Як маленьке село в степу завдяки Бельгії перетворилося на один з промислових центрів Східної України.
Все почалось у 1895 році, коли в Брюсселі (Бельгія) на rue deFericho, 9, було створене акціонерне товариство Verreries et Usines chimigues du Donets a Santourinovka – Донецьке товариство скляних і хімічних заводів в Сантуринівці з основним капіталом у 5,5 млн франків. Правління випустило 22000 акцій по 250 франків і купило у власника села Сантуринівка грека Номікосова 210 десятин землі за 6756, 75 рублів золотом. Протягом 1896-1900 рр. бельгійці побудували тут скляний, пляшковий, хімічний, дзеркальний і керамічний заводи, що працювали протягом всього ХХ сторіччя.
Скляна промисловість у Бельгії мала національний характер, центром якої було місто Шарлеруа, де працювало 50 скляних і дзеркальних заводів, які виготовляли унікальні на той час вироби. Власником заводів була відома і шанована в Бельгії родина Ламбертів – батько Луї і його син Фернан. Вони стали засновниками і членами Правління Товариства, до складу якого увійшли Луї Ламбер, І. Сізеле, Е. Депре. Головою Правління став Е. Піре Гобле. Директором заводів у Сантуринівці став Фернан Ламбер.
Скляний завод виготовляв біле, матове, візерунчасте і кольорове віконне скло різних розмірів. Тут працювало 725 робітників (в радянські часи відоме підприємство «АВТОСКЛО»). На пляшковому заводі 1200 робітників виготовляли до 40 млн пляшок для різних напоїв – горілки, вина, шампанського – а також аптечний і господарський посуд. Цікавий факт наводить нам історія заводу: за радянських часів завод щороку виготовлялось 170 млн (!) пляшок для шампанських вин, що становило 90% всього виробництва в СРСР! Невеличкий хімічний завод виробляв різні кислоти, хлорне вапно і т.і. У1912 р. на трьох заводах працювало 4125 робітників, річне виробництво становило 6 млн руб. На заводі працювало багато бельгійських майстрів, які організували духовий оркестр.
На виставці в Катеринославі 1910 р. скляний завод експонував якісні і цікаві предмети свого виробництва. Експонатом тут був скляний павільйон в якому все – стіни, дах, вікна, двері – було зроблено з різнокольорового скла. Навколо павільйону були виставлені великі скляні балони, піраміди з пляшок і т.і.
Капітал товариства зростав щорічно і у 1919 році становив 17,9 млн франків.
Сompagnie GLACES du M idi de la Russie – Дзеркальних заводів на Півдні Росії заснована у 1900 р. в м. Шарлеруа з основним капіталом у 6 млн франків (24000 акцій по 250 фрн.). Головою Правління став Луї Ламбер. У 1900 р. дзеркальний завод розпочав роботу у с. Новоселівка Сантуринівської волості. Завод виготовляв найвищої якості дзеркала і дзеркальне скло. Завод мав власну колію до ст. Костянтинівка. На Виставці в Катеринославі завод експонував величезне дзеркало в декілька саженів (сажень – 2,13 м.) висотою і шириною і справляв ефектне, майже казкове враження!
Товариство протрималося на промисловому ринку аж до 1924 року, видавши у Брюсселі акції у 250 франків, а основний капітал зріс до 18 млн. 250 тис. франків!
У 1896 році також в Брюсселі засноване Sosiete anonyme TOLERIES de KONSTANTINOWKA – Залізопрокатних заводів в Костянтинівці з капіталом у 4 млн франків. Засновником товариства був антверпенський підприємець Ж. Сізеле. Костянтинівський завод вступив до ладу в 1896 р. і починаючи з 1897 р. щорічно отримував значний промисловий прибуток, навіть у кризові часи. На залізопрокатних заводах з доменними і мартенівськими печами працювало 1500 робітників, які виготовляли залізо, рейкове кріплення, ресори та ін. литво на 5,5 млн. рублів і приносив великі прибутки акціонерам (за радянських часів – Костянтинівський металургійний завод у Донецькій області).
Останнім за часом створення підприємством у Костянтинівці стало товариство будівельної промисловості – CIMENTS PORTLAND DE KONSTANTINOFKA – Товариство портландських цементів у Костянтинівці з капіталом у 3 млн франків з акціями і паями засновників. На акції товариства в музейній збірці ліворуч підпис засновника і голови Правління Луї Ламберта, вже відомого нам по скляним заводам. Цементний завод знаходився поблизу ст. Краматорська Південної залізниці.
Така невідома до часів незалежності України історія бельгійського інвестування в сучасне місто Костянтинівка Донецької області, фактично заснованого бельгійцями. Цінні папери, фото, документальні матеріали музейної збірки є підтвердженням цієї історії.
Рубрику веде Валентина Лазебник, зав. відділом історії України і краю у XIV- початку ХХ ст.
Leave a Reply