Історія мовою плаката (1941-1991 роки)

УДК 069.029477.630

Шейміна Н.М.

Завідуюча відділом історії сучасності 1946-2000-і рр. Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького

Історія мовою плаката (1941-1991 роки)

У статті висвітлюється історія розвитку, характер, структура та функції радянського плакату, його взаємозв’язок з історико-політичними та ідеологічними системами.

Ключові слова: плакат, музейне зібрання, хронологія, засіб агітації, події в країні.

 

В статье освещается история развития, характер, структура и функции советского плаката, его взаимосвязи с историко-политическими и идеологическими системами.

Ключевые слова: плакат, музейное собрание, хронология, средство агитации, события в стране.

 

The article highlights the history of the nature, structure and functions of the Soviet poster, its interdependence with historical and political and ideological systems.

Key words: poster, museum collection, timeline, product campaigns, events in the country.

До одного із наймасовіших видів образотворчого мистецтва належить плакатна графіка. Людству плакат відомий з давніх часів. Слово «плакат» – це російський варіант німецького «das Plakat» [1]. Радянський плакат з’явився у роки пролетарської революції. Він ніс масам партійні гасла, кликав на боротьбу за волю й справедливість. У роки революції та Громадянської війни плакат мав важливе значення, адже у ці важкі для країни дні виходило мало газет, тому дуже часто газету замінював плакат. Плакат був доступний широким масам, його образи були зрозумілі кожному, а короткий енергійний текст – гасло, що супроводжувало зображення, – запам’ятовувався й закликав до дії. Агітаційні плакати посилали на фронти Громадянської війни нарівні з патронами й снарядами, плакат боровся, він був зброєю.

У фондах Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького зберігається велика й різноманітна за хронологічною та тематичною спрямованістю колекція плакатів. У ній налічується більше 10 тисяч 300 екземплярів. Музейне зібрання плакатів хронологічно ділиться на розділи: реклама та афіші початку XX століття; плакати Громадянської війни й перших років Радянської держави; плакати 1930-1940 років; плакати періоду Великої Вітчизняної війни; плакати 1946-1985 років; плакати епохи перебудови 1986-1991 років; плакати часів незалежної України. Тематика плакатів різноманітна, і за цією ознакою вони розподілені на такі узагальнюючі розділи: політичний плакат; агітаційний плакат; інформаційний плакат; рекламний плакат; афіша. При цьому в кожному розділі, у свою чергу, передбачається власна внутрішня градація.

У даній статті було опрацьовано частину колекції плакатів із фондів музею за період з 1941 по 1991 роки. Завдання висвітлення історії розвитку радянського плакату ускладнюється їх кількістю, адже за період, що розглядається, з’явилося більше 400 тисяч плакатних творів. Науковцями та мистецтвознавцями досліджено лише окремі теми або часові періоди, та ще й з певного ідеологічного ракурсу. Таким чином, дослідження цього об’єкта є дуже важливим, особливо через політичне, культурно-історичне й мистецьке значення плакатів, що визначило головні цілі й основні проблеми даної наукової розвідки. Перед автором постала задача – на основі великого обсягу оригінальних матеріалів проаналізувати аспекти розвитку радянського плаката з другої половини XX століття до 1991 року, часів розпаду Радянської держави. У центрі уваги автора перебували питання про характер, структуру та функції радянського плакату, його взаємозв’язку з історико-політичними, ідеологічними системами.

Плакат у Радянському Союзі був центральним візуальним засобом агітації за комуністичне суспільство, державотворення та його становлення у якості сильної політичної й індустріальної світової держави. Активне поширення плакату обумовило його особливе значення у свідомості різних верств населення. Він слугував інструментом для зміни свідомості й поведінки, був важливим показником змін норм і цінностей, за яким можна реконструювати процеси в суспільстві в цілому та у мистецтві, зокрема. Плакат досяг піку політичної гостроти й високого художнього рівня у період Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.), коли на зміну символічним, нарочито спрощеним, прийшли плакати реалістичні, емоційні, що малювали зрозумілий, живий образ людини з яскравою психологічною характеристикою. У 1990-ті роки під час перебудови виник новий плакат – критичний до існуючої дійсності. Будучи складовою частиною радянської культури й мистецтва, плакат перебував у центрі перетину ідеологічних та політичних намірів, довгострокових культурно-історичних процесів.

У житті радянського суспільства плакат був одним із засобів ідеологічного впливу на маси. Керівництво країни через плакати прагнуло нав’язати суспільству «вірні» погляди. Протягом багатьох років свого існування плакат брав участь у всіх подіях країни: Жовтневої революції, Громадянської війни, індустріалізації народного господарства та колективізації сільського господарства, Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945 рр.) та перемоги в ній, ліквідації великих повоєнних руйнувань, відбудови та подальшого розвитку економіки, освоєння перелогових земель, росту життєвого рівня та культури народу, боротьби СРСР на міжнародній арені за мир та мирне існування держав.

