No Image

Славетний запорозький отаман

У пантеоні української слави особливе місце займає постать кошового війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка. В пантеоні, зрозуміла річ, мисленному, бо справжнього пантеону у нас немає, […]

No Image

Мифологизированная история Скифии в интерпретации Д. Яворницкого

История скифов, их ритуалы, обряды, религиозные представления, обычаи всегда были и есть объектом пристального внимания археологов, историков, лингвистов, поскольку скифская культура глубоко проросла в духовную […]

No Image

Мотиви міфу про близнят в концепції запорозького козацтва Д. Яворницького

У понятті генезису історії суспільства — від античності до класичної епохи — домінуючою, як відомо, була міфологічна парадигма. Стосовно цієї проблеми історики (М. Барг), міфологи […]

No Image

Проблема родової людини у Д. Яворницького і М. Гоголя (спроба типологічного аналізу)

Зарождение украинского национального сознания, формирование менталитета — это, по Гоголю, сознание общерусское, соборно-православное, по Д. Яворницкому — народное. Для нового этноса очевидны два пути: родовой, […]

No Image

Типологічні аспекти історіософської і художньої кар­тини світу Д. Яворницького

Розуміння картини світу має загальнонауковий характер. Це поняття увійшло в гуманітарний вжиток з природнонаукових праць, головним чином з натурфілософії. Художня картина світу являє собою певну […]

No Image

Тип вченого-митця на рубежі віків (кінець XIX — початок XX ст.)

Тип вченого-митця — феномен культурно-цивілізаційного розвитку людства. Генезис цього типу в культурі Стародавньої Греції (Арат), коли ще не існувало чіткого розподілу на науку і мистецтво, […]

No Image

Концепция казачества у Д. Яворницкого и А. Довженко (попытка типологического анализа)

Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой […]

No Image

Категорія гріха у художньому сприйнятті Д.І. Яворницького (повість «Наша доля — Божа воля»)

Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), […]