Кого поставимо на порожній постамент або історія пам’ятника Ломоносову
Повчальна історія за участю Катерини ІІ, Єлизавети Трипільської, Дмитра Яворницького, Олександра Ситника, Михайла Ломоносова, та з можливим продовженням…
Повчальна історія за участю Катерини ІІ, Єлизавети Трипільської, Дмитра Яворницького, Олександра Ситника, Михайла Ломоносова, та з можливим продовженням…
В 1928 році австрійці зіграли 2:2 проти збірної міста, і поступилися збірній металістів 3:0. Тоді 14 футболістів і відвідали стіни нашого музею, залишиви відгук в книзі “почесних відвідувачів”. Чи грали вони у футбол з Яворницьким- невідомо, але музей їм сподобався.
«Старий», так званий «жовтий» корпус Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького, настільки звичний городянам, що, здається завжди стояв на Соборній площі. Насправді, цій будівлі трохи більше ста років, і вона приховує не один архітектурний секрет. Про деякі з них сьогодні розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ Максим Кавун.
В доповідній записці від 22 вересня 1917 р. до Центральної ради кадрового інструктора УЦР на Катеринославщині і Херсонщині К.М. Речмидило було зазначено постанову загальних зборів службовців, робітників станції депо і селища П’ятихатки про виведення з території України військ «донців» і «кірасирців», які вороже ставляться до українського руху, та оголошено збір пожертвувань на забезпечення дітей-сиріт безвинно загиблих богданців і на увічнення їх пам’яті.
МИКОЛА САРМА-СОКОЛОВСЬКИЙ (1910-2001) – поет, прозаїк, художник, кобзар, священник УАПЦ. Учасник українського національно – визвольного руху. Політв’язень радянських тюрем і таборів (1929-34, 1948-61).
21 грудня Україна відзначатиме 160-ліття з Дня народження одного з найбільш видатних українців, ім’я та справи якого були незаслужено забуті – Євгена Харламповича Чикаленка (1861-1929) – визначного громадського діяча, благодійника, мецената української культури, агронома, землевласника, видавця, публіциста.
Звертаємо вашу увагу комуністів, керівників та громадських діячів нашої суверенної держави – Української РСР, однієї з держав-засновниць ООН – на той погромницький шабаш, що ось уже кілька місяців триває на Дніпропетровщині, на дике й безглузде переслідування чесних і відданих справі побудови комунізму українських громадян. Ця кампанія є настільки безпардонною і безпринципною, що перед нею бліднуть найдикіші витівки відомих усьому світові китайських хунвейбінів.
В статті висвітлюється процесс проведення та результати референдуму про вихід України із складу СРСР, що відбувся 1 грудня 1991 року, у Дніпропетровській області. В статті подані данні голосування по містам та районам Дніпропетровської області.
В статті висвітлюється історія зведення трьох житлових масивів у Дніпропетровську, окреслені загальні етапи, принципи і характерні особливості їх розбудови. Окрему увагу приділено авторам і очільникам будівництва – архітекторам, представникам потужної Дніпропетровської школи, наведені їх творчі біографії. У статті згадуються предмети з музейних колекцій ДНІМ, що є свідками цих подій, окреслюється їх загальний репрезентативний потенціал.
В статті висвітлюється процедура проведення виборів до Верховної Ради СРСР та їх результати на прикладі виборів до Верховної Ради СРСР 1979 року у Дніпропетровській області. Приводиться інформація про кандидатів у Верховну Раду СРСР на виборах 1979 року, кількість голосів громадян по містам та районам Дніпропетровської області та написи на бюлетенях, які робили виборці приходячи голосувати на дільницю.