УДК 006.995 (086.6)
Дудко Д.М.
Музейний зберігач Національного літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди
Годинник Григорія Сковороди
У музеї Г.С. Сковороди в Сковородинівці зберігається англійський срібний годинник XVIII ст., належність якого філософу підтверджується дарчим написом.
Ключові слова: Г.С. Сковорода, Сковородинівка, музей, меморіальні речі.
В музее Г.С. Сковороды в Сковородиновке хранятся английские серебряные часы XVIII в., принадлежность которых философу подтверждается дарственной надписью.
Ключевые слова: Г.С. Сковорода, Сковородиновка, музей, мемориальные вещи.
H.S. Skovoroda museum in Skovorodynivka has an English silver clock of XVIII century. Its connection with the philosopher is tested with gift inscription.
Key words: H.S. Skovoroda, Skovorodynivka, museum, memorial things.
У Національному літературно-меморіальному музеї Г.С. Сковороди в с. Сковородинівка зберігається англійський срібний годинник XVIII ст., переданий 1972 р. Чернігівським історичним музеєм. Згідно з обліковою карткою останнього годинник належав Г.С. Сковороді. Інша облікова документація на годинник загинула в роки Великої Вітчизняної війни. У друкованих каталогах дореволюційного музею Тарнавського він не згадується. Отже, годинник потрапив до чернігівського музею десь між революцією і війною.
Наприкінці 1980-х співробітники музею відкрили кришку годинника і виявили три написи: на внутрішньому боці зовнішньої кришки – «П.Н. Евсевскаго», на внутрішньому боці внутрішньої кришки – «Евсевскихъ» і «Отъ Григорія Варъ Савы Сковороды чрезъ Стефан (а) Гречину». Перші два написи зроблені акуратним почерком, останній – дуже нерівним, тремтячим, мало схожим на почерк Сковороди.
Фахівці з Політехнічного музею вважають, що годинник був виготовлений у 1793-1794 рр. Отже, філософ, який помер 29 жовтня ст. ст. 1794 р., дійсно міг ним користатись. Євсевські, як пояснив нам годинникар і колекціонер з Харкова В.В. Сєдих, – власники російської фірми, що складала годинники з виготовлених в Англії деталей (в даному разі – фірми «Barwingsten», Лондон) [3].
«Вар Сава (Варсава)» – давньоєврейське «син Сави». Так Сковорода, знавець мови Старого Завіту, передавав своє по батькові. Степан (Григорій) Гречина (Гречка) – священик з Переяслава, друг Сковороди, який викладав разом з ним у Переяславському колегіумі. Про це згадують Т.Г. Шевченко у повісті «Близнецы» та відомі сковородинознавці Г.П. Данилевський і П.М. Попов [1, c. 22; 5; 8, c. 153]. За Шевченком, він помер між 1812 і 1815 рр. [8, c. 155-156].
У своїх творах просвітитель нерідко сподобляє світ або суспільство годинниковому механізму, зокрема, механізму лондонського годинника: «Время – римски tempus, оно значит не только движеніе в небесных кругах, но и мЂру движенія, называемую у древних греков ‛ρυθμός. Сіе слово значит то же, что такт; и сіе греческое ж от слова (τάσσω – располагаю) происходит. Да и у нынЂшних музыкантов мЂра в движеніи пЂнія именуется темпо. Итак, темпо в движеніи планет, часовых машин и музыкальнаго пЂнія есть то же, что в красках рисунок. Теперь видно, что значит ‛ρυθμός и tempus» [6, c. 121-122];
«Сія-то блаженнЂйшая натура, или дух, весь мір, будто машинистова хитрость часовую на башнЂ машину, в движеніи содержит и, по примЂру попечительнаго отца, сам бытіем есть всякому созданію» [6, c. 146];
«А если уже она [натура. – Д.Д.] вселилась в сердечныя человЂческія склонности, в то время точно есть то же самое, что в движеніи часовой машины темпо (tempo), то есть правильность и вЂрность» [6, c. 147-148];
«Мысль движет грязь твоего языка, и она-то говорит оным, но не грязь – так, как молоток часы на башнЂ бьет: выходит из нутра часовыя машины побудительная сила, коею нечувственный движется молоток» [6, c. 199];
«Скажи, пожалуй, естли бы житель из городов, населенных в ЛунЂ, к нам на наш шар земной пришол, не удивился бы нашей премудрости, видя, что небесныя знаки толь искусно понимаем, и в то время внЂ себЂ стал бы наш лунатик, когда б узнал, что мы в экономіи крощечнаго мира нашего, как в маленких лондонских часах, слЂпіи [несмыслы] и совершенія трудны ничего не примЂчаем и не радим о удивителнЂйшей всЂх систем системЂ нашего тЂлышка» [6, c. 337], «Невидная пружина в соста†движет всю часовую машину» [7, c. 13].
Залишається, нажаль, невідомим: заповів філософ годинника своєму другові Гречині чи передав через нього комусь третьому? Хто виконав напис? Де і в кого знаходився годинник більше ста років? Зрозуміло одне: були люди, які зберегли цю річ для нащадків, як пам’ять про народного мудреця.
У музеях зберігається небагато меморіальних речей Г.С. Сковороди. У нашому музеї є ще скрипка, на якій він, за переказом, грав [2], та скриня поміщиків Ковалівських, якою поет користувався. У меморіальному музеї мислителя в Переяславі-Хмельницькому – диван з маєтку в Кавраї, на якому він лежав, скрипка та кобза, на яких грав, псалтир, читаний ним запорожцям [5, c. 130-131]. Зв’язок всіх цих предметів зі Сковородою обґрунтовується лише усною родинною традицією власників та датуванням самих речей XVII – XVIII ст. Описаний годинник, таким чином, є єдиним предметом, приналежність якого мислителю підтверджується також дарчим написом на ньому.
Сковорода вів простий і бідний спосіб життя, не прагнув розкоші і обходився мінімумом речей. Не цурався він, однак, і життєвих зручностей. Наочним свідченням цього є його годинник з музею в Сковородинівці.
Бібліографічні посилання
- Данилевский Г.П. Украинская старина. – Х.: САГА, 2010.
- Дудко Д.М. Загадка скрипки Сковороди // Вечірній Харків. – 02.08.1989.
- Дудко Д.М. Годинник Григорія Сковороди // Слобідський край. – Харків. – 19.04.1991; Красное знамя. – Харків. – 26.04.1991
- Махінчук М. Переяславський скарб Михайла Сікорського. – К.: Криниця, 2005.
- Попов П.М. Шевченко і Сковорода // Наукові записки Київського університету. – 1939. – Т. 4. – Вип. 1.
- Сковорода Г. Повне зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 1.
- Сковорода Г. Повне зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1973. – Т. 2.
- Шевченко Т.Г. Близнецы // Шевченко Т.Г. Повести. – К.: Веселка, 1984.
