
Кого поставимо на порожній постамент або історія пам’ятника Ломоносову
Повчальна історія за участю Катерини ІІ, Єлизавети Трипільської, Дмитра Яворницького, Олександра Ситника, Михайла Ломоносова, та з можливим продовженням…
Повчальна історія за участю Катерини ІІ, Єлизавети Трипільської, Дмитра Яворницького, Олександра Ситника, Михайла Ломоносова, та з можливим продовженням…
В 1928 році австрійці зіграли 2:2 проти збірної міста, і поступилися збірній металістів 3:0. Тоді 14 футболістів і відвідали стіни нашого музею, залишиви відгук в книзі “почесних відвідувачів”. Чи грали вони у футбол з Яворницьким- невідомо, але музей їм сподобався.
«Старий», так званий «жовтий» корпус Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, настільки звичний городянам, що, здається завжди стояв на Соборній площі. Насправді, цій будівлі трохи більше ста років, і вона приховує не один архітектурний секрет. Про деякі з них сьогодні розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ Максим Кавун.
В доповідній записці від 22 вересня 1917 р. до Центральної ради кадрового інструктора УЦР на Катеринославщині і Херсонщині К.М. Речмидило було зазначено постанову загальних зборів службовців, робітників станції депо і селища П’ятихатки про виведення з території України військ «донців» і «кірасирців», які вороже ставляться до українського руху, та оголошено збір пожертвувань на забезпечення дітей-сиріт безвинно загиблих богданців і на увічнення їх пам’яті.
Ще одна трагедія, спровокована московською агресією, сталася, коли після прийняття шведського протекторату над Україною, Петро I наказав захопити гетьманську столицю – Батурин.
У 1781 р. наші краї відвідав художник, мемуарист та інженер-архітектор Жан Анрі Мюнц (Jean Henri Müntz, 1727-1798 рр.).
Для прикладу, музейні археологи 10 років (з 1983 до 1992 року включно) досліджували кургани під Марганцем. Від початку експедицію очолила тодішня завідувачка відділом археології музею Єлінова Людмила Петрівна. В експедиції працювали також Голубчик Лідія Миколаївна, Чурілова Лариса Миколаївна, Передерій Сергій Петрович і інші легенди музейної археології, лаборанти і навіть вихованці археологічного гуртка.
МИКОЛА САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ (1910-2001) – поет, прозаїк, художник, кобзар, священник УАПЦ. Учасник українського національно – визвольного руху. Політв’язень радянських тюрем і таборів (1929-34, 1948-61).
21 грудня Україна відзначатиме 160-ліття з Дня народження одного з найбільш видатних українців, ім’я та справи якого були незаслужено забуті – Євгена Харламповича Чикаленка (1861-1929) – визначного громадського діяча, благодійника, мецената української культури, агронома, землевласника, видавця, публіциста.
В експозиції музею можна побачити дуже цікавий експонат – глечик, схожий на ойнохойю, причому вінчик вигнутий тричі, місце знахідки невідоме. Предмет із колекції Поля, салтівська культура (археологічна культура залізної доби).