У науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького відкрита перша в 2022 році книжкова виставка. Вона присвячена 90-річчю з дня утворення Дніпропетровської області.
27 лютого 1932 р., спеціальною постановою Президії ЦВК СРСР (Центральний Виконавчий Комітет – тоді найвищий орган влади) було затверджено попереднє рішення ВУЦВК УСРР (найвищий орган влади підрадянської України) від 9 лютого 1932 р. про утворення на території України 5-ти областей – Київська, Харківська, Вінницька, Дніпропетровська та Одеська.
Дніпропетровська область складалася на той час з 4 міст та 50 районів. Територія області складала 73149,4 км. Населення – 4 032 200 осіб.
Дніпропетровщина як адміністративно-територіальне утворення формувалася два десятиліття – їй передувала Катеринославська губернія (яка існувала з 1802 р.), а згодом Дніпропетровська округа (з 1925 р.) та декілька інших округ.
Сформована в 1932 р. область мала інші географічно-територіальні обшири. Територія (первісна) нашої області включала сучасну Дніпропетровську, Запорізьку області, східну частину Кіровоградської (з м. Олександрія) та східну частину Херсонської обл. (з м. Генічеськ). З 1939 р. Дніпропетровська область отримала в цілому сучасні територіальні обшири.
На книжковій виставці представлений широкий калейдоскоп видань, присвячених історії Дніпропетровської області, а також районів, міст і сіл краю.
Розпочнемо огляд передусім із узагальнюючих видань щодо історії Дніпропетровщини. Приверне увагу том «Історії міст і сіл Української РСР» – українська редакція 1968 р., російська редакція 1977 р. Це унікальне видання – єдиний за радянських часів випадок енциклопедичної праці краєзнавчого характеру. Том містить історичні відомості як стосовно всього краю, так і щодо більшості населених пунктів. Незважаючи на солідний вік та наявність ідеологічних аспектів, видання залишається актуальним та затребуваним і по сьогодні. Низка видань новітнього часу – фотоальбом «Дніпропетровщина» (2001), книги «Діячі державної влади та місцевого самоврядування Дніпропетровської області: історичні нариси» (2009-2010), «Дніпропетровська область: історія та сучасність» (2007) та інші – дають читачеві палітру історії області майже за століття.
Окремо на виставці представлені видання, присвячені духовним феноменам історії області, які визнані об’єктами нематеріальної культурної спадщини людства. Це Петриківський розпис та козацькі пісні. 5 грудня 2013 р. Петриківський декоративний розпис внесено до Репрезентативного Списку нематеріальної культурної спадщини людства на 37-сесії ЮНЕСКО. У 2016 р. «Козацькі пісні Дніпропетровщини» внесені до Репрезентативного Списку нематеріальної культурної спадщини людства на 40-сесії ЮНЕСКО. Цим феноменам присвячені розвідки та альбоми, які експонуються на виставці. Це, зокрема, «Петриківка» (2011), «Петриківський розпис» (2015), «Козацькі пісні Дніпропетровщини» (2015), «Народне і наївне станкове малярство Надпоріжжя» (2007).
Дослідженням багатьох аспектів історії області займалися провідні наукові співробітники Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яваорницького. В цьому сенсі варто вказати на статті та видання багаторічного завідувача відділом Л.М. Маркової. Символіці області, а також населених пунктів присвячено ґрунтовне дослідження тодішнього заступника директора музею з наукової роботи (на жаль, нині покійної) В.М. Бекетової «Геральдика Дніпропетровщини: офіційні символи територіальних та муніципальних утворень» (2012).
Формування Дніпропетровської області в 1930-і рр. проходило в дуже суперечливих історичних умовах: посилення тоталітарного режиму, Голодомор та політика сталінських репресій. Цим аспектам присвячена низка ґрунтовних видань обласної редакційної колегії «Реабілітовані історією» (керівник – доктор історичних наук, професор В.В. Іваненко), які представлені на виставці.
Дніпропетровщина має широку палітру етнокультурного розмаїття. Низка видань серії «Національно-культурні товариства Дніпропетровщини» присвячена історії етнічних громад краю: «Німці Дніпропетровщини» (2013), «Литовці Дніпропетровщини» (2018) та ін.
Широко представлені на виставці видання, присвячені окремим районам області. Це здебільшого науково-популярні нариси, які, водночас, містять великий археографічний компонент (офіційні документи та епістолярні джерела, спогади тощо). Виділимо книги: «Широківщина: Нариси з історії краю» (2013), «Рідний край Верхньодніпровський» (2013), «Криничанському району – 90 років» (2013), «Петриківський край: історія та сучасність» (2011), «Пятихатські самоцвіти» В. Сторожка та Г. Руденка у 3-х книгах (2000), «Наш край Магдалинівський» Л. Безуглого (2012) та інші.
Звертають на себе увагу дослідження з історії селищ міського типу області – районних центрів. Ця тема, донедавна практично обійдена увагою, наразі активно досліджується. В цьому сенсі можна акцентувати увагу на видання з історії смт Царичанка, зокрема «Приорільська королівна» (2004).
Історія міст області є предметом пильної уваги краєзнавців-аматорів та науковців. На виставці представлені низка книг з історії міст Кам’янське (книга Н. Буланової «Кам’янське: етюди в стилі ретро» (2011), Л. Яценко та О. Слонєвського «Дух ушедшей эпохи. Каменское – Днепродзержинск. 1917-1953 годы» (2007), Павлограда (книги Т. Ведмідь та Л. Губарєвої «Неизвестные страницы Павлограда: документы и материалы» (2014) та «Вулиці Павлограда розповідають» (2017), Кривого Рога (Л. Мельник «Криворізька міськрада в 1920-1941 роках» (2005), Нікополя (М. Жуковський «Нікополь» (2013), Новомосковська (В. Джусов «История Новомосковска» (2003) та «На терезах вічності: Постаті, факти й події з історії Новомосковська та Новомосковського району» М. Чабана (2020) та інших міст області.
В останні тридцять років нового поштовху набули дослідження з історії сільських населених пунктів області. Окремі поселення отримали свої «літописи» на десятки, а в багатьох випадках і в кілька сотень сторінок. Звернемо увагу на фундаментальні праці з історії сіл області – Наталівка (В.М. Заруба, 2013), Волоське (о. Ю. Мицик, М. Чабан, Л. Добрянський, 2008), Карнаухівка (З. Шевцова, 2012), Сурсько-Михайлівка (З. Грушко-Колінько, 2017), Самарівка (Л. Долгов, 2018) та ін.
В цілому, представлені на виставці видання демонструють широкий тематичний та типологічний діапазон друкованої продукції щодо історії Дніпропетровщини. Кількісні зрушення в цій сфері, на щастя, супроводжуються й підвищенням якості науково-популярних творів з локальних аспектів історії області. Явно на часі підготовка нової узагальнюючої праці, яка б стала гідним продовженням «Історії міст і сіл» краю.
Книжкова виставка працює до квітня 2022 р. у приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ ім. Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.
І.М. Гурова, зав. науковою бібліотекою ДНІМ,
М.Е. Кавун, зав. відділом ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області».
