Міні-вставка до 130-річчя народження полковника Євгена Коновальця

В залі №5 історичного музею працює міні-вставка до 130-річчя народження полковника Євгена Коновальця, засновника ОУН і першого голови Проводу ОУН, активного учасника національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. У 2015 р. провулок у м. Дніпро, що носив ім’я голови Петроградської Надзвичайної комісії (ЧК) Мойсея Урицького перейменовано на честь полковника Армії УНР Євгена Коновальця. З 2016 р. Верховна Рада ухвалила поставнову про відзначення на державному рівні 125-річчя від дня його народження. 3 лютого 2021[р. на сайті Офіційного інтернет-представництва Президента України з’явилася петиція про присвоєння звання “Героя України” Є.Коновальцю. 9 червня 2021 року Національний банк України вводить в обіг пам’ятні монети «Євген Коновалець».

На міні-виставці представлено копії світлини хати родини Коновальців в селі Зашків Львівського повіту (тепер Львівська обл.), де він народився і тепер діє музей Є. Коновальця.

З газети «Прапор нації» Січесласької міської організації ВО «Свобода» дізнаємося про його участь у визвольних змаганнях 1917-1921 рр. Спочатку він діє як організатор, а з січня 1918 р. як командир Галицько-Буковинського куреня (потім – Січових стрільців), який разом з іншими частинами розгромили січневе більшовицьке повстання, звільняли місто Київ 1-2 березня від більшовиків. За дозволом гетьмана П.Скоропадського сформував окремий загін Січових стрільців у Білій Церкві, який підтримав Директорію УНР у повстанні проти гетьманського режиму. В 1919 р. командував дивізією, копусом Січових стрільців. Був противником Другого Зимового походу (Листопадовий рейд 1921 р.), який став трагічною сторінкою історії та останньою спробою збройним шляхом відстояти незалежність України. На світлинах: Є.Коновалець зі старшинами Січових стрільців, 1919 р.; автопанцерники «Отаман Коновалець», «Отаман Мельник» автопанцерного дивізіону Січових стрільців; стрілецька рада копусу Січових стрільців у Празі, липень 1920 р., де було започатковано Українську військову організацію (УВО), яку потім він очолив. (Світлини з книги В.Кучабського «Корус Січових стрільців: воєнно-історичний нарис», Чікаго, 1959 р.).

На міні-виставці, зокрема, преставлена газета «Нація і держава» Конгресу українських націоналістів за 2008 р., де у статті «До витоків створення ОУН» вміщена світлина учасників Першого конгресу українських націоналістів. 28 січня – 3 лютого 1929 р. у Відні під час Першого великого збору ОУН Є.Коновалець обраний головою її Проводу.

Протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на Є.Коновальця, їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. 23 травня 1938 р. Є.Коновалець убитий Павлом Судоплатовим (пізніше – керівник розвідувально-диверсійного управління НКВД СРСР, генерал КГБ) у Роттердамі в результаті спецоперації. Судоплатов передав в кафе готелю «Атланта» вибухівку, замасковану під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута в горизонтальне положення, вона вибухнула.

На виставці ви можете побачити також повідомлення Проводу ОУН про смерть провідника, світлини жалобних заходів Української Стрілецької Громади в Буенос-Айресі (Аргентина) та Української Далекосхідної Січі та Управи Українського національного комітету у Харбіні (Манджурія) в книзі «Євген Коновалець та його доба», видання Фундації ім. Є.Коновальця, Мюнхен, 1974 р.

Похований Є. Коновалець на кладовищі Кросвік у Роттердамі. У с. Зашків, м. Жовква та с. Старі Кути (на Івано-Франківщині) йому вставновлено пам´ятники, у Києві, Львові, Івано-Франківську – меморіальні дошки.

Цитати Є.Коновальця:

  • У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у Націю.
  • У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору: або бути творцями, або жертвами історії.
  • Як довго не буде самостійної Української Держави, так довго не буде порядку в Європі, всі союзи будуть нереальними.
  • Говорити треба …до тих, що хочуть чогось навчитися, хочуть набути знання, а не до тих, які вважають, що вони вже знання мають і можуть давати іншим лекції.
  • Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.