К семантике знака «трезубец» на монетах князя Владимира
Давний интерес к семантике знака «трезубец» в нынешних условиях расширился и перешел из области чисто исторической в сферу идеологических приоритетов. Это вызвало поток публикаций широкого […]
Давний интерес к семантике знака «трезубец» в нынешних условиях расширился и перешел из области чисто исторической в сферу идеологических приоритетов. Это вызвало поток публикаций широкого […]
Назви річок – найдостовірніші джерела історичної і мовної інформації. Вони допомагають виявити первинність якоїсь етнічної групи на певній території та межі її поселення, уможливлюють дослідження […]
1. Унікальність наукової спадщини Д. Яворницького не тільки в її непроминущій тематичній актуальності та винятковому змістовому багатстві, а ще й у тому, що вона є […]
1. Питання визначення місця битви новгород-сіверського князя Ігоря з об’єднаним половецьким військом 11–112 травня 1185 р., що закінчилася поразкою для руських вояків та мала серйозні […]
На базі фондової колекції Дніпропетровського історичного музею створюється виставка «Собор душі нашої», яка покликана розповісти про духовні надбання українського народу,.., висвітлити деякі аспекти його духовного […]
Казачество, казацкая вольница, законы, быт, отношения к жизни на протяжении столетий волновали, интересовали ученых, историков, искусствоведов. Именно поэтому столь легко и просто связываются между собой […]
Кожна нація, кожен народ мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть. Святково – звичаєва спадщина, а також мова – […]
Для української літератури початку XX ст. характерне співіснування різних стильових напрямків і течій. Художньо-епічна традиція «старої школи», стикаючись з модерністськими тенденціями («молодомузівці», «хатяни» та ін.), […]
За часів трипільської та Буго-дністровської землеробських культур (4–3 тис. до н. е.) люди використовували для перемелювання зерна зернотерки, які з часом трансформуються в жорна. Спочатку […]
Народні промисли та ремесла були невід’ємною частиною селянського господарства Черкащини і відігравали значну роль в економіці краю аж до початку суцільної колективізації 30-х років. У […]