Дніпропетровський національний історичний музей

Сестрорецький мідний рубль – монета-велетень (вагою від 888 г до 1024 г, діаметром 76 мм, висотою 35 мм), випущена в 1771 р, яка повинна була забезпечувати паперові асигнації Катерини II. У 1770 р. імператриця видає указ «О делании новой медной монеты», на додаток був затверджений малюнок нових монет досить лаконічний – герб, вензель імператриці та гуртовий напис монетного двору, на якому цей екземпляр був виготовлений. Ще Єлизавета Петрівна пропонувала карбувати монети на Сестрорецькому збройовому заводі з віджилих свій вік гарматних стволів.

“Жалувана грамота Катерини II катеринославському дворянству 1795 р. ” з оригінальним підписом імператриці, розповсюджувала на місцеве дворянство дію “Жалуваної грамоти дворянству 1785 р.”, що юридично оформлювала і закріплювала права і привілеї дворянства, яке відтепер різко відокремлювалося від інших станів і іменувалося «благородним станом». Підтверджувалася свобода дворян від сплати податей, тілесних покарань і обов’язкової служби, судити їх міг тільки дворянський суд. Лише дворяни мали виняткове право володіти землею з її надрами і кріпаками, мали право займатися торгово-промисловою діяльністю.

Карета являє собою чудовий зразок каретного мистецтва кін XVIII ст. Вона є однією з тих карет, що були виготовлені німецькими майстрами спеціально для подорожі імператриці Катерини ІІ в Крим у 1787 р. і складали її кортеж. Під час цієї подорожі 9 травня 1787 р. імператриця прибула в м. Катеринослав для урочистої церемонії закладки фундаменту Преображенського собору. Саме тоді карета одного з придворних імператриці була подарована місцевому архієпископу Амвросію присутньому на церемонії.

Дворянські родовідні книги вели облік і оформляли права дворянської частини населення кожної губернії Російської імперії. Складати і вести такі книги, в які вносилися всі дворянські роди даної губернії, було наказано за «Жалуваною Грамотою» Катерини II Російському дворянству від 21 квітня 1785 р. Дворянські Родовідні Книги складалася спеціальною комісією дворянського депутатського зібрання. У них вносилися тільки потомствені дворяни. Губернські родовідні книги мали складну структуру і поділялася на шість частин. У кожну частину вписувалися дворянські роди певної категорії.

Правитель Катеринославського намісництва (1784–1788). Народився Синельников у Бірюцькому повіті Воронезької губернії в родині дворянина. Вже у 25 років був обраний депутатом від дворян Воронезької губернії до комісії Нового Уложення. У столиці виявив себе якнайкраще, був помічений і подальшу службу здійснював у війську. Брав участь у російсько-турецьких війнах. Під час придушення пугачовського бунту в Казанській губернії Синельников одружився з дочкою місцевого поміщика Страхова, Євдокією Василівною, від якої у нього був син Петро. Деякий час служив воєводою в Полтаві, а потім під керівництвом Суворова займався справами переселенців в межах Азовської губернії. Саме Суворов рекомендував Синельникова князю Потьомкіну, який доручив йому керувати комісією, яка забезпечувала продовольством переселенців. Йому було пожалувано в 1777 р. у власність багато земель з обох берегів Дніпра в районі Ненаситецького порогу (тепер це села Василівка, Микільське, Військове), у теперішньому Синельниківському районі, з районним центром м. Синельниково.