Дніпропетровський національний історичний музей

Чорнильне приладдя, прикрашене бронзовим левом на чорній мармуровій підставці, було передано до музею в 1966 р. дружиною П.П.Ширшова. Зі слів дружини відомо, що Петро Петрович користувався ним, будучи міністром морського флоту СРСР. Однак в більшій мірі прославився П.П.Ширшов не, як державний діяч, а як науковець – полярник, океанограф та гідробіолог. Народився майбутній академік в м. Катеринославі в родині залізничника. Вищу освіту отримав на біологічному факультеті Дніпропетровського інституту народної освіти. Учасник полярних експедицій на криголамі «Сибиряков» (1932 р.), в рейсі пароплава «Челюскин» (1933 – 1934 рр.), на криголамі «Красин» (1935 р.) та першої радянської дрейфуючої експедиції у кригах Північного полюса (1937-1938 рр.).

На початку 1920-х рр. скрутні економічні умови вимусили багатьох робітників Катеринославських заводів шукати додаткові засоби до існування. Це спричинило сплеск кустарного виробництва та дрібного ремісництва. Ручний млин був виготовлений робітником Брянського заводу Архипом Семеновичем Кологривенком в 1921 році. Мешканці селища Кайдаки, обмінюючи в найближчих селах промислові товари та особисті речі на зерно, перемелювали його на борошно в домашніх умовах. Це рятувало від голодної смерті сотні робітників та їх родини, враховуючи значні продовольчі труднощі, мізерну оплату праці на підприємствах та безробіття в місті.

Трактор марки СХТЗ-15\30 випускався на Харківському тракторному заводі з 1931 по 1937 роки. Як і більшість орних тракторів того періоду, СХТЗ-15/30 був справжньою залізною машиною, у якої навіть штурвал рульового колеса і сідло тракториста були сталеві штамповані. Колісні обода також сталеві, без шин. На задніх колесах до обода пригвинчені потужні трикутні шипи ґрунтозачепів. Трактор призначався для роботи на оранці ґрунту з двох або трьохкорпусним плугом, а також роботи з навісними сільськогосподарськими знаряддями. СХТЗ-15/30 має класичну для тракторів компоновку: задні колеса, що ведуть, збільшеного діаметру і передні, напрямні зменшеного діаметру, конструкція рамна.

Дніпропетровський електромеханічний завод «Світлофор» був заснований в 1929 році на базі залізничних майстерень служби руху та спеціалізувався на випуску лінзових світлофорів з ребристою оптикою, трансформаторних ящиків, стрілочних муфт, семафорів тощо. В 1935-1936 роках завод забезпечував вказаним обладнанням Московський метрополітен. В 1937 році продукція заводу здобула міжнародне визнання. На всесвітній виставці «Мистецтво та техніка в сучасному світі», що проходила в Парижі з 25 травня по 25 листопада 1937 року, Дніпропетровський електромеханічний завод «Світлофор» отримав золоту медаль та диплом «Гран-прі» за випуск обладнання автоблокування та централізації стрілок і приладів залізничної сигналізації.

Тачанки значно підвищували можливості станкових кулеметів у маневровій війні, за умов позиційної війни це було неможливо. Завдяки винаходу Н.І. Махна з’явився новий вид озброєння – «кулеметна тачанка» – маневрений, всюдихідний, високоефективний в ближньому бою, який підсилював вогневу міць війська. Ресорні візки конфіскувалися у німецьких колоністів, ремонтувалися на бричковому заводі Кальницького в с. Васильківці Катеринославської губернії. Екіпаж тачанки складався з трьох осіб: їздового, кулеметника, 2-го номера обслуги.

З початком першої світової війни відновлюється стальний шолом – важлива частина армійської екіпіровки ХХ ст. Німці першими стали випробувати його, але всеж першість у цьому належить французькій касці-шолому «адріанці», розробленому генералом армії Огюстом Луї Адріаном (сталь завтовшки 0,7 мм, вага 700-800 г, синій колір, збірна (3-4 частини). На касці були: емблема, шкіряний підшоломник, підборідний ремінь 0,5 см (коняча шкіра). Кількість випуску – 3 млн. шт. Прообразом слугувала каска французьких пожежників. Бельгійці, італійці, росіяни, серби прийняли його на озброєння своїх армій в 1915 р. В Росії шолом стальний зразка 1916 р. вітчизняного виробництва на основі французького надійшов до армії в кінці року (відрізнявся емблемою, кольором).

23 грудня 1872 р. була заснована фірма «Вільгельм і Пауль Маузери». Пістолет «Маузер», розроблений Паулем в 1896 р., став одним з найпопулярніших пістолетів періоду 1917 – 1920 рр. Його параметри: калібр – 7,63 мм; загальна довжина – 240 мм; довжина без прикладу – 290 мм; довжина ствола – 140 мм; вага без прикладу (з патронами) – 1250 г; ємність магазину – 6, 10 або 20 патронів; початкова швидкість кулі – 430 м /с; швидкострільність – 30 постр./ хв.; прицільна дальність стрільби – 200 м. Їм озброювалися командири і комісари Червоної Армії, даний пістолет був особистою зброєю Н.І. Махна. Він також використовувався, як вища більшовицька нагорода, що видавалась ВЦВК за відмінності в боях зі світовою контрреволюцією.

1-а Кінна армія була створена 19 листопада 1919 р. на базі 1-го Кінного Корпусу Південного фронту. Командуючий С.М. Будьонний. З 5 квітня по 25 травня 1920 р. здійснила 1000 км перехід на Південно-Західний фронт за маршрутом Майкоп – Ростов – на – Дону – Катеринослав – Умань. 5 травня 1920 р. кіннотники пройшли через залізничний (старий) міст, який трудящі міста Катеринослава та червоноармійці відремонтували на 10 днів раніше встановленого терміну.

Хрест з 1918 р. військова нагорода в Білому русі. З 11 грудня 1918 р. по 2 січня 1919 р. (за 22 доби) тисячний загін під командуванням генерал-майора Васильченка здійснив 600 км перехід з Катеринослава в Крим, через Солоне – Томаківка, Борисівка – Нікополь. Учасники походу воювали в Добровольчій армії Денікіна, Російській армії Врангеля. На базі цього загону був створений 2-й армійський корпус, на чолі якого з листопада 1919 р. став Я.О. Слащев, командиром бригади 34-ї дивізії в корпусі став Г.М. Васильченко.

Виготовлений із алюмінія в Санкт-Петербурзі на замовлення Скобелевського комітету для увічнення пам’ті династії Романових, по ціні 1 крб. 25 коп., що було значно дешевше, ніж коштували інші календарі. Скобелевський комітет розіслав листи в жандармські управління губерній для повсюдного його придбання, з вказівкою адреси комітету для відправлення замовлень. Календар завдяки встановленому механізму, який дозволяє корегувати дати (число, місяць, день неділі, рік), в народі прозвали «вічним».