Дніпропетровський історичний музей: минуле, сьогодення, перспективи
1. 140-а річниця від дня народження академіка Д.І. Яворницького (1855—1940), ім’я якого носить ДІМ вже 55 років, є певним етапом у розвитку музею, коли треба […]
1. 140-а річниця від дня народження академіка Д.І. Яворницького (1855—1940), ім’я якого носить ДІМ вже 55 років, є певним етапом у розвитку музею, коли треба […]
Сучасний стан досліджень історії Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького не відповідає вимогам часу і тим завданням, які постають як конкретно перед даним музеєм, так […]
Релігійний аспект духовного буття мешканців нашого краю з найдавніших часів до сьогодення посідає значне місце в його історичному розвитку. Різноманітні релігійні культи, конфесії, які мали […]
Для разработки темы использованы источники делопроизводственного архива Днепропетровского исторического музея (отчеты, воспоминания) и государственного архива Днепропетровской области (отчеты, приказы). После начала Великой Отечественной войны — […]
У XIX — на початку XX ст. в Києві сформувалась різноманітна за профільними і типологічними характеристиками музейна мережа, яка налічувала понад 20 музеїв. Величезну роль […]
Під час знаходження у науковому відрядженні в Болгарії автора зацікавили причини дуже високого розвитку наукових досліджень, що проводяться музеями цієї країни. Як показав аналіз, ці […]
Комплектування в музейному зібранні і показ в експозиції пам’яток східних культур має в Дніпропетровському історичному музеї давні традиції. Треба згадати, що однією з перших базових […]
Рукописна книга, як найдавніша пам’ятка мови, писемності і літератури, посідає особливе місце в системі історичних джерел, відтворюючи і акумулюючи величезний пласт духовного розвитку суспільства. У […]
Після знищення Запорозької Січі частина майна з Покровської січової церкви за розпорядженням губернатора Новоросійського краю М.Д. Язикова була перенесена в Нікопольську Свято-Покровську церкву. Опис цих […]
Сьогодні в процесі перебудови всіх сфер суспільного життя особливу актуальність і соціальне значення набуває проблема формування якісно нового відношення до культурної спадщини. Наприкінці 1970—1980 рр. […]