В.М. Бекетова – два роки не з нами

Два роки тому, 19 жовтня 2017 р.,  на 63-ому році життя трагічно загинула в результаті автомобільної аварії Заслужений працівник культури України, кандидат історичних наук, заступник директора Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького Бекетова Валентина Михайлівна.

Валентина Михайлівна закінчила СШ № 74 м. Дніпропетровська 1971 р. З лютого 1972 по 1977 р. працювала у НДИАчормет старшим техніком. У 1978 р. закінчила Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «історія». З квітня 1977 р. працювала в Дніпропетровському історичному музеї на посадах старшого наукового співробітника відділу історії сучасності, ученого секретаря музею, а з січня 1996 р. – заступником директора музею по науковій роботі.

Зарекомендувала себе як творчий, ініціативний, добросовісний, енергійний працівник, прекрасний організатор і науковий керівник. Має більше 150 наукових та науково-популярних праць, серед яких “Віхи музейної біографії», «Геральдика Дніпропетровщини», «Скарби музею Д. Яворницького» та ін. Була організатором численних обласних, регіональних та міжнародних конференцій з проблем краєзнавства та музеєзнавства; упорядником і редактором 10 наукових збірників музею, учасником понад 50 наукових конференцій. Темами її наукових зацікавлень були історія музейної справи, геральдика, історія міст і сіл, персонологічні сюжети (золоті імена області). Автор і безпосередній учасник створення багатьох музейних виставок, один з ініціаторів та організаторів проведення всіх чотирьох Всеукраїнських музейних фестивалів. Брала активну участь у розвитку музейної мережі Дніпропетровщини. Безпосередньо нею було створено 6 музеї на підприємствах, селах та різних закладах.

В колективі та серед колег інших музеїв користувалася повагою та авторитетом, неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства культури України, має подяки від різних органів влади (облради, облдержадміністрації) та громадських організацій. Була нагороджена Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, а в 2004 р. за вагомий внесок в розвиток музейної справи була нагороджена пам’ятною медаллю Міськради “За вірну службу рідному місту”. У 2009 р. було присвоєно почесне звання “Заслужений працівник культури України».

Колегам вона запам’ятається не лише як науковець, досвідчений музейник, а й як активна, багатостороння людина, яка мала свої уподобання, захоплення та вміла зацікавити інших. Вона чудово шила, збирала ляльок, була гарною господинею, люблячою матір’ю, дружиною, турботливою бабусею. В нашій пам’яті вона залишиться як світла, життєрадісна людина, доброзичлива та позитивно налаштована, яка завжди підтримає та надасть пораду.