Від музею революції до музею історії міста
У статті висвітлюються основні етапи становлення та розвитку музею історії міста від ідеологічної установи до історико-культурного центру
Статті та матеріали
В пошуках музейної концепції історії Катеринославщини епохи модерністських процесів (др. пол. ХІХ – початок ХХ ст.)
Проаналізовано історичні і музеєзнавчі аспекти в процесі роботи над створенням наукової концепції нової експозиції історичного музею по темі «Катеринославщина в другій половині ХІХ – на початку ХХ століть». Представлено музейну версію історії зазначеної теми.
Будинок академіка Д.І. Яворницького в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
В будинку, що знаходиться в пров. Жовтневому № 5 м. Дніпропетровська, в якому у 1988 р. відкрито меморіальний буди-нок-музей вченого, Дмитро Іванович Яворницький прожив майже […]
Історія Дніпродзержинська в колекціях Музею історії міста
У 30-х роках XX ст. у місті існувало декілька музеїв: музей революції, антирелігійний, музеї санітарії та гігієни і навіть етнографічний й художній музеї./І/. Та доля […]
Історія буття та сучасний меморіальний музей (з досвіду відтворення меморіального будинку музею Д.І. Яворницького)
Десять років тому, 3 листопада 1988 р., після відтворення, було відкрито для відвідувачів меморіальний будинок-музей, перший в Союзі, музей історика Дмитра Івановича Яворницького, відомого археолога, […]
Історія Балаклави з 1917 р. – новий напрямок наукових досліджень в Національному музеї героїчної оборони і визволення Севастополя
Представлено аналіз впровадження у наукову діяльність музею новітнього напрямку досліджень з історії Балаклави з 1917 р.
Інформаційні можливості науково-діловодного архіву Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького щодо реконструкції його історії
В статті автор намагається коротко дати уявлення про формування науково-діловодного архіву Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І Яворницького, його структуру, основну тематику та характер документів та висвітлити подальші плани щодо упорядкування та структурування архіву.
Із слідчо-кримінальної справи № 370 Софії Терещенко
Розглянуто життєвий та творчий шлях художниці, етнографа, краєзнавця та музейного діяча – С.М. Терещенко, її внесок у дослідження Черкащини.
Іван Зарецький і гончарна спадщина Опішного (за матеріалами керамологічних колекцій Російського етнографічного музею)
Представлено керамологічну діяльність Івана Зарецького, направлену на дослідження й збереження опішнянського гончарства. Подано інформацію про зібрану вченим колекцію опішнянських глиняних виробів початку ХХ століття, що стала основою керамологічної збірки Російського етнографічного музею (Санкт-Петербург).
«Наша задача – вызвать чувство ненависти к прошлому»: історико-пропагандистська діяльність одеського відділення «Общества бывших полит-каторжан и ссыльнопоселенцев» та його музею у 1920-1930 рр.
Розглянуто основні напрямки діяльності Одеського відділення «Всесоюзного общества бывших каторжан и ссыльнопоселенцев» у галузі дослідження історії революційного руху ХІХ – початку ХХ ст. та пропаганді членами товариства свого бачення історії серед широких мас, здебільшого, шляхом розбудови власного музею
