“Духовний лідер нації та відгомін його ідей на Придніпров’ї” (до 155-річчя з дня народження М.С. Грушевського та 30-річчя Незалежності України)

В науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита чергова книжкова виставка. Вона присвячена 155-річчю з дня народження М.С. Грушевського та 30-річчю Акту проголошення Незалежності України 1991 р. Виставка є частиною низки заходів історичного музею до вікопомного ювілею незалежної України.

Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – видатний український історик та провідний діяч національно-культурного й державного відродження України першої третини XX ст. Голова Української Центральної Ради (1917-1918 рр.). Перший Президент України (1918 р.). Михайло Грушевський – автор найбільш фундаментального дослідження з історії України від найдавніших часів до другої половини XVII ст. «Історія України – Руси», фундаментальної 5-ти томної «Історії української літератури» та близько 2000 інших друкованих праць. Голова Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка (1897-1913 рр.). Академік Всеукраїнської Академії наук (1923) і Академії наук СРСР (1929).

Як історик та історіограф, М.С. Грушевський формувався під впливом наукових праць М. Максимовича, М. Костомарова, М. Драгоманова, які ідентифікували з так званою народницькою школою. Він перший створив власну наукову школу істориків України (І. Крипякевич, В. Герасимчук, С. Томашівський, І. Джиджора, М. Кордуба, І. Кревецький, Ом. Терлецький та ін.), яка виконувала науково-дослідницькі та освітні функції.

М.С. Грушевський був ідеологом конституційного парламентаризму й автономного існування України. Він, зрештою, проголосив незалежність УНР, затвердив Тризуб як герб та очолював групу з розробки проекту Конституції. Михайло Грушевський, зокрема, був одним із авторів ідеї про Великий Державний Герб, в якому були б органічно синтезовані геральдичні символи різних українських історичних земель. Затвердження Верховною Радою України 24 серпня 2021 р. законопроекту про Великий Державний Герб України, також є підтвердженням виняткової прозорливості Михайла Грушевського та свідченням реалізації державницьких ідей початку XX століття.

Книжкова виставка в науковій бібліотеці ДНІМ має на меті, з одного боку, актуалізувати пам’ять про великого українського історика, з другого боку – представити раритетні прижиттєві видання авторства М.С. Грушевського та видані під його редакцією. Ці видання відклалися в бібліотеці тодішнього Музею Поля, згодом історико-археологічного музею, а нині – національного історичного музею імені Д.І. Яворницького.

На виставці репрезентовані видання початку XX ст., прижиттєві часописи, наукові збірники, перекладна література.

Звертає на себе увагу «Науковий Збірник, присвячений професорови Михайлови Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його 10-літньої наукової праці в Галичині (1894-1904)» виданий у Львові, у друкарні НТШ, 1906 року.

Також на виставці представлені декілька наукових збірників 1920-х років, які репрезентують титанічну системну працю М.С. Грушевського у Всеукраїнській Академії наук. Це, зокрема, «Науковий збірник за рік 1929. Том XXXII. Записки історичної секції Всеукраїнської Академії наук. Під редакцією голови секції академіка Михайла Грушевського», виданий у Києві 1929 року, а також «Україна. Науковий двомісячник українознавства. Орган історичної секції Академії, під загальною редакцією М.С. Грушевського, книга 1-2», виданий у Києві 1925 року. М.С. Грушевський чи не найбільше зробив для розвитку українського руху та для об’єднання національних сил українства у Галичині та Наддніпрянській Україні.

Демонструються на виставці й декілька екземплярів такого авторитетного видання, як «Літературно-науковий вістник», який видавався Науковим Товариством імені Т.Г. Шевченка, з ініціативи Михайла Грушевського. Зокрема, це том LXVIII за 1917 рік та том LXX за 1918 рік. У редакційній колегії видання на різних етапах брали участь такі видатні діячі українського руху, як Михайло Грушевський, Іван Франко, Дмитро Донцов тощо.

Однією з «родзинок» виставки є унікальна малоформатна книга – видання Густава Флобера «Іродіада», в перекладі М.С. Грушевського, видана у Львові, в друкарні НТШ, 1902 року. На цій невеликій книжечці є екслібрис «Українська книгарня «Слово», Катеринослав». Ця книгарня була одним із центрів українського національного руху в місті на Дніпрі на початку XX ст. І ця книжечка, яка потрапила зі Львова до Катеринослава, є маленьким, але важливим свідком трансляції ідеї українського відродження та становлення українського руху на Придніпров’ї.

Нарешті, на виставці можна побачити й випуски археографічного видання «Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького». Це, зокрема, випуски 1-1 та 4-й, де міститься листування між М. С. Грушевським та Д.І. Яворницьким. Тексти декількох листів містять важливі уточнення до наукового життя обох істориків. У фондах ДНІМ збереглися цінні артефакти – листи, які ілюструють важливі аспекти творчих стосунків двох величин української історичної науки кінця XIX – першої третини XX століть. Об’єднані єдиним почуттям любові до української історії і завзятою дослідницькою працею, два видатні історики підтримували плідний науковий контакт. Д.І. Яворницький став основною постаттю не тільки історичної науки на колишній території Запорозьких Вольностей, а й духовним лідером українського національного відродження в краї.

Тематичний ряд «грушевськіани» продовжують перевидання основних праць М.С. Грушевського, здійснені протягом 1990-2000-х років. Також слід відмітити археографічні видання, зокрема, «М.С. Грушевський і ACADEMIA: ідея, змагання, діяльність / П.С. Сохань, В.І. Ульяновський, С.М. Кіржаєв» (Київ, 1993) та покажчик «Епістолярна спадщина Михайла Грушевського (покажчик фонду № 1235 у ЦДІА України у м. Києві) / упорядник І. Гирич» (Київ, 1996).

Михайло Грушевський, без перебільшення, титан української історичної думки та українського національного руху, який чи не найбільше спричинився до перетворення Галицької України на «Український П’ємонт». Культурні та ідейні промені цього напрямку досягли тодішнього Катеринослава, та дали міцні всходи, перетворивши місто на Дніпрі за досить короткий проміжок часу на важливий центр українського руху. Свідоцтвом цього є й книжкові раритеті, які свого часу зібрав «Козацький батько» Дмитро Яворницький, які згодом поповнили книжкову скарбницю історичного музею.

Книжкова виставка працює до кінця вересня 2021 р. в приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.

І.М. Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ,
М.Е. Кавун, зав. відділом ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»