Співробітники Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького ініціюють ФЛЕШМОБ, до якого запрошують долучитися дніпрян та всіх бажаючих.
Для цього потрібно прочитати вірш І. Сокульського на камеру та опублікувати відео в себе на сторінці з хештегом #коли_ти_сам_не_є_собі_тюрма.
Передсвяткові дні, наближення Різдва та Нового Року, приємні клопоти… Але 40 років тому для поета Івана Сокульського ці дні були сповнені важкого очікування суду та вироку. Це дуже дивне й навіть парадоксальне відчуття – читати поезію, позначену штемпелем “Вещественное доказательство”. Наразі в нашому музеї експонується 8 том архівної кримінальної справи, тимчасово переданий музею сектором архівного забезпечення Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області. Більшість із вміщених у цьому томі документів складають саме ПОЕЗІЇ, у яких І. Сокульський висловлював незгоду з політикою радянської влади.
Нажаль, через карантинні обмеження ми не можемо познайомити Вас із цими документами вживу. Але спробуємо зробити це дистанційно – почитаємо для Вас “злочинні” вірші, за які поета-дисидента засудили до 15 років позбавлення волі (5 років тюрми, 5 років таборів суворого режиму, 5 років заслання).
А чим була для поета воля? Для кращого розуміння контексту написання творів старша наукова співробітниця відділу Музей “Літературне Придніпров’я” Світлана Мартинова 23 грудня о 18:00 прочитає онлайн-лекцію “Означення волі І. Сокульського” Сьогодні складно уявити, що в судовому вироку можуть фігурувати вірші, а 40 років тому інакодумство вважалося найгіршим злочином. “Лучше бы ты воровал”, – сказав якось поету один зі слідчих.
Ми запрошуємо Вас приєднатися до музейного флешмобу та надсилати нам/публікувати в себе відеозаписи улюблених поезій І. Сокульського. Три учасники, відео яких наберуть найбільшу кількість вподобань отримають в подарунок збірку поезій І. Сокульського “Лірика”!
