Співці української старовини

Співці української старовини (картини художників І. Рєпіна, С. Васильківського, М. Самокиша та О. Сластьона з колекції Харківського художнього музею).
Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького.
До експозиції виставки “Співці української старовини” із зібрання Харківського художнього музею увійшли твори художників, які у своїй творчості так чи інакше торкалися теми української старовини, співпадаючи в часі з періодом українського національного відродження, що почалося на рубежі ХІХ – ХХ століть. Витоки його – 1880– 90-х, коли вже з’являється низка робіт на українську тематику – славнозвісні “Запорожці” І.Ю.Рєпіна, графічні ілюстрації до “Гайдамаків” О.Сластьона, український пейзаж, зображення національної архітектури наповнюються новим змістом і ідейним навантаженням. Творцями української старовини назвуть згодом С. Васильківського, М.Самокиша та Д.Яворницького після виходу в світ альбому “Українська старовина”. Цих видатних творців об’єднували і творчі, і людські взаємини: дружба і неоціненна допомога Д.Яворницького у створенні “Запорожців” І.Ю.Рєпіна, їх листування, яке тривало до самої смерті великого художника – останній прижиттєвий лист І.Ю.Рєпіна адресовано Дмитрові Івановичу.
Виявляючи великий інтерес до питань образотворчого мистецтва, Д.І. Яворницький заохочував багатьох художників до відтворення героїчних сторінок Запорозької Січі. Його впливу зазнали Сергій Васильківський, Микола Самокиш, Опанас Сластьон, не кажучи вже про Рєпіна. 1885 р. в статті про Васильківського Д.І. Яворницький радив молодому початкуючому художникові: «Благородный сын Украйны, трудись, и благодарная мать воздаст тебе сторицею! Благодарнее родных сюжетов не можетбыть в науке и искусстве. Но перенесись от настоящего в далекое прошлое твоей родины, и ты найдешь там и вдохновение, и богатейший материал для твоей художественной кисти».Згодом художник написав такі картини, як «Запорожець на розвідці», «Козаки в степу», «Похід козаків» та ін.
Ідея національного Відродження, художньо-архітектурного зокрема, піонером якого був Харків, знайшла яскраве втілення у творах С.І.Васильківського, його організаційного та бійцівського таланту, що сприяв появі у місті найбільшої в Україні кількості споруд українського стилю та виставок, присвячених українській старовині, сакральній архітектурі, національному пейзажеві.
Заради цієї подвижницької роботи Васильківський ладен був кинути Санкт-Петербург і переїхати до Харкова, щоб працювати разом з М.Самокишем, у Полтаві та Миргороді працював “застрільник” дискусії про український стиль О.Сластьон. Деякий час Опанас Сластьон навіть працював в Катеринославському історико-краєзнавчому музеї під керівництвом Д.І. Яворницького, а потім створив краєзнавчий музей в Миргороді.
Миколі Самокишу також довелося працювати з Дмитром Яворницьким ? він створював батальні сюжети на замовлення Дніпропетровського історичного музею: «Бунт на Січі», «Штурм турецької галери козацькими чайками», «Козаки одбивають у кримців ясир». В жовтні 1930 р. Микола Семенович Самокиш був в гостях у Д.І. Яворницького в його садибі.
Зараз є символічним те, що виставка картин «Співців української старовини» експонується в будинку-музеї Д.І. Яворницького, бо Дмитра Івановича та цих чотирьох художників поєднували спільна праця на ниві української культури та щира дружба.

Виставка експонується з 6 травня до 30 червня у виставковій залі меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького
Музей працює: вівторок, середа, субота, неділя з 10 до 16 години.
Адреса: 49027, Дніпропетровськ, Площа Шевченка, 5 (навпроти входу в парк ім. Т. Шевченка). Тел. 47-27-61, 47-27-33.