Виданий тиражем плакат агітував, розповідав про історію народу та окремих особистостей, викривав негативні явища у житті суспільства. Радянські плакати відрізнялися оригінальністю і художніми прийомами, одні були суворими, інші – смішними й комічними. Багато з таких робіт увійшли в історію, тому що були зроблені з душею й дійсно несли в собі ідею тих часів [2].

З початком Вітчизняної війни Радянського Союзу (1941-1945 рр.) художники-плакатники оперативно відгукнулися на події перших днів. Вже до вечора 22 червня 1941 року П.М. Крилов, М.В. Купріянов, М.О. Соколов створили ескіз плакату «Беспощадно разгромим и уничтожим врага!» [3], а 24 червня 1941 року цей плакат з’явився на вулицях Москви й був надрукований у газеті «Правда». На плакаті багнет, який тримав воїн Червоної Армії, втикався прямо в голову «фюрера», що цілком відповідало кінцевій меті подій, що розгорталися. Духу часу відповідало й вдале сполучення у сюжеті плакату героїчного й сатиричного образів. Пізніше перший плакат Великої Вітчизняної війни неодноразово відтворювався у пресі. Через тиждень після початку війни з’явився один з найвідоміших плакатів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років: плакат роботи І.М. Тоідзе «Родина – мать зовет!» [4]. Він був виданий мільйонними тиражами на всіх мовах народів СРСР. Художник талановито представив романтичний узагальнений образ Вітчизни. Основна сила впливу цього плакату міститься у психологічному змісті самого образа – зображенні схвильованої простої жінки, її закличному жесті. У перші місяці війни сюжети героїчних плакатів були насичені сценами атак й єдиноборства радянського воїна з фашистом, причому основна увага, як правило, зверталася на передачу руху лютого устремління на ворога. Це роботи О.О. Кокорекіна «Бей фашистского гада!» [5], М.М. Жукова «Бей насмерть» [6]. Було знайдено вдалу емблематичну характеристику фашизму: ворог показаний у вигляді мерзенного гада у формі свастики, якого простромлює багнетом воїн Червоної Армії. Серед перших військових плакатів – роботи Н. Долгорукова «Врагу не будет пощады!», Р. Гершаника «Наше дело правое. Враг будет разбит!», Д.О. Шмарінова «Фашисты не пройдут!». Присутність багатьох фігур у композиції цих плакатів підкреслювало думку про всенародний характер опору ворогові. Нещастя першого періоду війни виразно передано у плакаті В.Б. Корецького «Воин Красной Армии – спаси!». У полум’ї пожарищ була зображена мати з дитиною на руках, у груди якої спрямований кривавий фашистський багнет [7]. Пристрастю боротьби був наповнений плакат О.О. Кокорекіна «За Родину!», на якому смертельно поранений матрос кидав у гущавину ворогів протитанкову гранату. У плакатах 1941 року художники використовували зіставлення сучасних воїнів і полководців минулого, сцени сучасного бою й умовних алегоричних зображень, що символізують Батьківщину. Це плакати Н. Долгорукова «Так було: Так буде!», В. Говоркова «Славна богатирями земля наша», О. Кокорекіна «Грудью на защиту Ленинграда», В. Сліщенка «На защиту города Ленина» [8], В. Корецького «Защитим родную Москву» [9]. Художники-плакатники не залишили без уваги й тему партизанського руху. До числа найбільш відомих плакатів відносяться: І. Рабічева «От народной мести не уйти врагу!», О. Кокорекіна «Разжигайте партизанскую войну в фашистском тылу!..», В.Б. Корецького й В. Гицевич «Партизаны! Бейте врага без пощады!», В.Б. Корецького «Наши силы неисчислимы» [10].

Радянська Армія зупинила, а потім відкинула ворога, і тоді В. Іванов у плакаті «Пьем воду родного Днепра, будем пить из Прута, Немана и Буга» створив прекрасний образ бійця, який зачерпнув каскою священну воду звільненого Дніпра [11]. Разом з переможними військами у звільнені міста входили плакати Д. Шмарінова «Красная Армия несет освобождение» [12], Л. Голованова «Дойдем до Берлина» [13], В. Дені «Красной Армии метла нечисть вымела дотла» [14], І. Тоідзе «Освободим Европу от цепей фашистского рабства!» [15]. А коли перемогою закінчилась Вітчизняна війна (1941-1945), Л. Голованов зобразив радянського воїна, героя-переможця, простого хлопця на тлі берлінського рейхстагу. Як гасло звучить переможний напис «Дошли!», що пише на стінах рейхстагу воїн Радянської Армії, зображений на плакаті.

