У статті на прикладі дослідного господарства Інституту тваринництва центральних районів Української академії аграрних наук «Поливанівка» на основі аналізу музейної колекції розглянуто історію розвитку тваринницької галузі сільського господарства Дніпропетровщини.
«І снилось йому, – ось драбина поставлена на землю, а верх їїсягав аж неба. І ось АнголиБожівиходили й сходили по ній. І ото Господь став […]
Це сталося у 1902 році, коли приват-доцента Московського університету, відомого на всю Російську імперію історика та археолога, що спеціалізувався на історії козацтва, було запрошено […]
19 лютого 2016 р. указом міського голови центральний проспект м. Дніпра отримав ім’я видатного вченого, історика, археолога, етнографа, фольклориста, академіка ВУАН, фундатора Дніпропетровського національного історичного музею академіка Дмитра Івановича Яворницького.
В науково-діловодному архіві нашого музею зберігається службова записка, яку направив академік Д.І.Яворницький, директор Катеринославського крайового музею (тепер – ДНІМ ім. Д.І.Яворницького у Дніпрі), у відповідь на лист Народного комісаріату освіти щодо реформування музейної галузі в республіці. Вважаємо цікавим ознайомити працівників музеїв з цим документом. Подаємо весь документ у передруку, з орфографією того часу. Оригінал – на 5 арк. тексту, надрукованого на друкарській машинці.
Від давнього старого саду не лишилося тут нічого, окрім оголених схилів гори над рікою. Його вирубали люди в перші безвладні й бездомні роки революції. Влади змінювалися тоді кілька разів протягом тижня. Влади з’являлися й зникали як карти на зеленому сукні стола при азартній грі, коли в гарячці безсонних ночей людина вже втратила все, вже не має нічого й єдиною ставкою для дальшої гри «ва банк» у неї лишилося саме життя
Малюнки Алієва-Ковики до творів Домонтовича
Жили без Дніпрельстану, проживемо без нього й далі. Світили лойовим каганцем наші батьки, світитимемо ним і ми. А як жити без порогів, без степу, без хати й без паляниці на столі, на покуті?
Данило Йванович – худорлявий дідусь, в золотих окулярах у чорному сурдуті, білий пожовклій краватці та в такому ж пожовклому стоячому комірці
Герої творів Віктора Петрова-Домонтовича
