Іван Дмитрович Сірко (поч. XVII ст. – 1680 рр.) був родом із сім’ї подільського православного шляхтича. Приймав активну участь у війні (1648-1653 рр.) Б. Хмельницького проти польської шляхти. Був одним із тих, хто у 1654 р. після Переяславської ради не присягнув московському цареві Олексію Михайловичу. 1660 р. після підписання Ю. Хмельницьким Слободищенського договору із Польшею, покидає й його ряди, та відправляється на Чортомлицьку Січ. Іван Сірко один з найвідоміших кошових отаманів Запорозької Січі. Він провів близько 55 військових походів та не зазнав жодної поразки, а кошовим отаманом обирався багато разів протягом 12 років. Також вважається, що Сірко був не звичайним козаком, а характерником. Мав надзвичайні сили – міг наводити туман на очі ворогові, кулі обминати, перекидатися на вовка. За життя набув надзвичайної поваги серед побратимів, а серед ворогів отримав прізвисько Урус Шайтан – український чорт. Скульптурний портрет І.Д.Сірка, виконаний як реконструкція зовнішнього вигляду отамана по черепу, розкопаному в його могилі біля с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області, майстром реконструкцій з інституту етнографії АН СРСР С.В. Лебединською.