Під час Великої Вітчизняної війни художники створили тисячі плакатів, що випускалися мільйонними тиражами. Почали виходити «Вікна ТАРС» – агітаційні політичні плакати, що випускалися Телеграфним агентством Радянського Союзу. Широку популярність отримали плакатні видання «Боевые эпизоды», «Герои и подвиги». У роки війни було відпрацьовано художній стиль радянського плакатного мистецтва. Наш плакат завжди був лаконічним і виразним. На аркуші плакату, звичайно, містилися одна-дві фігури, їхня дія підкреслювалася характерним рухом. Кращі плакати відрізнялися чіткістю силуету центральної групи; використанні кольори були яскравими й у своєму сполученні підсилювали виразність зображення. Художники навчилися уважно вдивлятися в обличчя людей, вивчати їхні характери та психологію – це зробило плакат ще більш активним і вражаючим. Прикладом можуть слугувати плакати: В. Іванова «Умножим нашу славу» [16], Кукриніксів «Превращение фрицев» [17], «Три года войны» [18], В. Сєрова «Наше дело правое, победа будет за нами» [19].

Плакати, що були присвячені воїнам-визволителям, їх поверненню до мирної праці, увічненню пам’яті загиблих героїв, були наповнені щирим переконливим почуттям. Тема пам’яті та подяки героям, які захистили країну від окупантів, проходила через усю історію радянського плакату: В. Вікторов «Праздник Победы. 30 лет», В. Механтьєв «Никто не забыт, ничто не забыто» [20].

Після переможного завершення війни художники-плакатники звертаються до теми відбудови народного господарства. Головною метою цього періоду було відображення повсякденної праці громадян СРСР, при цьому, треба було показати, що частиною загальної справи є праця кожного. Плакат стверджував велич творчої праці, відображав успіхи у галузях суспільного та культурного життя. Серед таких плакатів про працю можна виділити роботу І. Серебрянського «А ну-ка, взяли!…» [21].

У 1950-ті роки почався пошук нових художніх заходів для зображення головного героя плакату – людини-творця. Художники зовсім відмовилися від зображення устаткування й всю увагу сконцентрували на обличчі робітника, яке максимально було наближено до глядача. Прийом широкого плану, що був поширений у ці роки, допоміг чітко виділити характер людини, показати її енергію та захоплення працею. Бувало так, що плакати присвячувалися реально існуючим людям, передовикам виробництва. З’явилися плакати, що пропагували новаторський виробничий досвід передовиків промисловості та сільського господарства, при цьому було створено правдивий, життєвий образ новатора. До кращих плакатів на цю тему відносяться також плакати про наших земляків дніпропетровців: «Знатний кукурудзовод Марко Озерний», «Досвід роботи Героя Соціалістичної Праці комбайнера Григорія Байди».

Грандіозна програма розвитку народного господарства вимагала від агітації, у тому числі й від плаката, нових зусиль. Знову на цілинних станах, гігантських новобудовах з’явилися яскраві й темпераментні плакати, що спонукали народні маси до ентузіазму, закликали їх до виконання виробничих планів. Прикладом може бути використання плакатів під час збору урожаю. Багато зерна губилося під час збирання хліба: зі збиральних машин сипалося зерно, та й на полі залишалися колоски. Різні плакати було розклеєно повсюди, куди не кинеш погляд – обов’язково бачиш: «Збережемо!», «Не губи!», «Не залишай!». Цікаві на тему виконання виробничих планів плакати роботи Л.І. Бельського та В.М. Потапова «Нас зовет пятилетка» [22], О.М. Доброва «Ты выполнил свой план?» [23], В. Арсенкова «Это слово к тебе, товарищ!» [24].

Часто тематика радянського плакату формувалася згідно з рішеннями партійних з’їздів – трудові перемоги, комсомольська тема, освоєння космосу й боротьба за мир, інтернаціональна співдружність, ювілейні дати святкування Жовтня та Дня Перемоги, ленініана, пропаганда рішень з’їздів, святкування ювілеїв країни, комсомолу, радянської армії, революційних подій. На ці теми було створено велику кількість плакатів.

Цінність та значення плакатів, що були присвячені темі освоєння космічного простору, не тільки в їх актуальності, а й у характері образотворчого розкриття. Серед робіт, присвячених цій темі, фотоплакати, плакати з портретами льотчиків-космонавтів, творців космонавтики та багато інших: Є.В. Абезгус «Наш флаг среди звезд полощется» [25], М. Лукьянов «Планета есть колыбель разума, но нельзя вечно жить в колыбели» [26], В.М. Фекляєв «Слава первопроходцам космоса!» [27], «12 апреля – день космонавтики» [28], «Мы, первопроходцы космоса» [29], Л.С. Тарасова «Мы покоряем пространство и время» [30], В.В. Денисов «Космонавт Г.Т. Береговой» [31], В.П. Вікторов «День космонавтики СССР. 1961» [32].

