Скульптурний портрет Івана Сірка. Реконструкція С.В. Лебенської. 1970-і рр.
Іван Дмитрович Сірко (поч. XVII ст. – 1680 рр.) був родом із сім’ї подільського православного шляхтича.
QR-код
Чумацький віз
Перед вами чумацький віз, який був придбаний Д. І. Яворницьким для історичного музею за, колись неймовірну суму, сто карбованців.
Обладунок польського крилатого гусара. 1783 р.
Перед вами бойовий обладунок польського крилатого гусара із роти Яблонського, який 1783 р. приймав участь у Віденській битві, під командуванням короля Речі Посполитої Яна III Собеського.
Козацька корогва. XVIII ст.
Корогва або хоругва – це полотнище, із зображенням військової символіки, яке кріпилося на довгому древку. Корогва є одним з найшановніших козацьких клейнодів.
Козацькі шаблі. XVII – XVIII ст.
Шабля є різновидом холодної зброї з довгим викривленим клинком, призначена для нанесення рубаючо-ріжучих та колючих ударів.
Фальконет поч. ХVIII ст. Чавун
Різновид дрібнокаліберної гармати калібром 50-65 мм., що стріляла як свинцевими кулями, так і дробом.
Люльки-носогрійки для паління. Глина
Пристосування для паління тютюну. Козаки надзвичайно полюбляли палити люльку.
Картина “Козак Мамай.” Поч. ХVIII ст. Полотно, олія
Народна картина із зображенням козака бандуриста, є ідеалізованим збірним образом всього козачого.
Макет Запорозької Січі ХVIII ст. Реконструкція. Автор художник А. Левкін. 1977 р.
Запорозька Січ була військово-адміністративним центром запорізького козацтва. Січ представляла собою фортецю, оточену валом із дерев’яним частоколом та ровом.
Палиця П.Ю. Дибенка
Колись ця самшитова палиця з ручкою зі слонової кістки у вигляді східного мудреця чудово доповнювала образ свого власника, легендарного «лицаря революції» Павла Юхимовича Дибенка. Особисту палицю батька передав в музей син командарма Володимир Павлович Дибенко, який на момент створення виставки очолював Дніпропетровське добровільне історико-просвітницьке товариство «Меморіал». Павло Юхимович Дибенко, матрос Балтійського флоту, з 1917 р. – член Петроградського революційного комітету та один з керівників Жовтневого збройного повстання. В 1918 р. – учасник підпільної боротьби на Україні проти австро-німецьких окупантів і гетьманщини. Наприкінці 1918 р. – першій половині 1919 р. П.Ю.Дибенко командує Особливою групою військ та Задніпровською дивізією, які в 1919 р. боролися з військами Директорії та Добровольчою армією А.Денікіна за м. Катеринослав. Після закінчення громадянської війни він на командних посадах в Червоній армії, к
