До 160-річчя заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.Яворницького. Виставка “Китайгоро козацький” (нові археологічні знахідки – пам’ятки з історії козацтва, розкопані експедицією Дніпропетровського історичного музею в с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області у 2005-2009 рр.) 10.09.09 – 01.11.09.
Виставка “Китайгород козацький” відкриває цілий ряд заходів приурочених до святкування 160-річчя нашого музею.
На території Дніпропетровщини знаходяться сотні нерухомих пам’яток історії українського козацтва. Це місцевість, де чубате лицарство еволюціонувало, створило своє державне об’єднання. На прикладі історії лише одного села Китайгород (сотенне містечко Полтавського полку) можна глибше пізнати яскраву козацьку епоху.
Китайгородський культовий комплекс, який внесено до Державного реєстру національного культурного надбання, складається з двох козацьких церков: Миколаївської, Успенської та дзвіниці Св. Варвари, збудованих відповідно у 1751, 1754 і 1756 роках. Тому не дивно, що це село привернуло увагу ”істориків, озброєних лопатою” з Дніпропетровського історичного музею. Основу музейної колекції, починаючи з часів заснування (1849 р.), складали археологічні знахідки.
Саме предмети із археологічних розкопок та розвідок дають змогу наживо відчути подих давнини, безпосередньо доторкнутися до історії. За допомогою цих мовчазних свідків діянь наших предків надходить розуміння багатьох аспектів матеріальної та духовної культури мешканців українських земель. Отриманий під час розкопок матеріал дозволяє розширити погляд на повсякденне життя та заняття населення сотенного містечка Китайгород у ХVІІ-ХVІІІ ст.
Не дивлячись на відносно невеликі розміри дослідженої поверхні (226 м2), знайдена досить різноманітна колекція речового матеріалу: гончарний посуд та кахлі, віконниці, зброя, прикраси. Повністю досліджено 3 господарчі споруди. Значний інтерес викликають знайдені на розкопі сюжетні кахлі. Відновлене з кількох уламків зображення виглядає наступним чином: вояк на коні у капелюсі з загнутими крисами однією рукою тримає повід коня, а другою оголену шаблю.
Майстерність вироблення кахлі дозволяє розібрати навіть такі деталі, як бородате підборіддя вершника та дол на шаблі. Чітко окреслена грива, збруя та сідло коня.
На його крупі видно зірку і місяць – досить поширені у козацькому середовищі символи. Під конем на кахлі зображений у русі звір, скоріше за все, із сімейства котячих (леопард?). У нього висолоплений язик та хвіст, який закінчується трьома шипами.
На іншій кахлі теж відтворений вершник на коні, але вже зі списом. Оточуючий орнамент складається з пальметкоподібних рослин та зубчастих ліній. Цікаво, що кахлі з подібним мотивом були знайдені у полкових містах та гетьманських столицях (Чернігові, Суботові, Києві).
Здається, нібито все відбувалося зовсім недавно, але замислимося, чи багато ми знаємо про овіяну легендами козацьку добу?
Відвідування виставки – це унікальна нагода долучитись до власних коренів, пізнати себе.
Окрасою колекції є золота сарматська сережка (вага – 3,7 г), з якої козаки для своїх потреб зробили булавку. Вона являє собою стилізованого лева з головкою, деформованою раніше моменту виявлення, і ніжкою з кількома плавними вигинами.
Автор виставки: Олександр Старік, старший науковий співробітник ДІМ, канд. іст. наук
Адреса: пр. К. Маркса, 16 (Дніпропетровський історичний музей)
Тел. для довідок: (0562) 46-34-22
Часи роботи музею: з 10:00 до 16:00 (вихідний – понеділок);
Вартість квитків: 4 грн. для дітей; 8 грн. для дорослих
