Мета АТ – експлуатація озер глауберової солі та вугілля у Бахмутському повіті Катеринославської губернії, усілякі промислові і комерційні операції з вказаними речовинами, перевезення і продаж продуктів виробництва терміном на 60 років.
Південно – східна частина України для більшовиків часів Української революції 1918-1920 рр. мала особливе значення. У грудні 1919 р. таємнича інструкція Совєта Народних комісарів для більшовицьких агітаторів, яких відправляли в Україну, зазначалося: «Пам’ятайте. Нам конче треба повернути Україну до Росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, сталі й Чорного моря Росія існувати не може. Вона задихнеться, а за нею і совєтська влада і ми з вами».
У 2012 році В. Лазебнік видала історичні нариси “Неизвестная Екатеринославщина” (видавництво “Дніпрокнига”). Книга накладом в 2000 примірників дуже швидко було розпродана. Наразі вона не перевидається, але маємо для Вас гарну новину.
Поговоримо про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848-1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.
Восени цього року на нас вкотре чекають виборчі перегони — перевибори міських та обласних рад та очільників міста та області. На горизонті й чергові вибори міського голови. Посада міського голови в нашому місті існує з 1787 р. Перед «мерськими» виборами доречно згадати персону, яка займала посаду міського голови рекордний термін. Хто ж він, цей «мер»-довгожитель?
Nowadays Ukraine, considering the prospects for economic develop¬ment, associates them with integration into the European Economic Community. Therefore, the study of historical experience, which clearly gives us examples of successful economic cooperation between different European structures, both at the national and regional levels, is very relevant. An example of such cooperation is Kryvyi Rig- Prydniprovia-Donetsk subregion of the Great South of Ukraine, which, in the XIX – beginning of the XX century, became the centre for attracting of the entrepreneurial capital and experience from England, France, Belgium, Germany, Switzerland, thanks to which a unique industrial complex (the former Katerynoslav province — modern Dnipropetrovsk, Lugansk, Donetsk, Zaporizhia regions) was created here.
On November 15,2017, a presentation of a book by Valentyna Lazebnyk “Steel in the Steppe: A View from Ukraine” was held at the press centre of the Ukrainian Crisis Media Centre (Ukrainian House in the European Square, Khreshchatyk St. 2).
In 1897, the Russian Empire was visited by the President of the French Republic, Felix Faure. It is unknown whether he visited Ukrainian lands, but he was informed about the rapid development of industry in the Kryvyi Rih-Donetsk region. Therefore, after returning to Paris, when the representatives of the trading world and the industrialists held a banquet for him, Faure, being impressed by what he had heard, said in his speech: “Without any loss of time, start to acquire new markets… hurry to send the barely familiar unexplored areas a private initiative … to promote the emigration of capital. We will not let foreign competitors be ahead of ourselves…”. He was heard. So, if by the calculations of the researchers in the 1870s, only 5 French joint stock companies were opened, in the 1880s – 9, then in the 1890s – 29, out of which 18 – in 1896-1900. This was the most significant period of the French investment in the industry of Ukraine.
The first Belgian enterprises appeared in the territory of Ukraine in the 1880s, and these were horsedrawn trams in Odesa (1880) and Kharkiv (1883). And in total, 7 Belgian companies, which worked in the tramway business, started their activity in the Empire in 1894.
English entrepreneurial capital was the first one judging by the time of activity in Ukraine and was associated with John James Hughes, the founder of the modern regional centre of Ukraine – the city of Donetsk. It was the Hughes’s plant of the Novorussian Society for Coal, Iron and Rail Production, established in London in 1869 that gave the name of a factory village – Yuzivka (“Yuz” is a Ukrainian approximation of Hughes), that later transformed into the city. In 1924, Yuzivka was named Stalino, and in 1961 the city was renamed into Donetsk.
