Жертви епідемій 19 ст. на Катеринославщині

Поговоримо про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848-1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.

Однією з перших жертв епідемії 1848 року в Катеринославі став колишній міський голова Федір Сафронович Дупленко. Він очолював місто в 1830-1833 роках. Це був купець, що мав у місті великий вплив та вагу в ділових колах. Крім перебування на посаді міського голови Катеринослава, Федір Дупленко прославився як один із найбільших меценатів в історії міста. За його кошти був побудований кам’яний храм – на той час найбільший у місті. У 1848 році Федір Дупленко раптово помер від холери.

Другою відомою жертвою епідемії холери 1848 року в Катеринославі став Адам Гуммель – «головний садівник» Катеринослава. Це дуже примітна особистість, нині абсолютно забута. Дата його народження невідома. Прибув він до нашого міста з міста Маннгейм у Німеччині у 1807 або 1809 роках (документи називають дві різні дати).

З цього часу і до самої смерті Гуммель створив Катеринославський Казенний Сад і був його завідувачем близько сорока років. На місці колишнього зимівника і фруктового саду Лазаря Глоби, продовжуючи «зелену традицію» на цьому місці, досвідчений садівник створив справжній Ботанічний сад.

Катеринославський сад Адама Гуммеля вважався третім за значенням у південному краї, після Нікітського в Криму та Одеського ботанічного. На жаль, після смерті Гуммеля в 1848 році від холери, Казенний сад швидко занепав. Він був поділений на дві частини – Міський сад і Технічний сад. Тільки в XX столітті сади були знову об’єднані в один парк. Нині це міський парк Лазаря Глоби.

Борючись сьогодні зі страшною епідемією, згадаємо добрим словом жертв епідемій минулого, і серед них – відомих мешканців міста на Дніпрі XIX століття.

Автор статті: М.Е. Кавун, завідуючий відділом “Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області”.

у