн. бельгійських франків (30 тис. акцій по 100 франків кожна) на умовах концесії. Споруджувало лінії бельгійське товариство “Генеральна Компанія трамваїв та електрики” в особі Жоржа Шодуара. До складу Правління входили брати Іван та Рене Шарльє. Навесні – влітку будували колії,електростанцію, депо з майстернями, контактні мережі. Регулярний рух трамваїв відкрився 11-13 грудня 1899 року лініями – Катеринославська, Херсонська, Олександрівська, що сполучала вокзал із пароплавними пристанями на Дніпрі. Загальна довжина колій становила 9,1 км. Діяв пасажирський та вантажний рух спеціальними електровозами та трамвайними платформами, які вели до борошномельного заводу та міських казенних кар’єрів. На 1914 р. довжина мережі становила 11,7 км, перевозили 2,8 млн. пасажирів 36 вагонів.1922 року пасажирський рух припинився, працювали лише вантажні перевезення. У 1927 р. трамвай законсервовано і більше не відновлявся.

Бердичівський трамвай

У червні 1899 року бельгійське АТ «Бердичевський трамвай» було допущено до діяльності в імперії (тоді – Київська губернія). Мета товариства – експлуатація в місті кінної залізниці і улаштування нових означених колій дороги. Основний капітал становив 1 млн. франків, розподілений на 10 тис. привілейованих акцій по 100 франків і 10 тис. дивідендних акцій. Товариство придбало діючу в Бердичеві від 1892 р. приватну міську залізницю з єдиною лінією – «Залізничний вокзал – Старе місто» довжиною у 3 км і шість однокінних вагонів. 1913 р. товариство планувало здійснити електрифікацію трамваю, але не здійснилося. Закритий у 1921 році.

Валентина Лазебник, завідувачка відділу ДНІМ