День Пам’яті жертв голодомору

27 листопада – День Пам’яті жертв голодомору. В музеї «Літературне Придніпров’я» з 12.00 до 16.00. Всі, кому болить ця сумна сторінка нашого народу, кому є небайдужим, який слід лишити по собі… запрошуються до участі в Марафоні Пам’яті.
На другому поверсі музею будуть звучати музика, спогади, поезія, проза, присвячені загиблим…
У контексті кінодіалогів «REMINISCENTIA» відбудуться перегляди кінострічок:
«Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду» (2005, документальний); «Голод-33» (1991, художній).

Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду (2005)

Жанр: документальний, історичний
Країна: Україна
Режисер: Віктор Дерюгін
Сюжет фільму: «Голодомор. Геноцид ХХ століття» — це один із документальних фільмів, який минулого року привернув велику увагу суспільства. Адже в ньому не просто розповідається про страшний геноцид українського народу в ХХ столітті, а й надаються коментарі свідків геноциду та їхніх нащадків. Цей фільм з великим резонансом пройшов по Першому національному. Цей двосерійний фільм створено Фондом «Україна 3000» спільно із Національною телекомпанією України.

Фрагмент інтерв’ю з авторами фільму — режисером Віктором Дерюгіним та сценаристом Андрієм Данильченком:

Чому вас зацікавила саме тема Голодомору?

В.Д.: Тема голодомору є такою болючою раною для українського народу, як і тема Великої Вітчизняної війни. Але якщо про ВВв ми звикли говорити багато, згадувати часто, ставити пам’ятники, то про голодомор навпаки — до середини 80-х років існувала грандіозна операція прикриття, тому цей історичний факт тривалий час лишався поза суспільною увагою. Лише останнім часом Голодомором почали цікавитись, і не один фільм було знято на цю тему. Ми ж вирішили копнути значно глибше та подивитись на деякі інші факти, явища, події крізь призму Голодомору.

А.Д.: Взагалі, ми планували побудувати фільм так, щоб перша частина була доказовою, а друга звинувачувальною. Та в результаті в нас вийшло все навпаки. Картина починається з унікальних свідчень живих людей, які самі пережили ті страхіття. Ця частина фільму дуже емоційна, вона вражає і показує справжнє обличчя жертв голодомору… В процесі зйомок було віднайдено рідкісні документи і факти, що просто не вірилось. Також колосальну роботу проведено на місцях. Багато ентузіастів допомагали нам, і без них ми навряд чи впорались.

В.Д.: Для того, щоб зібрати достовірні свідчення, нам доводилось знаходити такі села, де не тільки магазинів немає, а й транспорт не ходить. Там про голодомор ніхто не говорить – люди просто бояться. Також дивує те, що у цих місцях усі реєстраційні книги досі є секретними! Для того, щоб мати змогу їх вивчати, потрібні санкції такого рівня, що важко повірити. Нам все ж вдалося отримати дозвіл, при цьому зберігаючи секретність. Виявилось, що тоді лише одиниці лікарів писали правду у графі «причина смерті». Решта ж видумували такі діагнози, які не мали нічого спільного з голодом.

А.Д.: Наш фільм — ще один голос за проведення суду совісті…

Де ще ви плануєте показати свій фільм? І чи буде продовження документального циклу на тему Голодомору?

В.Д.: Зараз фільм «Голодомор. Технологія геноциду» тиражується англійською мовою для того, щоб розповсюдити його між посольствами. Ми зіткнулись із проблемою збереження емоцій та почуттів наших героїв, тому їхні слова не були дубльовані, а просто титровані англійською.

А завершальним етапом цього циклу має стати третій підсумковий фільм, у якому ми покажемо, кому вигідно забути про голодомор, хто і чому не хоче його визнавати.

А.Д.: Головна мета циклу — відновлення справедливості, хоча б зараз. Адже за законом жертви Голодомору та їх нащадки мають право подавати позов до Міжнародного Кримінального Трибуналу. Звичайно, хотілося б встигнути зробити третій фільм до наступної річниці Пам’яті жертв Голодомору.

Голод-33 (1991)

Жанр: драма
Режисер: Олесь Янчук
Сценаристи: Сергій Дяченко, Лесь Танюк
Оператори: Василь Бородін, Михайло Кретов
Художник: Валерій Боженко
Звукорежисер: Віктор Брюнчугін
Композитори: Микола Каландьонок, Віктор Пацукевич.
Актори: Галина Сулима, Георгій Морозюк, Олексій Горбунов, Максимко Коваль, Оленка Ковтун, Костянтин Казимиренко, Неоніла Світлична, Леонід Яновський, Петро Бенюк
Кіностудія: Київська кіностудія художніх фільмів ім.О.Довженка.
Нагороди: 1991 р. – 1-й Всеукраїнський кінофестиваль у Києві – Головний приз.
Сюжет фільму: Фільм знятий за мотивами повісті Василя Барки «Жовтий князь». «Голод-33» – перший художній фільм, який розкриває злочини сталінсько-більшовицького режиму проти українського народу, – штучний голод 1932-1933 рр. Західні країни мало знали про цей Голодомор в одній з найврожайніших країн світу. Радянські офіційні органи заперечували факт голоду. Тільки 26 січня 1990 року Компартія України визнала Голодомор.
Після краху Російської імперії в 1917 році Українська Народна республіка була насильно включена до складу Радянського Союзу. Коли Сталін утвердився при владі наприкінці 20-х років, комуністична партія методами систематичного терору встановила контроль над усіма аспектами суспільного і політичного життя. Українське селянство стало першою жертвою нової правлячої сили. У 1932 році вийшов указ, який коштував життя мільйонам людей. Терор зими і весни 1933 року був викликаний насильницькою конфіскацією у селян продовольства і худоби. Тоді, в центрі цієї трагедії опинилася проста селянська сім’я, яка незабаром почала нести перші втрати…

Голодомор. Україна, ХХ століття: Технологія геноциду