Від музею революції до музею історії міста
У статті висвітлюються основні етапи становлення та розвитку музею історії міста від ідеологічної установи до історико-культурного центру
У статті висвітлюються основні етапи становлення та розвитку музею історії міста від ідеологічної установи до історико-культурного центру
Проаналізовано історичні і музеєзнавчі аспекти в процесі роботи над створенням наукової концепції нової експозиції історичного музею по темі «Катеринославщина в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть». Представлено музейну версію історії зазначеної теми.
В будинку, що знаходиться в пров. Жовтневому № 5 м. Дніпропетровська, в якому у 1988 р. відкрито меморіальний буди-нок-музей вченого, Дмитро Іванович Яворницький прожив майже […]
У 30-х роках XX ст. у місті існувало декілька музеїв: музей революції, антирелігійний, музеї санітарії та гігієни і навіть етнографічний й художній музеї./І/. Та доля […]
Десять років тому, 3 листопада 1988 р., після відтворення, було відкрито для відвідувачів меморіальний будинок-музей, перший в Союзі, музей історика Дмитра Івановича Яворницького, відомого археолога, […]
Представлено аналіз впровадження у наукову діяльність музею новітнього напрямку досліджень з історії Балаклави з 1917 р.
В статті автор намагається коротко дати уявлення про формування науково-діловодного архіву Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І Яворницького, його структуру, основну тематику та характер документів та висвітлити подальші плани щодо упорядкування та структурування архіву.
Розглянуто життєвий та творчий шлях художниці, етнографа, краєзнавця та музейного діяча – С.М. Терещенко, її внесок у дослідження Черкащини.
Представлено керамологічну діяльність Івана Зарецького, направлену на дослідження й збереження опішнянського гончарства. Подано інформацію про зібрану вченим колекцію опішнянських глиняних виробів початку ХХ століття, що стала основою керамологічної збірки Російського етнографічного музею (Санкт-Петербург).
Розглянуто основні напрямки діяльності Одеського відділення «Всесоюзного общества бывших каторжан и ссыльнопоселенцев» у галузі дослідження історії революційного руху ХІХ – початку ХХ ст. та пропаганді членами товариства свого бачення історії серед широких мас, здебільшого, шляхом розбудови власного музею