Будівництво територіально-промислових комплексів по всій країні отримало назву комсомольських будівництв. І разом з робітниками на великі будівництва першими приходять плакати з закликом взяти участь у цих будівництвах: М. Комінарець «Планы родной партии выполним» [33], «Радуюсь я – это мой труд вливается в труд моей республики» [34], Л.С. Тарасова «Мой труд – моя высота» [35], М. Байраков «Пусковые объекты – в строй!» [36], А.Б. Якушин «Мы строим БАМ – БАМ строит нас», «Бам – работа настоящая».

Через всю історію розвитку радянського політичного плакату проходить тема боротьби за мир, дружбу між різними народами. У багатьох плакатах художники відобразили дружбу народів Радянського Союзу та країн народної демократії, інтернаціональну солідарність трудящих: Л.Ф. Голованов «Народам земли – война не нужна» [37], В.С. Іванов «Не надо войны» [38], М.А. Гетьман «Миру – мир» [39], М.П. Чарухин «Пусть всегда будет солнце» [40], М.І. Терещенко «Да здравствует мир!» [41], М.Н. Хазановський «Нет – войне!» (Арх. – 23409) [42], С.Б. Раєв «Берегите мир» [43], В. Вікторов «Пусть вечно реют флаги дружбы как символ мира и труда» [44], А.Б. Якушин «Люди, будем хранить мир» [45].

Зараз у сучасних умовах важко об’єктивно оцінити радянський плакат, оскільки він завжди був знаряддям держави й виконував її завдання. У той же час, це один із яскравих та характерних пам’яток епохи, що відійшла. Плакати в Радянському Союзі можна назвати явищем, і при цьому, явищем фундаментальним. Сьогодні інтерес до плаката повертається. Плакати минулих часів стають бібліографічною рідкістю, антикварною графікою й предметами колекціонування. Їх шукають, збирають, включають у бази даних, проявляючи турботу про збереження культурних цінностей колишнього СРСР. Про це свідчить й чудова колекція плакатів, що зберігається у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького.

 

Бібліографічні посилання

1. Демосфенова Г., Нурок А., Шантыко Н. Советский политический плакат. – М., 1962. – С. 19.
2. Бабурина Н.И. Русский плакат. – Л., 1988. – С.18, 23
3. Советский политический плакат. Выпуск 2. – Ленинград: Аврора,
4. Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького (далі – ДНІМ). – Арх. 29258-1.
5. ДНІМ. – Арх. 29258-2.
6. ДНІМ. – Арх. 29258-7.
7. ДНІМ. – Арх. 29258-5.
8. ДНІМ. – Арх. 9131-27.
9. ДНІМ. – Арх. 29258-9.
10. ДНІМ. – Арх. 29258-14.
11. ДНІМ. – Арх. 28258-13.
12. ДНІМ. – Арх. 48853-17.
13. ДНІМ. – Арх. 10210.
14. ДНІМ. – Арх. 28258-22.
15. ДНІМ. – Арх. 28258-23.
16. ДНІМ. – Арх. 28258-21.
17. ДНІМ. – Арх. 28258-10.
18. ДНІМ. – Арх. 28258-11.
19. ДНІМ. – Арх. 28258-9.
20. ДНІМ. – Арх. 28258-12.
21. ДНІМ. – Арх. 28258-20.
22. ДНІМ. – Арх. 28258-15.
23. ДНІМ. – Арх. 39281.
24. ДНІМ – Арх. 4508.
25. ДНІМ. – Арх. 34116.
26. ДНІМ. – Арх. 9130-30.
27. ДНІМ. – Арх. 33008.
28. ДНІМ. – Арх. 33009.
29. ДНІМ. – Арх. 47450.
30. ДНІМ. – Арх. 47453.
31. ДНІМ. – Арх. 45476.
32. ДНІМ. – Арх. 46532.
33. ДНІМ. – Арх. 33012.
34. ДНІМ. – Арх. 36975.
35. ДНІМ. – Арх. 38083.
36. ДНІМ. – Арх. 39280.
37. ДНІМ. – Арх. 39279.
38. ДНІМ. – Арх. 311-1.
39. ДНІМ. – Арх. 5481.
40. ДНІМ. – Арх. 911482.
41. ДНІМ. – Арх. 5129.
42. ДНІМ. – Арх. 27852.
43. ДНІМ. – Арх. 23409.
44. ДНІМ. – Арх. 14332.
45. ДНІМ. – Арх. 5097.
46. ДНІМ. – Арх. 9131-32.