Наталія Василенко – берегиня “Степового Парнасу”

18 червня 2021 р. виповнюється 65 років з дня народження старшого наукового співробітника історичного музею Наталії Василенко.

Наталія Євгенівна – одна з тих, хто стояв біля витоків музею «Літературне Придніпров’я» (відділ ДНІМ), відома дослідниця історії літератури та культурного життя Катеринославщини другої половини XIX – початку XX ст.

З 38-ми років роботи в історичному музеї (з 1983 р.) 37 вона пропрацювала в літературному відділі. Перший науковий співробітник та єдиний філолог-україніст відділу.

Вона співавтор документації по створенню експозиції музею «Літературне Придніпров’я», автор експозиційного комплексу постійно діючої виставки «Сторінки літературної історії Придніпров’я» – «Степовий Парнас»: міні-інтер’єру «Редакція катеринославського літературно-громадського тижневика «Степь» (1885-1886)» та ін.

Саме нею визначений термін «Степовий Парнас» – культурний феномен, який увійшов в історію літературного процесу Придніпров’я як унікальне культурологічне явище останньої третини XIX століття.

Численними науковими дослідженнями, публікаціями, збирацькою роботою, виставковою, науково-просвітньою та видавничою діяльністю Наталія Євгенівна довела, що подвижницька праця та творчі здобутки когорти творчої інтелігенції, яка об’єдналася навколо газети «Степь» – І. Манжура, Г. Залюбовський, А. Кащенко, Г. Бораковський, М. та П. Бикови, Т. Сулима, І. Акінфієв та ін., своєю значимістю переросла і вийшла за регіональні рамки, ставши подією загальноукраїнського рівня.

Наталія Євгенівна ґрунтовно дослідила численні, раніше маловивчені, аспекти культурно-літературного процесу на Придніпров’ї в загальному контексті культурної історії України другої половини XIX – початку XX століть. Зокрема, окремо виділимо такі питання, як життя і творчість родини Драгоманових-Косачів на Катеринославщині; створення літопису літературно-мистецьких подій та свят пам’яті Т.Г. Шевченка в Катеринославі (за матеріалами книжкових та періодичних видань) та ін.

Її наукові статті, бібліографічні каталоги та перевидання рідкісних літературних творів катеринославських письменників стали невід’ємною частиною великої історіографії Придніпров’я.

З 1990 р. дослідниця працює в групі музейних співробітників над монументальним науково-видавничим проектом – серійне археографічне видання «Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького», з 2011 р. очолює групу упорядників. За її науковою редакцією побачили світ 6-й та 7-й випуски видання.

Н. Є. Василенко – упорядник другого видання монографії Д.І. Яворницького «Запорожжя в залишках старовини та переказах народу» (2005, у співавторстві з С. В. Абросимовою) та двох ілюстрованих фольклорних збірників (обидва у співавторстві з Л. В. Іванніковою): «Трьомсин-богатир: українські народні казки Нижньої Наддніпрянщини» (2011) та «Народні казки Придніпров’я» (електронна версія, 2009). Крім того, вона – один зі співавторів навчального посібника-хрестоматії «Літературне Придніпров’я» (2005), антології літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я «Сяєво жар-птиці» (2009), автор передмови до видання художньої прози Д.І. Яворницького «За чужий гріх» (2006) та поетичної збірки «Вечірні зорі» (2020), статей до ювілейних науково-художніх видань «З любові і муки…» (1994), «Слово про літературу та письменників Придніпров’я» (2005), «Шевченкіана Придніпров’я» (2008).

Н. Є. Василенко – автор бібліографічних каталогів Т. М. Романченка (2010), А. Ф. Кащенка (2009), «Дмитро Яворницький – усі грані особистості» (2016, у співавторстві з І. С. Голуб), каталогу «Книжкова графіка Миколи Погрібняка» (2015, у співавторстві з І.В. Мазуренко), «Путівника по архіву О. І. Єгорова» (електронна версія, 2009), ювілейного видання – до 130-річчя від дня видання першої української книжки в Катеринославі – оповідання А. Торішнього (А. Ф. Кащенка) «Жар-птиця, або з паном не братайся, в прийми не бери і жінці правди не кажи» (2013) тощо.

Потужна та самовіддана наполеглива наукова праця триває. Розпочата робота над упорядкуванням 8-го випуску «Епістолярної спадщини академіка Д. І. Яворницького» та каталогу книжкової колекції С. В. Абросимової у фондовому зібранні наукової бібліотеки музею.

Наталія Євгенівна – науковець-експерт з обраної проблематики, який зберіг вірність «своїй» темі протягом десятиліть. Без перебільшення, саме завдяки таким подвижникам просувається вперед історичне краєзнавство та літературознавство Придніпров’я.

Сьогоднішній національний історичний музей імені Д. І. Яворницького, який височить на вершині Соборної гори, також являє собою своєрідний «Степовий Парнас» – скарбницю матеріальної та духовної культури міста Дніпра та Придніпров’я. Тому дослідження пані Наталії, присвячені «Степовому Парнасу» другої половини XIX століття – вогнищу культурного життя в степовому індустріальному місті, – як ніколи актуальні та змушують замислюватись над неперервністю культурного процесу в історії Ріднокраю.

Щиро вітаємо пані Наталію зі славним ювілеєм і бажаємо міцного здоров’я, наснаги і нових творчих здобутків на обраній дослідницькій ниві!

Многая літа!!!
Колеги та шанувальники творчості.