Новий рік – свято, що відзначається багатьма народами відповідно до прийнятого календаря, який настає в момент переходу з останнього дня року в перший день наступного року. Початок року з 1 січня було встановлено римським правителем Юлієм Цезарем в 46 році до н. е.. Римляни присвятили цей день Янусу – богу входів і виходів, дверей і всіх початків. Місяць Січень отримав свою назву на честь бога Януса, якого зображували з двома обличчями: одне дивилося вперед, а інша – назад.
Більшість країн Світу відзначає Новий рік 1 січня, в перший день року за григоріанським календарем. Треба відзначити, що саме ця дата покладена в основу складання багатьоьох гороскопів на сьогоднішній день.
В наші дні Новий рік – одне з найулюбленіших свят не тільки дітей, а й дорослих. Головним атрибутом цього свята є прикрашена яскравими іграшками ялинка. І хоча ялинкові прикраси тішать нас всього 2-3 тижні на рік, але вони багато що можуть розповісти з історії свята. Пропонуємо здійснити невелику подорож в минуле. Ви познайомитеся з прикрасами, святковими листівками ХХ ст. А також дізнаєтеся про те, коли і навіщо люди стали прикрашати дерева, про перші смачні ялинкові прикраси, про перші святкові листівки.
Ялинкові прикраси
Ялинкові прикраси – кулі або фігурки тварин, людини, предметів побуту, якими прикрашають новорічну ялинку. Крім іграшок, ялинка прикрашається солодощами, фруктами і горіхами.
За деякими даними, перші ялинкові іграшки (скляні кулі) з’явилися в Саксонії в XVI столітті. За іншими джерелами, перший скляні ялинкові кулі були зроблені в 1848 році в містечку Лауша в Тюрінгії, потім їх почали видувати в Саксонії в середині XIX століття. Пізніше з’явилися складні фігурки, птахи, виноградні грона.
На Русі перші ялинкові іграшки робили з ганчір’я, соломи, кольорових стрічок, а вже пізніше з паперу та фольги. Цим виробництвом займалися спеціальні картонажні майстерні. Скляні прикраси з’явилися пізніше.
Перше в Росії спеціалізоване скляне ялинкове виробництво відкрили під Клином, у маєтку князя Меншикова, на початку XIX століття. Зараз в Високовському недалеко від міста Клин знаходиться одне з найбільших підприємств з виготовлення ялинкових прикрас – ВАТ “Ялинка”.
Після 1917 року різдвяні ялинки були більшовиками заборонені, але вже в 30-х роках традицію наряджати ялинку реабілітували. Перші радянські прикраси для ялинок випустив завод з виробництва електричних ламп. Спеціальні виробництва з’явилися пізніше, спочатку в спеціалізованих цехах діючих скляних виробництв, а потім і на підприємствах.
Новорічні листівки
Відомо, що аналоги сучасних вітальних листівок китайці використовували понад тисячу років тому. Але спочатку на них вказувалося лише ім’я людини, який завдав візит до господаря дому, але не застали останнього на місці.
Спочатку виникли написи, що супроводжують новорічні подарунки, а потім – і власне привітання. Цікаві побажання, які супроводжували ці подарунки. Найчастіше бажали щастя, здоров’я, довголіття та благополуччя.
Вважається, що звичай обмінюватися до Нового року вітальними листівками виник в Англії. Першим відправив новорічне поздоровлення поштою англієць
Генрі Коул, вітаючи своїх друзів з наступаючим 1843 роком. Пізніше саме він звернувся до свого друга Джона Герслі з проханням намалювати новорічну листівку. З цього ескізу в Лондоні була надрукована перша партія, що складається з тисячі примірників новорічних листівок.
Прообразом вітчизняних вітальних листівок можна вважати популярні серед російського народу лубочні картинки. Як правило, на лубку зображувалося щасливе сімейство з головним новорічним подарунком – тугим мішечком з грошима.
Відходячи від зображення лубка, художники стали малювати «художні» листівки з традиційними російськими новорічними пейзажами – засніженими ялиновими лісами та зображенням церков: у російській народній свідомості Новий рік був нерозривно пов’язаний з Різдвом, а значить – з красивими урочистими службами та обрядами.
У Російській імперії велика увага приділялася стилю листівки – приватні були виконані з тиском, золотом або блискучою крихтою. А ділові вітальні листівки виконувалися в більш строгому і простому стилі.
Після революції скінчилося світське життя новорічної листівки – вона стала символом політичного ладу. Будь-які нагадування про Різдво заборонялися – під страхом кримінального переслідування з будинків зникали новорічні ялинки, не було новорічних листівок, а при поновленні новорічної традиції майже на всіх листівках малювалися кремлівські зірки. Цим підкреслювалося, що настання Нового року приходить не з дзвоном церковного дзвону, а під бій кремлівських курантів.
Але особливу агітаційну роль новорічна вітальна листівка зіграла під час Великої Вітчизняної війни, коли вона і повернулася після кількох десятиліть заборон. Це були не прості новорічні листівки зі звичним побажанням щастя. “Новорічний привіт героїчним захисникам Батьківщини!” – Таким було новорічне поздоровлення. А в якості зображення на листівках були поміщені портрети героїв, з яких слід було брати приклад: Чапаєв, Щорс і Котовський.
Листівки післявоєнних років здаються нам сьогодні домашніми, теплими і затишними, які оспівують мирне життя, повернення до сімейних свят, чистої скатертини і дзвінких келихах, до чистих рум’яних дітей, що займаються зимовими видами спорту. Після військових позбавлень новорічні листівки увійшли в життя незвичною красою. Однак, що б не було зображено на новорічній листівці, у людини, яка узяла її до рук, народжується відчуття свята, дитинства та чуда.
Ця виставка ніколи б не відбулася, якби не допомога наших відвідувачів, які передавали в музей ялинкові
іграшки свого дитинства. Ми дуже вдячні нашим дарувальникам! Сподіваємося, що й надалі новорічна колекція музею буде поповнюватися завдяки щирим бажанням наших гостей.
Адреса: пр. К.Маркса, 16
Тел. для довідок: (0562) 46-34-26
Час роботи виставки: з 10:00 до 16:00 (вихідний: понеділок)
Вартість квитків: 4 грн.для дітей, школярів; 8 грн. для дорослих
