Історія України і краю у XX ст.

Народився майбутній прославлений льотчик 10 жовтня 1912 р. в с. Голубівка Новомосковського повіту Катеринославської губернії в бідній селянській родині. В 1914 р., перед Першою Світовою війною, в пошуках кращого життя багатодітна родина виїхала в с. Пахомовка Федорівської волості Павлодарського повіту Семипалатинської губернії. Але доля і тут не посміхнулась Кравченкам, бо вже в травні 1923 р. вони знову переїздять – на цей раз в с. Звериноголовське Курганської області (південний Урал). Саме тут Г.П. Кравченко в 1923 р. пішов навчатися в 4 – річну початкову школу, по закінченню якої, в 1927 р. продовжив навчання в Школі селянської молоді. В 1930 р. Григорій Пантелійович стає студентом Пермського земельного технікуму, проте вже наступного року, сприйнявши гасло «Комсомолець, на літак» зверненим особисто до нього, юнак подає заяву про бажання служити в авіації. По спеціальному набору він був призваний в першу військову школу пілотів ім. Мяснікова в Качі (Крим). Із Качинської школи і почався шлях в авіацію майбутнього героя. Завдяки своїм непересічним здібностям, наполегливості та відповідальності Кравченко на відмінно закінчив школу в 1932 р. та був залишений при ній інструктором. В травні 1933 він був направлений в особливу авіабригаду під Москвою, де призначений командиром авіаційної ланки, а через рік – переведений на службу в окрему авіаескадрилью особливого призначення. Молодого льотчика захоплювала робота випробувача нових моделей винищувачів І-15, І-15біс, І-16. В 1936 р. за виконання ряду урядових завдань Григорій Пантелійович отримав свою першу державну нагороду – орден «Знак Пошани» та чергове підвищення по службі – військове звання старший лейтенант з призначенням командиром авіаційного загону.

Радянське та партійне керівництво з перших кроків побудови соціалістичного суспільства приділяло особисту увагу вихованню ідеологічно витриманої та фізично підготовленої молоді. Справа фізичного виховання нового покоління […]