Книжкова виставка “Ганна Швидько: Берегиня пам’яті Козацького краю” (до 80-річчя від дня народження)

Чергова книжкова виставка відкрита в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Вона присвячена 80-річчю від дня народження видатної української історикині, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, подвижника краєзнавчого руху Придніпров’я Ганни Кирилівни Швидько (1944-2022).

Ганна Кирилівна Швидько народилася 1 травня 1944 року в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області. Її життя є прикладом професіоналізму та наполегливості в освоєнні вибраної фахової сфери. Закінчила історичний факультет Дніпропетровського державного університету в 1971 р. (нині ДНУ імені Олеся Гончара).

Ще в студентські роки Ганна Кирилівна визначилася з основною темою історичних студій – історія України XVII – XVIII століть, і, зокрема, історична урбаністика. Вона стала ученицею і надалі яскравою представницею наукової школи з джерелознавства історії України професора Миколи Павловича Ковальського.

Обрана дослідницею тема не знаходилася тоді в числі найбільш актуальних та «затребуваних» у радянському історіографічному наративі. Незважаючи на це, Г.К. Швидько здійснила великий внесок у дослідження соціально-економічної історії міст Лівобережної України XVII-XVIII століть. Важливим етапом наукової діяльності Г.К. Швидько стала підготовка докторської дисертації «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII – середини XVIII ст.» (К., 1987), яка стала результатом багаторічних інтенсивних евристичних пошуків, і наукового осмислення гігантського джерельного матеріалу.

Наприкінці 1980-х років, на хвилі Перебудови, в житті дослідниці розпочався якісно новий, яскравий етап. Вона стала засновницею та першою завідувачкою новоствореною кафедри історії України в ДДУ (у 1988-1995 рр.). Саме Ганна Кирилівна стояла біля витоків нової структури факультету та перебудови історичної освіти в університеті, зміщення акцентів на вивчення національної історії та історичного краєзнавства.

Наприкінці 1980-х років розпочалася нова хвиля краєзнавчого руху в Україні. Створення Всеукраїнської Спілки краєзнавців (нині Національна Спілка краєзнавців України) під головуванням академіка Петра Тронька, мало великі позитивні наслідки, зокрема, для розвитку краєзнавчого руху на місцевих рівнях. Ганна Кирилівна Швидько очолила новостворену Дніпропетровську обласну організацію Спілки в 1991 р. та беззмінно керувала нею до 2008 р. Саме з її ім’ям пов’язана суттєва активізація краєзнавчого руху, виникнення нових напрямків досліджень місцевої історії, активна видавнича діяльність.

Також, від заснування 1990 року і до самої смерті Ганна Кирилівна очолювала краєзнавчий клуб «Ріднокрай» при краєзнавчому відділі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки. Цей клуб, який діє й по сьогодні, фактично є головним творчим осередком та координаційним центром краєзнавців Придніпров’я.

Краєзнавчий аспект наукової спадщини Г.К. Швидько тісно поєднаний з історико-урбаністичними дослідженнями. Це поєднання наукових інтересів реалізувалося, зокрема, у дослідженнях аспектів історії міста Катеринослава – Дніпра. Дослідниця є автором низки важливих публікацій щодо проблеми генезису міста на Дніпрі. В цих публікаціях неодноразово наголошувалося про роль козацького чинника, акцентувалася роль козацьких поселень в заселенні та урбанізації Дніпровського Надпоріжжя. Перу Г.К. Швидько належать одна з перших статей щодо локалізації Новобогородицької фортеці та статті з історії слободи Половиці.

Окремий напрямок історико-урбаністичних досліджень авторки – міське культурне середовище та заклади освіти. Вона детально вивчила ранню історію закладів середньої та вищої освіти в Катеринославі, зокрема, опублікувала проект педагогічного інституту І.І. Бебера 1792 р. Також у 2003 р. світ побачило монографічне видання «Катеринославський Піквікський клуб», де проаналізовано цей історико-культурний феномен, а також опублікована частина рукописної спадщини М.П. Балліна. В останні роки увага дослідниці також була спрямована на історію промисловості раннього Катеринослава, а саме суконно-шовкової фабрики (1794-1837). Цим аспектам присвячена низка статей, а також остання монографічна робота «Загадкова шовково-панчішна фабрика» (2019).

Одним із напрямів краєзнавчих досліджень шановного ювіляра стало дослідження життя та діяльності знакових постатей Катеринослава-Дніпра та усього козацького краю. Назвемо лише низку прізвищ історичних постатей, які опинилися в полі зору досліджень Г.К. Швидько. Це М.П. Баллін, Г.А. Залюбовський, М.Ф. Комаров, Й.І. Танатар, єпископи Феодосій (О.Г. Макаревський) та Гавриїл (В.Ф. Розанов), А.О. Скальковський, Д.І. Яворницький, О.М. Поль, В.І. Пічета, О.М. Терпигорєв та ін.

Постать Д.І. Яворницького є об’єктом декількох історіографічних та археографічних публікацій Г.К. Швидько. Також вона стала головним редактором збірника документів та матеріалів «Академік Д.І. Яворницький і перша вища гірнича школа України» (2004).

У 1990-і роки саме Ганна Кирилівна ініціювала та здійснювала науковий супровід важливих археографічних публікацій. Це знамениті монографії Аполлона Скальковського «Історія Нової Січі» (перевидання українською мовою 1994 р.) та єпископа Феодосія Макаревського «Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії. Церкви та приходи минулого XVIII століття» (репринтне видання 2000 р.).

Від середини 1990-х років і до смерті Ганна Кирилівна працювала професором кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету (нині НТУ «Дніпровська політехніка»). Цей період у житті дослідниці позначений кількома яскравими акцентами. По-перше, це активна діяльність по підготовці підручників та хрестоматій з історії України та історії держави та права України. По-друге, це активна археографічна діяльність, продовження видання джерел з історії України та Придніпров’я. По-третє, це історико-біографічні дослідження. Зокрема, це монографічні видання щодо життя та діяльності Йосипа Танатара, Михайла Комарова та інших. Показово, що останнє десятиліття в житті дослідниці було наповнене плідною науковою працею та появою низки нових значущих видань.

Г.К. Швидько була головним редактором збірника наукових праць, наукового щорічника «Історія та культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки», а також членом редколегій багатьох наукових часописів та продовжуваних видань.

Ганна Кирилівна Швидько – це людина-епоха в історіографії історії України та історичному краєзнавстві Придніпров’я. Плідна й багатогранна діяльність Ганни Кирилівни залишається взірцем служіння Україні, а сама вона належить до числа найбільш шанованих істориків та краєзнавців Степової України. Крім сотень студентів, вона підготувала багатьох кандидатів наук. Її ім’я з вдячністю пам’ятає та згадує вся історична та краєзнавча спільнота Козацького краю.

На книжковій виставці представлені видання із книжкового зібрання Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Це, передусім, основні монографії Г.К. Швидько, археографічні видання, зокрема, А.О. Скальковського та Феодосія Макаревського. Представлені також її підручники та навчальні посібники, збірники наукових праць та тез конференцій зі статтями вченої, а також редаговані особисто нею. Окремо необхідно виділити бібліографічний покажчик праць Г.К. Швидько.

Виставка працює до кінця травня 2024 року в приміщенні Наукової бібліотеки ДНІМ імені Д.І. Яворницького, за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 18, 1 поверх.

Максим Кавун, кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області»,
Ірина Гурова, завідувачка Науковою бібліотекою ДНІМ.