Презентація українського перевидання «Нарисів Дніпра» Олександра Афанасьєва-Чужбинського (за матеріалами експедиції 1856–1859 років)
13 квітня 2017 року о 16:00 у Меморіальному будинку-музеї академіка Д.І. Яворницького (Дніпро, площа ім. Т. Шевченка, 5) відбулася презентація українського перевидання “Нарисів Дніпра”, яке побачило світ у видавництві “Апріорі” до 200-річчя від дня народження дослідника. Ініціатор та упорядник перевидання Олена Крушинська (Київ) розповідатиме про історію створення книжки та її непересічного автора, чиє ім’я несправедливо призабуте. Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський (1816–1875) – відомий у свою епоху письменник, публіцист, етнограф. У молоді роки товаришував із Тарасом Шевченком і після його смерті написав про нього теплі спогади. Афанасьєв-Чужбинський багато мандрував Україною – вивчав народний побут, збирав фольклор та матеріали для словника української мови. У 1856–1860 роках він здійснив свою найбільшу експедицію, провівши чотири роки на берегах Дніпра й Дністра. Її результатом стало двотомне видання, “Нариси Дніпра” та “Нариси Дністра” – ґрунтовне краєзнавче та етнографічне дослідження і водночас захопливий художній твір у жанрі дорожніх нотаток з безліччю живих діалогів та кумедних або сумних історій.
У “Нарисах Дніпра” описано ріку від порогів і до її гирла: судноплавство й торгівлю, будні містечок і сіл. В кожному з них він замешкував досить надовго, аби спостерігати за побутом мешканців “зсередини”. Найбільше полюбився мандрівникові “відважний і шляхетний народ” – дніпровські лоцмани, з якими він не раз долав усі смертельно небезпечні пороги на шляху від Катеринослава до Хортиці. Окремий розділ “Нарисів” присвячено осередку громади лоцманів – Лоцманській Кам’янці, та Катеринославу, де автор не раз бував і до експедиції: життю міста, його вовняним ярмаркам, дозвіллю вищого світу та простолюду.
З особливим почуттям Афанасьєв-Чужбинський розшукував запорозькі пам’ятки – рештки Січей та напівзруйновані могили “степових лицарів”. Розповідаючи про пониззя Дніпра, він описує життя у Херсоні, Бериславі, Каховці, змальовує чумацьку переправу, барвисті ярмарки у степу, Старошведську колонію, мешканці якої переважали за чесністю навіть сусідів – німецьких колоністів, і колонії єврейські, де торгове плем’я безуспішно намагалися привчити до хліборобства. Разом із рибалками він вирушав у кількаденні мандри “водною пустелею” – дніпровськими плавнями, а завершилася експедиція на морському узбережжі.
Другий том видання, “Нариси Дністра”, охоплює річку в межах тодішніх російських володінь, від Хотина до Дністровського лиману (нині це територія України й Молдови). Ми дізнаємось про природу, старожитності і про заняття мешканців обох берегів Дністра: українських і молдавських селян-хліборобів, євреїв – крамарів і контрабандистів, а також німецьких, болгарських та швейцарських колоністів.
На зустріч запрошуються усі, хто цікавиться українською старовиною, історією, етнографією. Презентація супроводжуватиметься показом старих і сучасних світлин, що ілюструватимуть найцікавіші моменти з “Нарисів Дніпра”. Читатимуться уривки – насамперед кумедні й такі, в яких описано “схеми” і зловживання, що спокійно пережили півтора століття і легко упізнаються й сьогодні.
Вхід вільний.
