Демократизація суспільного життя в Україні (1970-1980-ті рр.)
В статті розглядаються процеси впровадження демократичних принципів в політичну систему і суспільне життя УРСР 70-х – 80-х рр. ХХ ст. з використанням матеріалів музейної колекції.
В статті розглядаються процеси впровадження демократичних принципів в політичну систему і суспільне життя УРСР 70-х – 80-х рр. ХХ ст. з використанням матеріалів музейної колекції.
У цьому році виповнюється сота річниця з моменту видання першого і, на жаль, єдиного тому «Словника української мови», автором якого був Дмитро Іванович Яворницький. Він сам опікувався збиранням лексичного матеріалу для публікації у «Словнику…», долучав до цього не тільки своїх друзів, а й широкий загал, сам виступав редактором і самостійно займався безпосередньо друкованим виданням.
Перша світова війна є одною із найтрагічніших сторінок в історії українського народу. Мільйони українців по обидві сторони конфлікту брали в ній участь.
Про цікаву історію скверу, який бере свій початок з кінця 19 ст. (на той час це була південна окраїна Катеринослава). Знаходиться в районі ТРЦ Neo Plaza (колишній “Материк”).
Лекція, присвячена різносторонній діяльності Митрополита Андрея Шептицького — його внескам у розвиток суспільства, підприємництва, внески у розвиток соціальної політики Галичини.
Перша лекція “Зміни у харчових звичках населення Катеринославщини у роки Першої світової війни” від В.С. Лавренко, заступниці директора музею з наукової роботи.
“О.П. Блаватська на сторинках книг В.П. Желіховської” від завідувачки відділу “Музейний центр О.П. Блаватської та її родини” Ревенко Ю.В.
Але не забуваймо і про героїв минулого сторіччя, тож знайомтесь – Євгенія Георгіївна Попкова, лікар-гуманіст, начальниця медичної частини 1-ї інфекційної лікарні в часи окупації. До речи, спеціалізувалась на інфекційних хворобах!
Поховальні пам’ятки – курганні, грунтові, кремаційні, – несуть в собі колосальний пласт інформації. Крім матеріальної культури – посуду, прикрас, озброєння, в похованнях, як ніде більше, містяться знання про вірування наших предків, про їх світогляд. Але дослідження курганів – це справа, яка вимагає великих людських, фінансових, часових витрат, а головне – високої кваліфікації керівника експедиції.
Поговоримо про відомих мешканців Катеринослава, які стали жертвами пандемій XIX століття. Найбільш страшними були епідемії холери 1848-1849 років та 1866 року. Число жертв вимірювалося тисячами осіб. Точні підрахунки, на жаль, не велися. Великою мірою постраждали бідні верстви населення Катеринослава. Але хвороба забирала життя й представників еліти, видатних людей міста.