Онлайн-лекція Цимлякової “Свято єдності української нації в боротьбі за соборну державу”

22 січня о 12:00 на музейній сторінці у Facebook Т.М. Цимлякова виступить з темою “Свято єдності української нації в боротьбі за соборну державу”.

22 січня 1919 р. (104 роки тому) відбулася велика подія, яка посіла визначне місце в історії багатовікової боротьби українського за свою незалежність. В цей день в Києві був проголошений Універсал Директорії УНР про Злуку (об’єднання) двох суверенних українських держав – Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки. «Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України», – говориться в тексті Універсалу.

В цих епохальних подіях брали участь і катеринославці – Агапіт Вишневський, ректор Катеринославської духовної семінарії, архієпископ Катеринославський та Маріупольський, який відправляв урочистий молебень після Злуки УНР та ЗУНР. Панас Феденко, уродженець с.Веселі Терни (Криворіжжя), член Української Центральної Ради, депутат Трудового Конгресу України (парламент), на якому 23 січня Універсал Директорії був затверджений та набув силу закону. Інший наш земляк Сергій Бачинський, уродженець Новомосковського повіту, член УЦР, губернської української ради, делегат Конгресу, також обраний від Катеринославщини. Його підпис як секретаря стоїть під ухваленим Конгресом 28 січня 1919 р. Законом «Про форму влади на Україні». Будучи редактором газети «Республіканець», яка була органом республіканських військ Катеринославщини, С.Бачинський сповістив мешканців краю про важливу подію – Злуку УНР та ЗУНР.

Але подальшому створенню єдиної держави завадила військова агресія більшовицької Росії, Польщі та через підтримку Антанти. Ця подія стала символом віри в подальшому прагненні української нації, розділеної кордонами, до єдності та незалежної держави. Це прагнення соборності українці пронесли крізь віки. Українці зарубіжжя зберегли пам’ять про Акт Злуки, зафіксувавши перебіг подій в багатьох книгах.

Пам’ять про цю подію вибухнула з новою силою 21 січня 1990 року Живим ланцюгом між Києвом та Львовом, довжина якого становила 600 км. Ця традиція була продовжена в незалежній Україні.

Це свято нагадує нам, що тільки в єдності, допомагаючи один одному на сході і заході, ми зможемо вистояти в сучасній російсько-українській війні, щоб продовжити далі будувати соборну незалежну Україну в ХХІ ст.