Поховальні пам’ятки – курганні, грунтові, кремаційні, – несуть в собі колосальний пласт інформації. Крім матеріальної культури – посуду, прикрас, озброєння, в похованнях, як ніде більше, містяться знання про вірування наших предків, про їх світогляд. Але дослідження курганів – це справа, яка вимагає великих людських, фінансових, часових витрат, а головне – високої кваліфікації керівника експедиції.
Поговоримо про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848-1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.
В сонячний, але доволі прохолодний день ловіть нову порцію цікавого від відділу археології ДНІМ. Серед всіх предметів, які нас оточують у повсякденному житті, мабуть найзагадковішим є дзеркало. З ним пов’язана купа забобонів, ритуалів, містичних історій.
Восени цього року на нас вкотре чекають виборчі перегони — перевибори міських та обласних рад та очільників міста та області. На горизонті й чергові вибори міського голови. Посада міського голови в нашому місті існує з 1787 р. Перед «мерськими» виборами доречно згадати персону, яка займала посаду міського голови рекордний термін. Хто ж він, цей «мер»-довгожитель?
Сьогодні вже 19 березня, а це означає, що настала черга відділу історії 1917-1945 років ДНІМ ім. Д. Яворницького продовжити нашу рубрику.
Григорій Ілліч Шевченко (16 листопада 1913 рік, село Мошорине Кіровоградська область – 1979 рік, Дніпропетровськ) – краєзнавець і музеєзнавець.
Новороссийский край, арена передвижения бесчисленных народов, начиная с самых ранних периодов истории, представляет из себя неисчерпаемый архив, или, лучше сказать, богатую сокровищницу археологических памятников, до […]
Народній музей в Катеринославі, порівнюючи з другими російсько-українськими музеями, не є такий давній: він збудований в 1905 році заходами Катеринославського губернського земства на спомин місцевого земського діяча, О. М. Поля.
Nowadays Ukraine, considering the prospects for economic develop¬ment, associates them with integration into the European Economic Community. Therefore, the study of historical experience, which clearly gives us examples of successful economic cooperation between different European structures, both at the national and regional levels, is very relevant. An example of such cooperation is Kryvyi Rig- Prydniprovia-Donetsk subregion of the Great South of Ukraine, which, in the XIX – beginning of the XX century, became the centre for attracting of the entrepreneurial capital and experience from England, France, Belgium, Germany, Switzerland, thanks to which a unique industrial complex (the former Katerynoslav province — modern Dnipropetrovsk, Lugansk, Donetsk, Zaporizhia regions) was created here.
On November 15,2017, a presentation of a book by Valentyna Lazebnyk “Steel in the Steppe: A View from Ukraine” was held at the press centre of the Ukrainian Crisis Media Centre (Ukrainian House in the European Square, Khreshchatyk St. 2).
