Статті та матеріали

Специфіка наукового і художнього мислення рубежу віків вимагала звернення до народної соціальної утопії. Осмислення граничної ситуації, що склалася як в суспільному житті, так і в […]

Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, […]

У романі «Собор» Олесь Гончар викриває найменші симптоми духовного неблагополуччя, яке почало загрожувати нашому суспільству, розвінчує психологію духовного браконьєрства. Його важливі концептуальні центри мають місце […]

Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой […]

Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), […]

На початку XX століття деякі сучасники Д. Яворницького «спрощено інтерпретували його як «реаліста-побутовця» (Д. Дорошенко) і «письменника-кольориста» (П. Єфремов), тобто зараховували його до старої школи […]

Поетичний доробок Яворницького — 60 віршів. Переважна більшість їх зібрана й опублікована у збірці «Вечірні зорі» (Катеринослав, 1910). Певного висвітлення поезія набула в монографічній праці […]

Поезія Д. Яворницького, як і вся його літературна творчість, є своєрідним ключем до повного осмислення суті поглядів вченого на взаємозв’язок природи, людини, історії («Род приходе, […]

Проблема дослідження українського менталітету у творах художньої літератури ще недостатньо опрацьована. У цьому плані неабиякий науковий інтерес становить художня спадщина Д.І. Яворницького. Видатний вчений, як […]